ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 923/98/14

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Пироговського В.Т., Сидоренко М.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

(Склад колегії суду змінено згідно з розпорядженням голови суду №749 від 06.11.2014р.)

За участю представників сторін:

Від Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області- не з'явився.

Від ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" - Єсипчук І.В.

Від ПАТ "Херсонський суднобудівний завод"- не з'явився.

Від Херсонського міського центру зайнятості- не з'явився.

Від ОСОБА_2- не з'явився.

Від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"-Оборський Я.В.

Від ліквідатора, арбітражного керуючого: Дяченко С.В. - Дяченко С.В.

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "Віпос"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області

від 20.08.2014 р. (затвердження реєстру вимог кредиторів).

по справі № 923/98/14

за заявою кредитора: Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "Віпос"

за участю кредиторів:

1). ПАТ "Херсонський суднобудівний завод";

2). Херсонського міського центру зайнятості;

3). ОСОБА_2;

4). ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

за участю ліквідатора, арбітражного керуючого: Дяченко С.В.

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 22.09.2014р., яка надіслана учасникам процесу 23.09.2014 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 08.10.2014 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

За правилами ст.ст. 69, 77 ГПК України розгляд справи продовжувався та відкладався.

В судовому засіданні, що відбулось 10.11.2014 р. відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

04.02.2014р. Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулась до Господарського суду Херсонської області з заявою в порядку передбаченому ст.ст. 1, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос».

В обґрунтування заяви ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області посилалось на те, що на даний час ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» має податковий борг перед державою у розмірі 1032720, 42 грн., що і підтверджується постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі №2а-755/12/2170; виконавчим листом по справі №2а-755/12/2170, який було видано на примусове виконання вищевказаного судового рішення; постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. по справі №2а-3728/12/2170; виконавчим листом по справі №2а-3728/12/2170, який було видано на примусове виконання вищевказаного судового рішення; постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.02.2013р. по справі №2а-5371/12/2170; виконавчим листом по справі №2а-5371/12/2170, який було видано на примусове виконання вищевказаного судового рішення; постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2013р. по справі №821/3613/13-а, а також постановами ВДВС Комсомольського РУЮ у м.Херсоні від 12.02.2013р. про відкриття виконавчого провадження №36447391; від 12.02.2013р. про відкриття виконавчого провадження №36447384; від 23.10.2013р. про відкриття виконавчого провадження №40318496 (т.1, а.с. 2-93).

На думку Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Херсонської області з відповідною заявою щодо визнання Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "Віпос" банкрутом.

22.04.2014р. Публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос» про визнання кредиторських вимог у розмірі 12 332, 91 грн. (т.2, а.с. 115-146).

23.04.2014р. Херсонський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Херсонської області з заявою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос» про визнання кредиторських вимог у розмірі 1193, 31 грн. (т.2, а.с. 147-154).

24.04.2012р. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Херсонської області з заявою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос» про визнання кредиторських вимог у розмірі 915 973, 75 грн. (т.3, а.с. 1-38).

29.04.2014р. Державна податкова інспекція у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулась до Господарського суду Херсонської області з заявою про приєднання конкурсних кредиторських вимог до справи про банкрутство до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос» у розмірі 697 268, 82 грн. (т.3, а.с. 39-46).

08.05.2014р. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос» у розмірі 34 167 323, 06 грн. (т.3, а.с. 47-261).

05.08.2014р. Арбітражний керуючий, розпорядник майна ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» Дяченко С.В. звернувся до Господарського суду Херсонської області з клопотанням, в якому просив залучити до матеріалів справи документи, що додаються та затвердити реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпос» станом на 05.05.2014р. (т.4, а.с. 12-45).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.08.2014р. (суддя Пригуза П.Д.) затверджено реєстр вимог кредиторів, визнано вимоги кредиторів та наступний порядок їх задоволення: Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" на суму 12 332,91 грн. та включені до 4 черги, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1218,00 грн. до першої черги задоволення; Херсонського міського центру зайнятості на суму 1 193,31 грн. в другу чергу; фізичної особи ОСОБА_8 у сумі 676579,23 грн. до 4 черги, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1218,00 грн. до першої черги задоволення; Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на суму 1007171,03 грн. основного боргу до третьої черги задоволення та 185693,56 грн. - до шостої черги; Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на суму 34 167 323,06 грн. як вимоги забезпеченого кредитора, з внесенням їх окремо до реєстру вимог кредиторів та віднесенням до погашення в позачерговому порядку, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1218,00 грн. відносяться до першої черги задоволення; призначено перші збори кредиторів та засідання комітету кредиторів на 29.08.2014 року; розпорядникові майна Дяченко С.В. протягом десяти днів письмово повідомити кредиторів, учасників провадження та інших осіб, що мають право участі у зборах про місце і час зборів (засідання) та організувати проведення перших зборів кредиторів і засідання комітету кредиторів 29.08.2014р., на яких вирішити питання, що віднесені до компетенції зборів кредиторів та комітету кредиторів згідно положень ст. 26 Закону, протокольні рішення подати до суду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області по справі №923/98/14 від 20.08.2014р. в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не було дано належної оцінки існуванню кримінального провадження №12014230020000197 щодо розтрати майна ТОВ «Автомобільний завод «Віпос», не передання первісної бухгалтерської документації гр. ОСОБА_2 та новому керівництву товариства або арбітражному керуючому.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що не враховуючи на ці обставини, суд першої інстанції задовольнив заяву ОСОБА_2 про включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості з возвратної фінансової допомоги, начебто наданим ним товариству.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос» подала до суду уточнення до апеляційної скарги, в яких просило скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області по справі №923/98/14 від 20.08.2014р. в частині визнання кредиторських вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 538 181, 08 євро та 119 380, 66 доларів США та 5 573 948, 06 грн.; скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області по справі №923/98/14 від 20.08.2014р. в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2; скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області по справі №923/98/14 від 20.08.2014р. в частині визнання кредиторських вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на суму 1007171, 03 грн.

В обґрунтування уточнень до апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» при поданні заяви про визнання кредитором у справі не підтвердив жодними доказами наявну заборгованість у сумі 5 573 948, 06 грн.

Обґрунтовуючи уточнення до апеляційної скарги апелянт також зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали не було прийнято до уваги той факт, що кредитором ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області не було надано доказів безспірності грошових вимог.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що в межах тридцятиденного строку з дня оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство до суду надійшли заяви від кредиторів: Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" на суму 12 332,91 грн.; Херсонського міського центру зайнятості на суму 1 193,31 грн.; - фізичної особи ОСОБА_8 у сумі 915 973,75 грн.; Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на суму 697268,82 грн.; Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на суму 34 167 323,06 грн.

Зі змісту заяви кредитора Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" вбачається, що зобов'язання ґрунтуються на фактах надання відповідних послуг за договорами від 25.09.2006р. № 708-1466 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача на суму 11768,54 грн. та договором № 762/01-26 від 20.03.2008р. про надання послуг на суму 5564,37 грн. Залишок заборгованості за вказаними договорами становить 12 332,91 грн.

Зі змісту заяви Херсонського міського центру зайнятості вбачається, що грошові вимоги на суму 1 193,31 грн. підтверджені розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття, здійсненого самим боржником, на загальну суму 15262,83 грн., за якою залишилась несплаченою частина боргу.

Зі змісту заяви фізичної особи ОСОБА_8 вбачається, що кредиторські вимоги у розмірі 915 973,75 грн. складаються з наступного: вимоги по заробітній платі в сумі 113 563,91 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наданих заявником доказів вказана сума була стягнута з боржника в примусовому порядку за судовим наказом Комсомольського районного суду м. Херсона у справі № 2-н-201/10. Однак, у зв'язку з тим, що виконавче провадження за цими сумами не відкривалося, сплинули строки пред'явлення наказу до виконання. В подальшому ОСОБА_8 відповідними судовими рішеннями місцевого районного та апеляційного суду у видачі дублікату судового наказу та поновленні строку пред'явлення його до виконання відмовлено. Зокрема в ухвалі Апеляційного суду Херсонської області від 16.07.2014 р. встановлено факт відсутності у ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" станом на 01.07.2014 р. заборгованості перед ОСОБА_8 (т.4, а.с. 91-100).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Зі змісту заяви ОСОБА_8 також вбачаються кредиторські вимоги по заборгованості заробітної плати в сумі 125 830,61 грн. на підставі судового наказу, що виданий Комсомольським районним судом м. Херсона у справі №2-н-483/10. Виходячи з наданих кредитором доказів за цим наказом також виконавче провадження не відкривалося, строки пред'явлення наказу до виконання сплинули, а в подальшому ОСОБА_8 відмовлено у видачі дублікату судового наказу та поновленні строку пред'явлення його до виконання. Зокрема, ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.03.2014 р. у справі №2-н-483/10 в задоволенні відповідної заяви відмовлено, а ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 13.05.2014р. ухвала місцевого суду залишена в силі (т.4, а.с. 70-82).

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що боржником надано до заяви від 19.08.2014 р. копію постанови ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона, згідно якої вказано, що вимоги виконавчого документа - судового наказу № 2-н-483/10 про стягнення 125 830,61 грн. заборгованості по заробітній платі на користь ОСОБА_8 виконано боржником добровільно. У зв'язку з цим постановлено закінчити виконавче провадження (т.4, а.с.131-133).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що в цій частині вимоги також не підлягають задоволенню.

Також, з матеріалів справи вбачається, що частина грошових вимог ОСОБА_8 в сумі 676 579,23 грн. обґрунтовуються договором від 01.03.2009 року між ОСОБА_8 та ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги (займу). До заяви додано копії корінців прибуткових касових ордерів, якими підтверджується факт внесення грошових коштів до каси підприємства. Окрім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2013 р., підписаний головним бухгалтером підприємства та ОСОБА_8, за яким зафіксовано заборгованість підприємства в сумі 676 579,23 грн. (т.3, а.с. 12-38).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.) визначено, що кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Надані кредитором квитанції до прибуткового касового ордеру є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення боржником. Господарська операція - це дія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості задоволення кредиторських вимог ОСОБА_8 до боржника ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" у розмірі 676 579,23 грн.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до заяви Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, судом першої інстанції визнано їх на суму 1007171,03 грн. основного боргу до третьої черги задоволення та 185693,56 грн. - до шостої черги.

