ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

              Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від  05.06.2006 господарського суду Дніпропетровської області задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ “Дніпробетон” на користь ЗАТ “Страхова компанія” Кредо-Класик” основний борг в сумі 3603, 15 грн.

Постановою від 31.10.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення від  05.06.2006 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ “Дніпробетон” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 988, 989 Цивільного кодексу України. ст. 21 Закону України “Про страхування”.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що ЗАТ  “Страхова компанія” Кредо –Класик” та Ющенко Валерієм Володимировичем 28.03.2006 уклали договір страхування № 0448.11 АК- 03/4535 на автомобіль ВАЗ-21074, державний номер 173-09 АА. Згідно аварійного сертифікату по страховому випадку, що стався 16.03.2005р. з автомобілем ВАЗ-21074, реєстраційний номер 173-09 АЕ, страхувальник Ющенко В.В, комісією на підставі калькуляції № 416 від 21.03.2005, виконаної за допомогою "Audatex" визначена сума матеріальної шкоди. Страхове відшкодування виплачено Ющенко В.В. за платіжним дорученням №0004573 від 03.05.2005.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків за заподіяну шкоду в порядку регресу. Відповідачем заподіяна шкода не визнана та не відшкодована.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно частин 2, 5 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України  до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що встановлено ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що оскільки неправомірні винні дії відповідача, спричинили шкоду майну - автомобілю "ВАЗ-21074", державний номер 173-09 АЕ, позивач виплатив власнику зазначеного майна страхове відшкодування, тому до позивача перейшло право вимоги відшкодування шкоди у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають  чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 31.10.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду  зі  справи № 7/109 залишити без змін.

Головуючий                                                 В.С. Божок

          Судді                                                               Т.Ф. Костенко

                                                                                    Г.П. Коробенко