УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2014 року Справа № 9104/180906/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» до першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, третіх осіб без самостійних вимог: управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі, управління Державного казначейства України у Тернопільській області, Дочірнього підприємства Торгової фірми «Тернопільторгхліб» Відкритого акціонерного товариства «Тернопільхліб», ОСОБА_2 про зобов'язання повернути з депозитного рахунку грошові кошти,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Тернопільхлібпром» звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міськрайонного управління юстиції про зобов'язання повернути з депозитного рахунку першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції грошові кошти в сумі 64906,50 гривень.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Із таким судовим рішенням не погодилось ТОВ «Тернопільхлібпром», подавши апеляційну скаргу, в якій, пославшись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просило скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року та прийняти нову - про задоволення позову. В якості обґрунтування зазначило, що на виконанні у відповідача знаходиться зведене виконавче провадження ВП №20229861 від 14 липня 2010 року про стягнення з боржника дочірнього підприємства торгової фірми «Тернопільторгхліб» ВАТ «Тернопільхліб» коштів в користь фізичних і юридичних осіб. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 13 жовтня 2010 року №6-166 було задоволено подання державного виконавця про визначення частки майна боржника та було виділено частину майна позивача ТОВ «Тернопільхлібпром» у межах належної боржнику ДП ТФ «Тернопільторгхліб» ВАТ «Тернпільхліб» частки у статутному капіталі ТОВ «Тернопільхлібпром» у межах суми 344243,12 грн. для подальшого звернення стягнення за даним зведеним виконавчим провадженням. Однак, незважаючи на винесення 6 жовтня 2010 року першим відділом ДВС Тернопільського МУЮ постанови, якою скасовано постанову про арешт коштів ТОВ «Тернопільхлібпром» від 03 вересня 2010 року, та на підставі якої стягнуто кошти в сумі 64906,50 гривень, які належать позивачу, відповідач відмовляється повертати їх з депозитного рахунку на розрахунковий рахунок позивача. Вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, винесені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 року, а тому, апелянт вважає, що позов підлягає задоволенню.
Заперечень на апеляційну скаргу подано не було.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких мотивів.
Судом встановлено, що на виконанні першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження №20229861, яке об'єднує 26 виконавчих проваджень щодо стягнення з боржника Дочірнього підприємства Торгова фірма «Тернопільторгхліб» ВАТ «Тернопільхліб» (далі - ДП ТФ «Тернопільторгхліб») заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та інших установ.
У ході виконання зведеного виконавчого провадження відповідач 1-й відділ ДВС ТМУЮ встановив, що майна боржника недостатньо для задоволення вимог стягувачів.
ДП ТФ «Тернопільторгхліб» є співзасновником ТОВ «Тернопільхлібпром» і його частка у статутному капіталі вказаного товариства складає 2 541 951,53 грн..
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 149 Цивільного кодексу України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення.
У зв'язку із недостатністю коштів та майна боржника ДП ТФ «Тернопільторгхліб» для покриття заборгованості за зведеним виконавчим провадженням №20229861 відповідач звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з поданням про виділення частки майна боржника у статутному капіталі ТОВ «Тернопільхлібпром» у межах суми 344343,12 грн. для звернення стягнення.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 13.10.2010 року у справі №6-166/10, виділено частину майна позивача у межах належної ДП ТФ «Тернопільторгхліб» частки у статутному капіталі ТОВ «Тернопільхлібпром» у межах суми 344243,12 грн. для звернення стягнення за зведеним виконавчим провадженням.
На підставі вказаної ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 13.10.2010 року у справі №6-166/10 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 28.09.2012 року ВП №20229861.
Як вбачається з матеріалів справи, при формуванні статутного фонду ТОВ «Тернопільхлібпром», ДП «ТФ «Тернопільторгхліб» ВАТ «Тернопільхліб» внесло свою частку до статутного фонду товариства, саме, майном на суму 2 541 951,53 гривні, що складає 10,40%, що підтверджується ст. 18 статуту ТОВ «Тернопільхлібпром».
Порядок визначення частини майна товариства, що належить його учаснику визначено статтями 54-55 Закону України «Про господарські товариства».
Загальний порядок звернення стягнення на майно визначено статтями 52-55, глави 4 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно п.п. 1, 2 ст. 52 даного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, у тому числі, кошти на рахунках вкладах. Державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб (ч. 1 ст. 55 Закону).
А тому, грошові кошти, які стягнуто першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з рахунку у банку ТОВ «Тернопільхлібпром» на підставі платіжної вимоги від 27.09.10 р. №229 і, в свою чергу, перераховано з депозитного рахунку відділу ДВС ТМУЮ 21 березня 2012 р. в сумі 64906,54 грн. стягувачу ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, яку заборгувало ДП ТФ «Тернопільторгхліб» ВАТ «Тернопільхліб».
Таким чином, грошові кошти в сумі 64906,50 гривень на депозитному рахунку першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції на час звернення до суду з позовом були відсутні.
При цьому, позивач не оскаржував правомірність дій державного виконавця щодо перерахування цих коштів стягувачу ОСОБА_2, а тому суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду не вправі вирішувати спір, який не був предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційний суд на стадії перевірки законності та обгрунтованості судового рішення вирішує апеляційну скаргу в межах викладених у ній доводів та згідно заявлених у позовній заяві позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки на депозитному рахунку відсутні кошти в сумі 64906,50 грн., а такі перераховані стягувачу у виконавчому провадженні - ОСОБА_2 за рішенням суду, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовної вимоги про їх повернення з депозитного рахунку відділу виконавчої служби на рахунок позивача.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Оскільки судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу в межах заявлених позовних вимог та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільхлібпром» - залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року по справі № 2а-1970/3615/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28 жовтня 2014 року.