КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2014 р. Справа№ 910/8282/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Верховця А.А.
при секретарі
судового засідання Грабенко В.А.
за участі представників
сторін:
позивача Орлова Н.В. дов. від 01.08.2014р. б/н
відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи
повідомлений належним чином;
третя особа не з'явився, про день, час та місце розгляду справи
повідомлений належним чином;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларус»
на рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2014 р.
у справі № 910/8282/14 (Суддя: Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларус»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
«Сканія кредит Україна»
третя особа Приватний нотаріус Київського міського
нотріального округу ОСОБА_5
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає
виконанню.
ВСТАНОВИВ:
30.04.2014 року позивач ТОВ "Ларус" звернувся до Господарського суду міста Києва суду з позовом до відповідача ТОВ "Сканія кредит Україна" про визнання виконавчих написів №2101 від 31.07.2013 року та №2102 від 31.07.2013 року, які вчиненні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 такими, що не підлягають виконанню.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. №910/8282/14 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. №910/8282/14 позивач ТОВ "Ларус" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. №910/8282/14 скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника Голови КАГС від 21.08.2014р., відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ТОВ «Ларус» у справі №910/8282/14 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л. Враховуючи перебування суддів Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л. у чергових відпустках, було сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Верховець А.А., Корсакова Г.В..
Ухвалою КАГС від 21.08.2014р. №910/8282/14 колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Верховець А.А., Корсакова Г.В., прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
За Розпорядженням заступника Голови КАГС від 29.10.2014р., враховуючи перебування судді Корсакової Г.В. на семінарі з підвищення кваліфікації, для розгляду даної скарги сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдєєв П.В., Верховець А.А..
Ухвалою КАГС від 29.10.2014р. №910/8282/14 колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Верховець А.А. прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено судове засідання.
В останнє судове засідання від 29.10.2014 р. не з'явилися представники відповідача та третьої особи, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про належне повідомлення відповідача свідчить Протокол судового засідання від 15.10.2014р. №910/8282/14 та Розписка сторін про відкладення розгляду справи, де міститься підпис представника відповідача за довіреністю Тромаса Є.В., який підтверджує те, що відповідач про наступну дату судового засідання повідомлений належним чином. Про належне повідомлення третьої особи свідчить залучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення № 09-33/37951.
Враховуючи, що присутній представник позивача не заперечував проти продовження розгляду апеляційної скарги у відсутності представників відповідача та третьої особи, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, дійшла висновку апеляційну скаргу позивача ТОВ "Ларус" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.
Відповідно ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як встановлено сдом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.11.2007р. між ТОВ "Ларус" (лізингоодержувач) та ТОВ "Сканія кредит Україна" (лізингодавець) було укладено Договір фінансового лізингу № 89-01139 (далі - Договір лізингу 1).
Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець зобов'язується за заявкою лізингоодержувача придбати у власність у продавця (постачальника), обраного лізингоодержувачем, транспортні засоби відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (предмет лізингу) та передати їх у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором.
Майно, передане лізингоодержувачу на умовах даного Договору, є власністю лізингодавця (п. 5.1. договору) кількість, ціна, загальна вартість, опис, комплектність, технічні специфікації, умови поставки предмету лізингу зазначаються в "Базових умовах лізингу", які містяться в Додатку №1 до цього договору і становлять його невід'ємну частину (п. 1.2. договору), передача лізингодавцем майна лізингоодержувачу у фінансовий лізинг оформляється шляхом складання акту про прийняття предмету лізингу (п. 4.3).
Також, сторонами Договору фінансового лізингу № 89-01139 від 29.11.2007 року було узгоджено базові умови лізингу, згідно яких предметом лізингу є сідловий тягач Scania R 420 LA4x2HNA (номер шасі XLER4Х20005203290) вартістю 898 136,54 грн. в тому числі ПДВ 149 689,42 грн., що становило еквівалент 120 600,00 Євро, в т.ч. ПДВ 20 100,00 Євро. Строк лізингу - 48 місяців.
Відповідно до Додатку №2 до Договору № 89-01139 від 29.11.2007 року сторонами було затверджено Графік платежів за кожний місяць (а/с 63).
Відповідно до Акту про прийняття предмету лізингу від 12.03.2008 року, лізингодавцем передано, а лізингоодержувачем прийнято у лізинг за договором фінансового лізингу № 89-01139 від 14.05.2008 року предмет лізингу: сідловий тягач Scania R 420 LA4x2HNA.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.02.2008 р. між ТОВ "Ларус" (лізингоодержувач) та ТОВ "Сканія кредит Україна" (лізингодавець) було укладено Договір фінансового лізингу № 89-01150 (далі - Договір лізингу 2).
Відповідно до п. 1.1 Договору лізингодавець зобов'язується за заявкою лізингоодержувача придбати у власність у продавця (постачальника), обраного лізингоодержувачем, транспортні засоби відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (предмет лізингу) та передати їх у користування лізингоодержувачу на строк і на умовах, викладених в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу, сплачувати лізингові платежі і виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором.
Майно, передане лізингоодержувачу на умовах даного Договору, є власністю лізингодавця (п. 5.1. Договору) кількість, ціна, загальна вартість, опис, комплектність, технічні специфікації, умови поставки предмету лізингу зазначаються в "Базових умовах лізингу", які містяться в Додатку №1 до цього Договору і становлять його невід'ємну частину (п. 1.2. Договору), передача лізингодавцем майна лізингоодержувачу у фінансовий лізинг оформляється шляхом складання Акту про прийняття предмету лізингу (п. 4.3).
Також, сторонами Договору фінансового лізингу № 89-01150 від 12.02.2008 року було узгоджено базові умови лізингу, згідно яких предметом лізингу є сідловий тягач Scania R420 LA4x2HNA (номер шасі XLER4Х20005190886) вартістю 846 729,76 грн., в тому числі ПДВ 141 121,63 грн., що становило еквівалент 115 300,00 Євро, в т.ч. ПДВ 19 216,67 Євро. Строк лізингу - 48 місяців.
Відповідно до Додатку №2 до Договору № 89-01150 від 12.02.2008 року сторонами було затверджено Графік платежів за кожний місяць (а/с 34).
Відповідно до Акту про прийняття предмету лізингу від 12.03.2008 року, лізингодавцем передано, а лізингоодержувачем прийнято у лізинг за Договором фінансового лізингу № 89-01150 від 12.02.2008 року предмет лізингу: сідловий тягач Scania R 420 LA4x2HNA.
31.07.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі ст. 87 ЗУ "Про нотаріат", ст. 7 ЗУ "Про фінансовий лізинг", та п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 № 117, БУЛО ВЧИНЕНО ВИКОНАВЧИЙ НАПИС ЗА РЕЄСТРОВИМ № 2101 про повернення лізингоодержувачем -ТОВ "Ларус" на користь лізингодавця - ТОВ "Сканія кредит Україна" предмету фінансового лізингу - сідловий тягач Scania R 420 LA4x2HNA (номер шасі XLER4Х20005203290), вартістю 898 136,54 грн., що був переданий в користування на підставі Договору фінансового лізингу №89-01139 від 29.11.2007 року та підлягає поверненню у порядку, визначеному п. 3 ст. 32 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме, вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, за невиплачений лізинговий платіж за користування предметом лізингу в період з 31.08.2012 року по 26.06.2013 рік сума заборгованості становить - 711 225,50 грн. Також, у виконавчому написі вказано, що він набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред'явлений до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби протягом 1 року.
