Справа № 369/3208/14-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д.Д.
Провадження № 22-ц/780/6282/14 Доповідач у 2 інстанції Голуб
Категорія 19 12.11.2014
УХВАЛА
Іменем України
12 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Голуб С.А.,
суддів: Приходька К.П. , Таргоній Д.О.
при секретарі Черепинець А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного банку «Укргазбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Парадиз», ОСОБА_2, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, треті особи: Служби у справах дітей Києво-Святошинської РДА Київської області та Іпотечний центр в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про внесення змін щодо договору купівлі-продажу майнових прав та договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 14.06.2013 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2014 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив внести зміни до договору купівлі-продажу майнових прав, який було укладено ним з відповідачем ТОВ «Парадиз» та договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно, укладеного ним з відповідачем АБ «Укргазбанк», обидва договори від 14.06.2013 року.
Змінивши позовні вимоги, остаточно просив внести зміни до договору купівлі-продажу майнових прав №14-к с/кв 1 від 14.06.2013 року, а саме оформити придбання майнових прав на квартиру за адресою АДРЕСА_1 на імена ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних частках, по 1/3 частині на кожного власника.
Також просив внести зміни до договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 14.06.2013 року, а саме переоформлення майнових прав на квартиру за адресою АДРЕСА_1 на імена ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних частках, по 1/3 частині на кожного власника.
Посилався на те, що при укладенні названих договорів не було враховано його бажання оформити нерухоме майно не тільки на себе, а ще й на дружину, відповідачку ОСОБА_2, та неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого він був змушений вирішувати питання власності з відповідачами - банком та ТОВ «Парадиз» шляхом наступного листування. Він неодноразово писав заяви з проханнями дозволити оформлення часток на всіх членів сім'ї, однак кожний раз отримував відмову. Тому був змушений звернутись з цим позовом до суду.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 26 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд не взяв до уваги ч.4 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 343 «Порядок здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов», відповідно до якого у разі передачі в іпотеку квартири у багатоквартирному житловому будинку, індивідуального житлового будинку повинні бути дотримання вимоги законодавства щодо захисту житлових прав і майнових інтересів дітей.
Крім того, суд не врахував тієї обставини , що ТОВ «Компанія Парадиз» не заперечує проти укладання Додаткової угоди або внесення змін до основного договору купівлі-продажу майнових прав в частині оформлення часток на всіх членів сім»ї, але проти цього заперечує ПАТ АБ«Укргазбанк», якому в іпотеку передані майнові права і квартира.
Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, обговоривши доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав .
Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» було укладено кредитний договір №68-Ф/13-16 від 14 червня 2013 р..
Згідно умов кредитного договору позивачу надано кредит у сумі 353 160,00 грн. на придбання майнових прав на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Того ж дня був укладений договір поруки №68-Ф/13-16 Р між ПАТ АБ «Укргазбанк» та дружиною позивача ОСОБА_2
14.06.2013 р. між публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», Іпотечним центром в м.Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» та ОСОБА_1 було укладено договір №3980 про надання часткової компенсації процентів.
У вересні 2013 позивач звернувся до Солом»янського відділення ПАТ АБ «Укргазбанк» про надання дозволу на оформлення права власності на позивача та членів його сім»ї. Проте, 02.10.2013 р. позивачу було відмовлено в наданні дозволу.
Позивач в жовтні 2013 р. повторно звернувся до Солом»янського відділення ПАТ АБ «Укргазбанк». Від Солом»янського відділення АБ «Укргазбанк» надійшла відповідь про те, що вирішення питання про внесення змін до договору купівлі-продажу сторонам необхідно звернутися до забудовника ТОВ «Компанія «Парадиз».
В листопаді 2013 р. позивач так і зробив, звернувся з відповідною заявою до забудовника. На що отримав відповідь, згідно якої не заперечує виконати прохання позивача при умові письмової згоди банку.
Позивач повторно звернувся до відділення банку, проте отримав відмову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач просив внести зміни до договору купівлі-продажу та договору іпотеки, посилаючись на ч.2, ст..651 та ч.4, ст..652 ЦК України, згідно яких зміна договору у зв»язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Проте суд прийшов до висновку, що ці статті не можуть бути застосовані в даному випадку. Згідно ч.2 ст.651 договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коди внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Однак, банком не було порушено умов договору, а позивач внаслідок дій банку не позбавляється того, на що розраховував при укладенні вищезазначених договорів, так, як згідно договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія «Парадиз» та договору іпотеки, укладеного позивачем з банком, єдиним власником майнових прав на квартиру є позивач - ОСОБА_1.
Чинним законодавством України не передбачено можливості оформлення права власності на нерухоме майно на інших осіб, крім як на особу яка є стороною договору, за яким у неї виникає право власності на нерухоме майно.
Отже, оскільки договір купівлі-продажу майнових прав є укладеним між ТОВ «Компанія «Парадиз» та ОСОБА_1, а договір іпотеки - між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», то це означає, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договорів, а такі умови були відомі та зрозумілі сторонам.
Інші особи, а саме: дружина позивача та його донька, не приймали участі ані у договорі кредитному, ані у договорі іпотеки. Підстав, які зобов"язували б сторін договорів змінити їх умови, судом не виявлено.
Також, надання згоди позивачу на відчуження частини майнових прав на квартиру, що є предметом іпотеки, є виключним правом банку, що передбачено як діючим законодавством України, так і умовами договорів, укладених з позивачем. Банк скористався своїм правом та відмовив позивачу у відчуженні частини майнових прав на квартиру, що згідно з укладеними з позивачем договорами не є порушенням його прав.
Судова колегія у повній мірі погоджується із такими висновками суду першої інстанції , оскільки суд прийшов до них повно і всебічно встановивши обставини справи, правильно визначив правовідносини і дав їм належну правову оцінку.
Судовою колегією перевірені доводи позивача щодо неприйняття судом до уваги ч.4 п.6 Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 343 і ці доводи також не спростовують висновків суду.
Відповідно до ч.1 п.6 Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 343 позичальником є громадянин, який потребує поліпшення житлових умов та відповідає вимогам банку до позичальників. Часткова компенсація процентів надається позичальникам (насамперед тим, які перебувають на квартирному обліку та молодим сім»ям, що мають дітей) за таких умов: у разі передачі в іпотеку квартири у багатоквартирному житловому будинку, індивідуального житлового будинку повинні бути дотримання вимоги законодавства щодо захисту житлових прав і майнових інтересів дітей, що підтверджується відповідними документами, які надаються позичальником банку.
Таким чином вказана позивачем норма права саме на нього, як на позичальника, покладала обов»язок дотриматись вимог законодавства щодо захисту житлових і майнових прав його дитини і на підтвердження цього надати відповідні документу банку . Банк, в свою чергу, при наявності всього пакету документів і умов, які позичальник мав поставити перед банком щодо житлових чи майнових прав дитини, міг на свій розсуд погоджуватись чи ні на надання кредиту на зазначених позивачем умовах. Однак, оскільки вказані умови позивачем не були озвучені при укладанні договорів і не були прийняті банком , вказана позивачем норма не може бути підставою для внесення змін в договори.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростували.Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: