ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 р. | № 2-11/9996.1-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Остапенка М.І. |
суддів : | Борденюк Є.М. Харченка В.М. |
розглянувши касаційну скаргу | ТОВ Фірми "Озіріс" |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 року |
у справі за позовом | Приватного підприємства "Еллада Дринк" |
до | Алуштинської філії ТОВ Фірми "Озіріс" |
про | стягнення коштів |
В С Т А Н О В И В:
у травні 2006 року, приватне підприємство "Еллада Дринк" звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з ТОВ фірми "Озіріс" в особі Алуштинської філії 1 638,86 грн. заборгованості за поставлені на умовах договору №4/ЯЛТ/05/33 від 19.01.2005 року матеріальні цінності та 155,10 грн. пені, а всього –1 793,96 грн.
Рішенням господарського суду АР Крим від 17.07.2006 року позов задоволено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неповноту судового розгляду, неправильну правову оцінку обставин справи і просить постановлені у даній справі судові рішення скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями частини другої ст. 1115 ГПК України та частин першої, другої статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та апеляційним господарським судом, за участі й представника відповідача, взаємовідносини сторін врегульовані договором №32/2 від 19.01.2005 року, який передбачав постачання позивачем матеріальних цінностей на умовах попередньої оплати або з відстрочкою платежу на п’ять банківських днів (п.5 договору).
За порушення строків розрахунків відповідач зобов’язався сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки платежу (п.7.3 договору).
За накладними №ЕСС-367189 від 18.02.2005 року, №ЕСС-533018 від 08.07.2005 року, №ЕСС-580160 від 31.07.2005 року, №ЕСС-586695 від 04.08.2005 року відповідачу поставлено матеріальних цінностей на загальну суму 3 180,86 грн., які оплачені відповідачем не в повному обсязі і на час розгляду спору судом залишок заборгованості складає 1 638,86 грн.
Обсяги оплати відповідачем не оспорювались, акт звіряння розрахунків (а.с.21) підтверджує узгодження залишку боргу, а тому, при такому положенні, господарський суд обґрунтовано постановив про стягнення боргу та пені за порушення строків розрахунків і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду АР Крим від 17.07.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 року –без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко