У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Кадєтової О.В., Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Майданської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про поділ спільного майна подружжя, визнання недійсним рішення Майданської сільської ради від 29 травня 2009 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 липня 2009 року, визнання права власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та виділення її в натурі, усунення перешкод у користуванні житлом та вселення в житловий будинок, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2014 року та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона перебувала з 1990 року в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 і з цього часу вони проживали як сім'я разом із дітьми в половині будинку по АДРЕСА_1 Тисменицького району, що належала її чоловікові на праві власності.
У зв'язку з тим, що сумісне проживання з відповідачем стало неможливим, у жовтні 2008 року вона звернулась з позовом про розірвання шлюбу, після чого ОСОБА_2 разом із батьком ОСОБА_4 побили її.
Повернувшись з лікування відповідач не впустив її до будинку та чинив перешкоди в користуванні будинком. Добровільно згоди щодо поділу спільного майна подружжя вони не досягнули.
З урахуванням уточнених позовних вимог просила суд провести поділ спільного майна подружжя та передати їй у власність пральну машину, кухонний набір меблів, газову плиту, 2 меблеві стінки, набір м'яких меблів, дві тумби під телевізор, три шерстяні одіяла, люстру, праску, сокодавку, 4 карнизи, кран для ванної, телевізор «Соні», холодильник, мікрохвильову піч. Відповідачу просила виділити комп'ютер та стіл під нього, стіл кухонний, стільці кухонні, витяжку кухонну, набір спальних меблів «Лімниця», килим набивний розмірами 2,5 х 3,5 м; музичний центр, газовий конвектор, стіл-тумбу, 3 пухові подушки, люстру, набір штор, 3 шт. дверних замків, фотоапарат, корову та собаку.
Крім того, ОСОБА_1 просила визнати недійсним рішення Майданської сільської ради від 29 травня 2009 року про відміну рішення виконавчого комітету сільської ради від 30 січня 2007 року про оформлення права власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1 та оформлення права власності на дане домоволодіння на ім'я ОСОБА_3 Визнати за нею право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та усунути перешкоди в користуванні житлом.
Посилаючись на те, що 1/2 частини домоволодіння набуті нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 в період шлюбу, про що видано свідоцтво про право власності, тобто вона є власником 1/4 частини спірного будинку, а тому сільська рада не вправі була відміняти рішення про визнання за її колишнім чоловіком права власності на 1/2 частини домоволодіння.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2014 року позов задоволено частково.
Поділено рухоме майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, та виділено ОСОБА_1 майно на загальну суму 14 950 грн, а ОСОБА_2 виділено у власність рухоме майно загальною вартістю 13 830 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2014 року, рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2014 року суду в частині поділу рухомого майна змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 560 грн грошової компенсації за перевищення частки присудженого рухомого майна.
В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що спірне рухоме майно набуте подружжям за час шлюбу та підлягає поділу між ними. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Майданської сільської ради Тисменицького району від 29 травня 2009 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 липня 2009 року, визнання права власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та виділення її в натурі, усунення перешкод в користуванні житлом та вселення в будинок, суд виходив з того, що спірне домоволодіння побудовано подружжям - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (батьками відповідача - ОСОБА_2) ще до одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині поділу рухомого майна, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що судом не вирішено питання стягнення на користь ОСОБА_2 грошової компенсації за різницю у вартості присудженого майна.
Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.
Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 березня 2014 року в його незмінній частині та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кадєтова
Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова