УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2014 року Справа № 876/10880/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
13 лютого 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ферозіт-Альфа» (далі - ТОВ «Ферозіт-Альфа») звернуося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000262350 від 03.02.2012 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області № 0000262350 від 03.02.2012 року.
Із таким судовим рішенням не погодилася Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Львівської області, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи свою незгоду з постановою, відповідач зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні спору не дав належної оцінки тому факту, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено відсутність поставок товарів контрагентом позивача ТзОВ «Присфа», тобто фактично договори ними було укладено без мети настання реальних наслідків з метою отримання податкової вигоди. Оскільки накладні не відображають реальний зміст операції, вони не повинні враховуватись при формуванні даних податкового обліку. Відтак, позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 72966,71 грн. Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним.
Судом апеляційної інстанції здійснено заміну відповідача на Держдавну податкову інспекцію у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.
Представник апелянта Кельбас Р.А. у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та дала пояснення, аналогічні викладеним в ній доводам.
Пердставник ТОВ «Ферозіт-Альфа» Галушка Г.М. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13.01.2012 року по 19.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Пустомитівському районі Львівської області відповідно до п. 78.1.11 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», про що складено акт № 21/232/30543304 від 26.01.2012 року.
3 лютого 2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 21/232/30543304 від 26.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000262350, яким у зв'язку з порушенням п.п. 7.2.3 п. 7.2., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 91209 грн., у тому числі основний платіж 72967 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 18242 грн.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність оскаржуваних рішень з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Водночас із нормою п. 86.9 пов'язана норма, закріплена у п. 58.4 ст. 58 ПК України, відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі п. 78.1.11 ПК України, проте таке право виникає при дотриманні вище вказаних норм Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт № 21/232/30543304 від 26 січня 2012 року, проводилась згідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Львівській області від 17.11.2011 року про призначення позапланової документальної перевірки ТзОВ «Ферозіт-Альфа» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів у період 2008-2011 років під час взаємовідносин із ТзОВ «Присфа».
Матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті позапланової виїзної перевірки № 21/232/30543304 від 26 січня 2012 року відповідно до кримінально-процесуального закону до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.
З огляду на наведене, відповідач у відповідності до п. 86.9. ст. 89 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не мав права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до набуття законної сили вироком.
Оскільки на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (03.02.2012 року) кримінальну справу в межах якої призначено перевірку, вирішено не було, відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення передчасно з порушенням п. 86.9. ст. 89 ПК України.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення № 0000262350 від 03 лютого 2012 року є протиправним і позовні вимоги про його скасування є підставними.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року в адміністративній справі № 2а-1303/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В.Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст ухвали виготовлено 28 жовтня 2014 року.