ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2014 року № 813/6482/14

зал судових засідань № 13

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача Василик І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» (далі - ТОВ «Родина») до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Миколаївська ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2014 року №0001952200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при приведенні перевірки ТОВ «Родина» було надано відповідачу усі належним чином оформлені документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Екодит», що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями про оплату. Отже, висновки контролюючого органу про відсутність реальності господарської операції не відповідають фактичним обставинам справи, і як наслідок протиправним є твердження про заниження податку на прибуток за результатами зазначених господарських операцій на суму 470572 грн.

Відповідач в запереченні на позовну заяву бд, бн зазначає, що з метою підтвердження реальності господарських операцій Миколаївською ОДПІ скеровано запити до ДПІ у Печерському районі м. Києва, згідно яких отримано відповідь, з якої вбачається, що у період з вересня 2013 р. по жовтень 2013 р. ТОВ «Екодит» та ТОВ «Родина» не співпрацювали, взаємовідносин не було, тобто будь-яка фінансово-господарська діяльність між товариствами не здійснювалась.

Окрім того, позивачем до перевірки не надано первинних документів, якими підтверджується рух товару, зокрема, товарно-транспортні накладні, що підтверджують дату і місце фактичної реалізації товару, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання та складання товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За результатами виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Родина" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Екодит» (код ЄДРПОУ - 36958313) за період вересень-жовтень 2013р. складено акт від 04.07.2014 року №518/13-21-22-00/31206598.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 470572 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 04.07.2014 року позивач подав заперечення від 11.07.2014 року, яке залишене без змін відповіддю на заперечення Миколаївської ОДПІ від 16.07.2014 року (а.с.43-45).

На підставі акту від 04.07.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2014 року №0001952200, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 705858 грн. 50 коп., в тому числі, за основним платежем - 470572 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 235286 грн.

Позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, подавши скаргу від 29.07.2014 року №2158, яка залишена без змін рішенням Миколаївської ОДПІ про результати розгляду скарги від 10.09.2014 року №21542/10/13-01-10-08-05/1363.

Вирішуючи спір по суті суд встановив наступні обставини справи.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження податку на прибуток за 2013 рік на загальну суму 470572 грн., то такі ґрунтуються на аналізі господарських операцій позивача та його контрагента - ТОВ «Екодит».

Так, при проведенні перевірки контролюючий орган виходив з того, що будь-які документи (договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійсненні господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Також в акті перевірки від 04.07.2014 року контролюючий орган посилається на додаткові матеріали, зокрема, на лист ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.06.2014 року №5317/7/26-55-22-13, згідно якого встановлено, що у період з вересня 2013 р. по жовтень 2013 р. ТОВ «Екодит» та ТОВ «Родина» не співпрацювали, взаємовідносин не було, тобто будь-яка фінансово-господарська діяльність між товариствами не здійснювалась.

Суд зазначає, що вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини реального здійснення господарських операціях з ТОВ «Екодит».

Так, між ТОВ «Родина» (Продавець) і ТОВ «Екодит» (Покупець) був укладений Договір купівлі - продажу за № 22а від 27.02.2013 року. Відповідно до умов Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар (продукти харчування), а Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 3.2 договору, поставка товару відбувається шляхом само вивозу даного товару Покупцем зі складу Продавця.

Передача товару оформлюється накладною, підписання якої підтверджує факт отримання товару Покупцем (п.3.3).

В періоді, що перевірявся, вересень-жовтень 2013р., ТОВ «Екодит» здійснювало самовивіз замовленого товару у ТОВ «Родина» власним транспортом та за власний рахунок відповідно до умов Договору, що підтверджується видатковими, податковими накладними.

На виконання вищенаведеного Договору позивачем надано первинні документи фінансово-господарської діяльності за період вересень-жовтень 2013 року, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, виписки з банківського рахунку, дані головної книги та оборотно-сальдові відомості по рахунках рах.311 «Поточні рахунки в національній валюті», рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», рах. 28 «Товар», рах. 902 «Собівартість реалізованих товарів», рах. 791 «результат основної діяльності».

Розрахунки за товар між позивачем та ТОВ «Екодит» проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не представлено документів на переміщення товару, а саме: товарно-транспортних накладних (далі - ТТН), оскільки наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які жодним чином не пов'язані із дотриманням вимог податкового законодавства та підтвердження факту придбання товарно-матеріальних цінностей та/або послуг.

Суд зазначає, що вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють правила, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

Посилання відповідача на відсутність ТТН у документах пред'явлених до перевірки, як на основний документ, що підтверджує реальність вчинених операцій є безпідставним, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на формування податкових витрат та податкового кредиту в залежності від наявності чи відсутності ТТН.

Окрім того, в матеріалах справи наявний лист ТОВ «Екодит» від 16.07.2014 року за №16/07-2 на лист-звернення ТОВ «Родина» від 10.07.2014 року №2132-1 (а.с.58, т.2), в якому міститься письмове пояснення матеріально-відповідальної особи - директора ТОВ «Екодит» Сингаєвської О.О., які вказують на реальність господарських операцій з ТОВ «Родина» у період вересень-жовтень 2013 року.

При цьому, контролюючий орган вважає, що зазначені господарські операції не носили реального характеру, оскільки проведені заходи щодо наявності здійснення фінансової господарської діяльності згаданого контрагента позивача та його постачальників не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг.

Такі висновки ґрунтуються на листі ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.06.2014 року №5317/7/26-55-22-13 з якого вбачається, що ТОВ «Екодит» та ТОВ «Родина» не співпрацювали, взаємовідносин не було, тобто будь-яка фінансово-господарська діяльність між товариствами не здійснювалась.

При цьому, в матеріалах справи наявний лист ТОВ "Екодит" (а.с.50-57, т.2) від 27.06.2014 року № 27/06-1, який скеровано на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва про документальне підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Родина" за період вересень-жовтень 2013 року.

Даючи правову оцінку наведеним доказам суд, вважає, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які відповідають вимогам чинного законодавства. Подані ж відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операцій і підтверджувати обізнаність позивача про сумнівне ведення господарської діяльності його контрагента.

За таких обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби не доказано фактичного не здійснення згаданої господарської операції позивача з ТОВ «Екодит».

За таких обставин, суд вважає, що висновки контролюючого органу про заниження ТОВ «Родина» податку на прибуток за період вересень-жовтень 2013 року є необґрунтованими, і як наслідок протиправним є податкове повідомлення рішення від 16.07.2014 року №0001952200 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 705858 грн. 50 коп., в тому числі, за основним платежем - 470572 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 235286 грн.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданому податку не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи податковим органом безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 235286 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 16.07.2014 року №0001952200.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» (код ЄДРПОУ - 31206598) судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 12.11.2014 року.

Суддя Братичак У.В.