Справа № 22ас-238 2006 р. Головуючий у 1 інстанції - Письменний О.А.
Категорія 1,4 Доповідач - Полежай В.Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА Іменем України
14 червня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого - Полежая В.Д.
Суддів - Ворони І.М., Спірідонової Л.С.
при секретарі - Твердоступ А.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою прокуратури Кіровоградської області на постанову місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 22 березня 2006 р.
Заслухавши доповідача, сторони, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 у листопаді 2004 р. звернувся в суд з позовом до прокуратури Кіровоградської області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зазначав, що працюючи у прокуратурі Кіровоградської області на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 він наказом прокурора Кіровоградської області № НОМЕР_1 був звільнений з займаної посади за прогул без поважної причини 14.07.04 р. відповідно до ст. 8, п.5 ст.9, ст. 10, 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України.
Посилаючись на те, що внаслідок розладу нервово-психічної діяльності він за станом здоров'я у цей день не міг приступити до виконання своїх трудових обов'язків, про що свідчить його перебування з 16 липня по 24 вересня 2004 р. перебування на стаціонарному лікуванні у 1-й Черкаській психіатричній лікарні, а письмові пояснення від нього не відбиралися, просив визнати наказ про його звільнення незаконним задовольнивши його позовні вимоги.
Справа в судах розглядалася неодноразово.
Постановою суду наказ прокурора Кіровоградської області № НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 визнано незаконним.
Зобов'язано прокурора Кіровоградської області поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1
Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного
прогулу в сумі 16077 грн. 02 коп.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення з
ухваленням нового, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в зв"язку з
неповним з'ясуванням дійсних обставин справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи видно, що позивач працюючи у прокуратурі Кіровоградської
області на посаді старшого помічника Кіровоградського міжрайонного
природоохоронного прокурора наказом прокурора Кіровоградської області № НОМЕР_1 був звільнений з займаної посади відповідно до ст. 8, п.5 ст. 9, 10, 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України за порушення трудової дисципліни, систематичні прогули які полягали у тому, що наказом від 25.05.04 р. за скоєння прогулу ОСОБА_1 була оголошена догана, а 14.07.04 р. він без поважних причин був відсутній на роботі протягом усього робочого дня знаходячись за місцем свого проживання в стані алкогольного сп'яніння.
За висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 з 2003 р. страждає хронічним ІНФОРМАЦІЯ_1. З початку липня 2004 р. включаючи 14 та 15 липня 2004 р. у нього розвилося загострення ІНФОРМАЦІЯ_2 і в подальшому 16.07.04 р. він був госпіталізований у ІНФОРМАЦІЯ_3 стаціонар, а тому незаперечно існує причинний зв'язок між ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 і його невиходом на роботу та неадекватними діями внаслідок загострення ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 111-113).
З врахуванням наведеного, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що невихід позивача на роботу 14.07.04 р, був пов'язаний з його хворобливим станом, оскільки він перебував у стані непрацездатності, а тому підстав для його звільнення у відповідача не було.
Визнаючи наказ № НОМЕР_1 незаконним суд правильно, відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України поновив позивача на роботу стягнувши з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи ретельно перевірялися судом і їм дана належна оцінка.
Керуючись ст. ст. 199-200, 205-206, 209 КАСУ, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 22 березня 2006 р. - без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.