АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-69-2007р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія про поновлення на роботі - Шамова Т.В.
Доповідач в апеляційній інстанції - Бородійчук В.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" січня 2007 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Кісіля М.О.
суддів Бородійчука В.Г., Трюхана Г.М.
при секретарі Ковтун Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого підприємства УТОГ на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 жовтня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського учбово-виробничого підприємства УТОГ про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати та час вимушеного прогулу. Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, -
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаського учбово-виробничого підприємства УТОГ про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки вважає, що був звільнений з посади ІНФОРМАЦІЯ_4 за п.4 ст.40 КЗпП України незаконно.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав. Пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 був прийнятий на роботу в УВП УТОГ м. Черкаси ІНФОРМАЦІЯ_1, а з ІНФОРМАЦІЯ_3 працював ІНФОРМАЦІЯ_4 на тому ж підприємстві. В період з 20.07.06р. по 10.08.06р. перебував у щорічній відпустці, але відпускні були виплачені не в повному обсязі через відсутність грошей в бухгалтерії. В зв'язку з малими обсягами замовлень та необхідністю доглянути за хворими старими батьками, вимушений був оформити відпустку без збереження заробітної плати з 14.08.06р. по 18.08.06р., яку узгодив з начальником цеху.
Проте, що заява на відпустку не завізована директором підприємства не знав, бо начальник цеху завірила стосовно оформлення відпустки за власний рахунок і надання адміністрацією відгулу на 11.08.06р. Вийшовши на роботу, 21.08.06р., не був допущений директором УВП УТОГ, який зажадав пояснень про причини відсутності та підтверджуючих документів, до робочого місця. Така ж ситуація була й 22 серпня 2006 року. Не зваживши на його доводи, адміністрацією було видано наказ НОМЕР_1 про звільнення його з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України. Проте, звільнення було проведено адміністрацією УВП УТОГ з порушенням ст.ст. 47, 116 КЗпП України, а саме: в день звільнення з ним остаточно не розрахувалися. Більш того, його покарано за проступок - прогул, який він не скоїв, отже звільнено з роботи незаконно.
Тому просить визнати наказ НОМЕР_1 та поновити його на попередній посаді ІНФОРМАЦІЯ_4 УВП УТОГ з 23 серпня 2006р., стягнувши з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.08.06р. по день постановления рішення суду, тобто з 24 жовтня 2006р. включно.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 жовтня 2006р. визнано незаконним наказ по Черкаському учбово-виробничому підприємству УТОГ НОМЕР_1 «про звільнення на підставі п.4 ст.40 КЗпП України ОСОБА_1 з посади столяра 2 розряду».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_4Черкаського учбово-виробничого підприємства УТОГ з 23 серпня 2006р.
Стягнуто з Черкаського учбово-виробничого підприємства УТОГ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.08.2006р. по 24.10.2006р. включно в сумі 2040,35 грн.
Стягнуто в прибуток держави з Черкаського учбово-виробничого підприємства УТОГ держмито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі Черкаське учбово-виробниче підприємство УТОГ просить скасувати рішення суду першої інстанції від 24.10.2006р. як незаконне і направити справу в той же суд на новий розгляд.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а судове рішення до скасування з постановлениям нового судового рішення, оскільки висновки суду не відповідають наявним по справі доказам і суперечать вимогам діючого законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 працював ІНФОРМАЦІЯ_4 в учбово-виробничому підприємстві УТОГ. Відповідно до наказу НОМЕР_2 ОСОБА_1 була надана щорічна відпустка з 18.07.2006р. по 10.08.2006р. включно.
З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений (а.с.50).
Відповідно до доповідної записки начальника цеху ОСОБА_2, ОСОБА_1 11.08.2006р. був відсутній на робочому місці.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він з поважних причин був відсутній на робочому місці так як написав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати не переконливі.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про відпустки», а також ст.84 КЗпП України за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
І Іроте такої угоди ОСОБА_1 з адміністрацією не було досягнуто. Крім цього ОСОБА_1 не надав адміністрації доказів того, що йому відпустка без збереження заробітної плати повинна надаватись в обов'язковому порядку відповідно до вимог ст.25 закону України «Про відпустки».
ОСОБА_1 пояснив, що він написав заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, але не переконавшись, що адміністрація задовольнила його заяву не приступив до виконання своїх обов'язків 11.08.2006р.
Відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України прогулом визнається відсутність працівника на роботі, як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не оформивши належним чином відпустку без збереження заробітної плати самовільно, без дозволу, не з'явився на роботу 11,14,15,16,17,18 та 19.08.2006р. чим скоїв прогул без поважних причин.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не може залишатися в силі і підлягає до скасування.
З наявних по справі доказів колегія суддів вважає можливим постановити нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Оскільки з наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_1 дійсно здійснив прогули без поважних причин.
Адміністрація учбово-виробничого підприємства УТОГ на законних підставах звільнила ОСОБА_1 з займаної посади по п.4 ст.40 КЗпП України.
Звільнення проведено відповідно до вимог ст.147,149 КЗоТ.
А тому керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Черкаського учбово-виробничого підприємства УТОГ задовільнити.
Рішення Придніпровського районного суду від 24.10.2006р. скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь учбово-виробничого підприємства УТОГ на витрати по оплаті державного мита в сумі 40 грн.50 коп. та за інформаційно-технічне забезпечення в сумі ЗО грн.
Рішення вступає в силу негайно але може бути оскаржено до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.
ВІРНО: суддя апеляційного суду Черкаської області
В.Г. Бородійчук