Як встановлено судом першої інстанції, 31.07.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі ст. 87 ЗУ"Про нотаріат", ст. 7 ЗУ "Про фінансовий лізинг", та п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 № 117 було вчинено ВИКОНАВЧИЙ НАПИС ЗА РЕЄСТРОВИМ № 2102 про повернення лізингоодержувачем -ТОВ "Ларус" на користь лізингодавця - ТОВ "Сканія кредит Україна" предмет фінансового лізингу - сідловий тягач Scania R 420 LA4x2HNA (номер шасі XLER4Х20005190886) вартістю 846 729,76 грн., що був переданий в користування на підставі Договору фінансового лізингу №89-01150 від 12.02.2008 року та підлягає поверненню у порядку, визначеному п. 3 ст. 32 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме, вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, за невиплачений лізинговий платіж за користування предметом лізингу за період з 31.08.2012 року по 26.06.2013 рік сума заборгованості становить - 706 547,31 грн. Також, у виконавчому написі вказано, що він набирає чинності з дня його вчинення і може бути пред'явлений до примусового виконання до відділу державної виконавчої служби протягом 1 року.
Позивач ТОВ "Ларус", обґрунтовуючи свої як позовні, так і апеляційні вимоги продовжує стверджувати на тому, що він вважає виконавчі написи №2101 від 31.07.2013 року та №2102 від 31.07.2013 року, які вчиненні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про повернення об'єктів фінансового лізингу такими, що суперечать ст. 88 ЗУ "Про нотаріат", за якою визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку, оскільки договори лізингу не передбачають можливості повернення об'єкту лізингу у безспірному порядку, шляхом вчинення виконавчого напису.
Щодо зауваження позивача про те, що судом першої інстанції застосовано не чинне, на момент прийняття оскарженого Рішення, законодавство, колегія суддів, вважає за необхідне зауважити, що, дійсно, Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджена Наказом Міністерства Юстиції України №20/5 від 03.03.2004р., втратила свою чинність у зв'язку з прийняттям Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України №296/5 від 22.02.2012р.
Проте, ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженими Постановою КМУ від 29.06.1099р. № 1172, на який посилалась Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджена Наказом Міністерства Юстиції України №20/5 від 03.03.2004р., (що втратила чинність), та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України №296/5 від 22.02.2012р. на дату винесення оскаржуваного Рішення БУВ ЧИННИЙ.
Відповідно до п.3.1 Глави 16 названого Порядку № 296/5 від 22.02.2012 р. нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, ЗА ЯКИМИ СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПРОВАДИТЬСЯ У БЕЗСПІРНОМУ ПОРЯДКУ, затвердженому Постановою КМУ від 29.06.1999р. № 1172, де пунктом 8 передбачено повернення об'єкту лізингу.
Посилання позивача як у позові, так і апеляційній скарзі на те, що оспорювані виконавчі написи суперечать ст. 88 ЗУ "Про нотаріат", колегією суддів відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на те, що вимогами ЗУ "Про нотаріат", вимогами вищеназваного Порядку від 22.02.2012р. № 296/5 та ЗУ "Про фінансовий лізинг", передбачено повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Відповідач ТОВ "Сканія кредит Україна", у своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти позову, наголошуючи на тому, що він мав повне право вимагати повернення предмета лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса, а також на тому, що відповідач подав нотаріусу документи, які підтверджують безспірність заборгованості, у нотаріуса були відсутні підстави для відмови у вчиненні виконавчого напису згідно норм чинного законодавства України.
За оцінкою колегії суддів, господарський суд дійшов правомірного висновку, що оскаржувані позивачем ТОВ "Ларус" виконавчі написи №2101 від 31.07.2013 року та №2102 від 31.07.2013 року - вчинено у відповідності до вимог ЗУ "Про нотаріат" та у відповідності до вимог п. 3.1 Глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22.02.2012, а тому підстави для визнання їх такими, що не підлягають виконанню відсутні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави задовольнити апеляційну скаргу. Таким чином, апеляційні вимоги ТОВ "Ларус" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищезазначеного колегія суддів, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що Господарським судом міста Києва у повному обсязі досліджено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі не вбачає.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларус" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. № 910/8282/14 залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. № 910/8282/14 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. № 910/8282/14 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.
Матеріали справи № 910/8282/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.В. Ільєнок
Судді П.В. Авдеєв
А.А. Верховець