Зі змісту заяви вбачається, що вимоги ДПІ складаються з грошових вимог у розмірі 499595,77грн., які визнанні у цій справі як безспірні вимоги ініціюючого кредитора ухвалою суду про порушення справи про банкрутство стосовно боржника від 01.04.2014р., а також, заявлених додатково після порушення справи, вимог, що виникли до дня її порушення в сумі основного боргу з орендної плати за землю в сумі 511575,26грн. та нарахованих штрафних санкцій і пені в сумі 185693,56 грн.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту заяви Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" вбачається, що грошові вимоги на суму 34 167 323,06 грн. виникли з кредитних договорів і є вимогами, які забезпечені майном боржника та майнових поручителів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вищевказаних вимог з внесенням їх окремо до реєстру вимог кредиторів та віднесенням до погашення в позачерговому порядку.

Отже, згідно з приписами частини 8 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.) визначено, що розпорядник майна також зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із даними обліку боржника.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діє з 19.01.2013р.) визначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: - розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; - розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; - дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; - дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не було дано належної оцінки існуванню кримінального провадження №12014230020000197 щодо розтрати майна ТОВ «Автомобільний завод «Віпос», не передання первісної бухгалтерської документації гр. ОСОБА_2 та новому керівництву товариства або арбітражному керуючому, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються та зазначається наступне.

Так, з витягу з кримінального провадження №12014230020000197, який надано разом із апеляційною скаргою вказано, що 16.01.2014р. невстановлена особа вчинила розтрату майна на території заводу ТОВ «Віпос» розташованого за адресою м. Херсон, вул. Патона, 4 Д, чим спричинила матеріальний збиток АГ «Віпос» м. Київ, сума збитку встановлюється. Між тим, самі по собі вказані доводи не можуть слугувати підставою для їх врахування, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.

При цьому, поданий до суду апеляційної інстанції витяг з кримінального провадження №12014230020000197 не є належним і достатнім доказом, на підставі якого слід робити певні висновки, оскільки зазначений витяг не містить відомостей про хід розгляду кримінальної справи, обставин розтрати майна, а також не є в розумінні кримінального законодавства вироком який може підтверджувати неправомірність дій певних осіб та має бути врахований господарським судом на підставі ст. 35 ГПК України. Крім того, вказаний витяг не відповідає вимогами ст.36 ГПК України, якою передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Що стосується тверджень апелянта щодо того, що кредитором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» при поданні заяви про визнання кредитором у справі не підтверджено жодними доказами наявну заборгованість у сумі 5 573 948, 06 грн., колегією суддів апеляційної інстанції також до уваги не приймається, оскільки з матеріалів справи вбачається, що кредиторська заборгованість ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підтверджена матеріалами справи, а саме: розрахунком заборгованості позичальника ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» перед Херсонською ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №010/03-022/032-1 від 26.04.20007р. станом на 07.02.2014р.; розрахунком заборгованості позичальника ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» перед Херсонською ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору №010/03-022/032/012 від 04.02.2008р. станом на 07.02.2014р.; розрахунком заборгованості ПрАТ «Автомобільна група «Віпос» перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №010/034-022/016 станом на 07.02.2014р.; генеральною кредитною угодою №010/03-022/032 від 26.04.2007р. з додатковими угодами до неї; кредитним договором №010/03-022/032/012 від 04.02.2008р. з додатковими угодами до нього; кредитним договором №010/03-022/032-1 від 26.04.2007р. з додатковими угодами до нього; генеральною кредитною угодою №010/08/511 від 06.03.2002р. з додатковими угодами до неї; кредитним договором №010/03-022/016 від 28.02.2008р. з додатковими угодами до нього; договором про переведення боргу б/н від 30.04.2009р.; виписками з рахунків; меморіальними ордерами; договорами іпотеки; договорами застави та судовими рішеннями, які набрали законну силу (т.3, а.с. 47-261).

Крім того, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали не було прийнято до уваги той факт, що кредитором ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області не було надано доказів безспірності грошових вимог, колегією суддів апеляційної інстанції також до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що кредитором ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області під час подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» до заяви було надано докази безспірності грошових вимог, про що і свідчать матеріали справи (т.1, а.с. 2-155).

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали в неповному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для розгляду та затвердження реєстру вимог кредиторів, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі були дослідженні всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо затвердження реєстру вимог кредиторів.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала суду в частині визнання кредиторських вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 538 181, 08 євро та 119 380, 66 доларів США та 5 573 948, 06 грн.; в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2; в частині визнання кредиторських вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на суму 10 07171, 03 грн. прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.08.2014р. у справі № 923/98/14 в частині визнання кредиторських вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 538 181, 08 євро та 119 380, 66 доларів США та 5 573 948, 06 грн.; в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_2; в частині визнання кредиторських вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на суму 10 07171, 03 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 11.11.2014р.

Головуючий суддя Жеков В.І.

Судді Пироговський В.Т.

Сидоренко М.В.