Справа № 22ас-269 2006 р.                             Головуючий у 1 інстанції - Гонтаренко Т.М.

Категорія 21                                                   Доповідач - Спірідонова Л.С.

апеляційний суд кіровоградської області

постанова

Іменем України

14 червня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Полежая В.Д.

Суддів - Спірідонової Л.С., Ворони І.М.

при секретарі - Шевченко Н.П. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення Світловодської міської ради на рішення Світловодського міськрайсуду від 12 квітня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Світловодської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги.

Зазначав, що є інвалідом другої групи Великої Вітчизняної війни. Відповідно до ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня він повинен був отримувати грошову допомогу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, що у 2003 р. складала 378 грн. 48 коп., у 2004 р. - 739,69 грн., у 2005 р. - 2656 грн., але фактично отримав відповідно 120 грн., 160 грн. і 330 грн.

Просив стягнути розмір недоплаченої виплати всього в сумі 3164 грн.

Постановою Світловодського міськрайсуду від 12 квітня 2006 року позов задоволено частково, з Управління праці і соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 стягнуто недовиплачена одноразова грошова допомога до 5 травня 2004 року в сумі 579 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Суд прийшов до висновку, що виплати за 2003 та 2005 роки проведені відповідно до розмірів, передбачених ЗУ „Про державний бюджет".

Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 1.12.2004 р. ст. 44 ЗУ „Про державний бюджет на 2004 р." визнано такою, що не відповідає Конституції України виплата за цей рік повинна бути здійснена в повному обсязі.

В     апеляційній  скарзі  ОСОБА_1  ставиться  питання  про  скасування

постанови суду у зв'язку з порушенням норм матеріального права,    ухвалення нової

постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.                             

В апеляційній скарзі Управління праці і соціального захисту населення ставиться питання про скасування рішення суду в частині задоволення позову про стягнення 579 грн.

Зазначається, що рішення Конституційного Суду України було ухвалено у грудня 2004 р., виплати ветеранам війни закінчились до 5 травня, а ст. 44 Держбюджету не переглядалась.

Переглянувши судове рішення в межах апеляційних скарг колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 немає, скарга Управління праці та соціального захисту населення підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з ухваленням нової постанови зі слідуючих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є інвалідом Великої Вітчизняної війни другої групи. Відповідно до ст. 13 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня йому повинна надаватись разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та їх цільове спрямування визначається виключно законом про Державний бюджет України. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету згідно ст. 87 Бюджетного кодексу, належать до видатків на щорічну разову допомогу ветеранам війни.

Законами України „Про Державний бюджет України на 2003, 2004, 2005 р. р" зазначена виплата інвалідам другої групи відповідно обмежена 120 грн., 160 грн., 330 грн., які позивачеві виплачено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині виплат за 2004 рік суд послався на рішення Конституційного Суду України по справі № 1-27/2004 від 1 грудня 2004 року, яким ст. 44 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2004 рік" щодо обмеження разової грошової допомоги до 5 травня визнано таким, що не відповідає Конституції України.

При цьому суд не врахував, що положення Закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом зазначеного рішення, тобто з 1 грудня 2004 р.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що механізм виплат врегульований постановами Кабінету Міністрів України № 425 від 31.03.2003 р. та № 177 від 18.02.2004 р., якими виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики покладено на Міністерство фінансів та Державне казначейство України для подальшого перерахування їх місцевим органом праці та соціального захисту населення.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Світловодського міськвиконкому мало змогу провести виплати лише в межах та розмірах виділених коштів.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нової постанови.

Керуючись ст. ст. 198 п.3, 202, 205 п.3 ч.1, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Світловодської міської ради -задовольнити.

Постанову Світловодського міськрайсуду від 12 квітня 2006 року скасувати і

ухвалити нову постанову, якою   у задоволення адміністративного позову ОСОБА_1  до   Управління   праці   та   соціального   захисту населення

Світловодської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги

відмовити.     

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця.