ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 136118/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 11 серпня 2011 року у справі за позовом Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 20.07.2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії щодо накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні ВП №27165373; скасувати постанову від 07.07.2011 року про накладення штрафу (ВП №27165373).

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 11 серпня 2011 року позов задоволено. Визнано дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо накладення на Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради штрафу у виконавчому провадженні - протиправними. Постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області серії ВП №27165373від 07.07.2011 р. про накладення штрафу - скасовано.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відділ Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови видно, що суд першої інстанції скасував постанову державного виконавця про накладення штрафу як необґрунтовану, оскільки державним виконавцем не було враховано ту обставину, що рішення суду не виконане з незалежних від боржника причин.

Вказує, що відсутність бюджетного фінансування не може бути поважною причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно виконавчого листа №2-1459/10, виданого 10.05.2010р. Сихівським районним судом м. Львова про зобов'язання Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики ЛМР, здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату суми щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2010р. виходячи з розміру встановленого ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з урахуванням виплачених сум, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову серії ВП №27165373 від 20.06.2011р. про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін для добровільного виконання рішення суду.

З листів Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 01.07.2011р. №2605-2743, від 13.07.2011р. №2605-2911, скерованих на адресу підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області видно, що на виконання вимог постанови державного виконавця серії ВП №27165373 від 20.06.2011p., боржником вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, виконання якого на сьогоднішній день є неможливим внаслідок незалежних від боржника обставин - відсутності необхідних бюджетних призначень.

Згідно постанови державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області серії ВП №27165373 від 07.07.2011р. на боржника - Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, накладено штраф у розмірі 680,00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що рішення у справі №2-1459/10 не виконано позивачем з поважних причин, а саме у зв'язку відсутністю відповідних асигнувань. При цьому позивачем здійснено всі можливі заходи в межах своїх повноважень для виконання рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що він не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право: накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частинами 1, 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа вносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку.

Відповідно до ст.75 вищенаведеного Закону, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до ст.24 вищевказаного Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.

Згідно ст.89 цього ж Закону в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.

Як видно з матеріалів справи, боржник (він же позивач) рішення суду в частині виплати допомоги не виконав без поважних на те причин, для виконання рішення в цій частині не вчинив будь-яких дій, а лише звернувся своїми листами до відповідача, де зазначив про неможливість виконання рішення суду в частині виплати даних сум у зв'язку з відсутністю коштів для проведення цих виплат.

Також, з огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із доводами відповідача, викладеними ним в апеляційній скарзі про те, що відсутність бюджетних асигнувань не можна брати до уваги як поважну причину невиконання позивачем покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, як про це зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кечко проти України».

Тому, колегія суддів вважає, що відмова позивача виконати виконавчий документ із зазначених мотивів є безпідставною та вчиненою без поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим задоволення позову та скасування постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області серії ВП №27165373 від 07.07.2011р. про накладення на Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради штрафу в розмірі 680,00 гривень та прийшла до висновку, що в задоволенні такого слід відмовити.

Згідно ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують, а тому така підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області задовольнити.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 11 серпня 2011 року у справі №2а-1387/11 скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук