Справа №22ц-599/08                                                                                Головуючий у 1 інстанції - Кихтюк Р.М.

Категорія - 41                                                                                             Доповідач - Русинчук М.М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 липня 2008 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л.І.,

суддів -  Веремчек Л.М., Русинчука М.М.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю: прокурора Ткачука С.Я., позивачки ОСОБА_1., відповідачки ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» про визнання недійсним ордера та усунення перешкод у користування приміщенням кухні за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3. на рішення Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2008 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2008 року позов задоволено частково.

Постановлено визнати недійсним ордер №334 від 5 вересня 2001 року в частині виділення Мельничуку Миколі Прокоповичу приміщення секції, яка складається з кімнати НОМЕР_1 (мала) та додатково Ѕ частини приміщення кухні, зобов'язати ОСОБА_2. та ОСОБА_3. не чинити пешкод ОСОБА_1. у користуванні Ѕ частиною приміщення кухні секції кімнати АДРЕСА_1.

В своїй апеляційній скарзі відповідачі просять скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм  матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено і це відповідає обставинам справи, що ОСОБА_1. на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Волтекс» від 14.08.1996 року та виданого на основі цього рішення ордеру у зв'язку з роботою на даному підприємстві виділено з двох малу кімнату в АДРЕСА_1(а. с. 3,4). Іншу (велику) кімнату в цій секції займала сім'я відповідачів. За вказаною секцією закріплено Ѕ частину приміщення кухні (а. с. 10)

У вересні 2001 року ОСОБА_3. видано ордер на цілу секцію НОМЕР_1, в яку входить і займана позивачкою мала кімната, та закріплену за цією секцією Ѕ частину кухні (а. с. 9), після чого відповідачі провели ремонт вказаної частини кухні за власний рахунок і не дають можливості позивачці користуватись цим приміщенням побутового призначення.

В березні 2006 року згаданому гуртожитку надано статус житлового будинку (а. с. 49).

Згідно з п. 10 Примірного положення про гуртожитки (далі - Положення), затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року, ордер може бути виданий лише на вільну площу в гуртожитку.

Відповідно до п. 16 положення мешканці гуртожитку мають право користуватися приміщеннями культурно-побутового призначення.

За правилами ст. 59 ЖК УРСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про наданння жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Оскільки видачею ОСОБА_3. оспорюваного ордера було порушено право позивачки на користування наданою їй на законних підставах малу кімнату в секції НОМЕР_1 і приналежною до цієї секції Ѕ частиною приміщення кухні, суд обгрунтовано визнав недійсним в цій частині вказаний ордер.

Суд першої інстанції також підставно зобов'язав відповідачів не чинити перешкод вказаною частиною кухні, що перебуває у спільному користуванні сторін.

Доводи відповідачів про пропуск позивачкою трирічного строку позовної давності по вимозі про визнання ордера недійсним є безпідставними, оскільки про наявність оспорюваного ордера на ім'я ОСОБА_3. вона дізналась у грудні 2006 року з відповіді будинкового комітету «Вікторія-Луцьк» (а. с. 4 зворот). Відповідачі не довели, що позивачка дізналась чи могла дізнатись про видачу вказаного ордера раніше.

Також не можна вважати, що позивачка пропустила трирічний строк давності по вимогах про усунення перешкод в користуванні приміщенням кухні, оскільки, як визнають самі відповідачі, ці перешкоди чиняться ними з 2003 року і донині, тобто зазначене порушення прав є триваючим і тому позовна давність по такому правопорушенню до його припинення не може застосовуватись.     

Оскаржуване рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в ньому висновки відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А  :

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 23 травня 2008 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: