ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

          В С Т А Н О В И В:

у червні 2006 року, приватна торговельно-промислова фірма "НТН" звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ "Кіровоградобленерго" 95,76 грн., як надлишково сплачених за надані йому транспортні послуги, 49,45 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції і відсотків та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2006 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача 95,76 грн. боргу, 12,72 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 3,81 грн. річних. У решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо порядку застосування відповідальності за порушення відповідачем грошових зобов’язань, стягнення моральної шкоди і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом, а це не оспорюється і відповідачем, позивач надлишково сплатив платіжним дорученням №40 від 18.04.2002 року 95,76 грн. за надані йому автотранспортні послуги, про повернення яких позивач звернувся до відповідача з листом від 17.12.2004 року.

Цим листом позивач просив повернути надлишково сплачену суму до 30.12.2004 року.

У цей строк відповідач борг не повернув, а тому господарський суд першої інстанції й апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку про примусове стягнення цієї суми із застосуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних з часу вимоги, обґрунтовано задовольнили позов частково, відмовивши у стягненні 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди із-за безпідставності цих вимог, і підстав для зміни чи скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 року –без змін.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                             Є.М.Борденюк

                                                                                          В.М. Харченко