ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року Справа № 923/434/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий,

Жукової Л.В. (доповідач),

Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р.

у справі № 923/434/14 господарського суду Херсонської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1"

до1. товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет", 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 2"

провизнання недійсним договору та витребування майна

в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Спєров Д.К. (дов. від 07.10.2014р.), Косар Б.М. (дов. від 26.02.2014р.);

відповідача 1: Зінкович Д.С. (дов. від 27.06.2014р.), Васильєв Д.В. (директор);

відповідача 2: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" 01.04.2014 року звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 2" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, укладеного між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" та ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 2" про витребування у ТОВ "Каховка Маркет" наступного майна: обладнання котельні 1 шт.

Позовні вимоги мотивовані посиланням позивача на те, що спірний Договір купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року не відповідає вимогам закону, оскільки підписаний особою яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та не була уповноважена на підписання загальними зборами товариства.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року (суддя Ємленінова З.І.) у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №2" - відмовлено. В задоволенні позовних вимог про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" майна обладнання котельні - відмовлено.

Таке рішення суду мотивоване не доведенням позивачем віднесення майна, відчуженого за спірним договором до активів товариства; оспарюваний Договір купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року підписаний від імені ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" його неповноважним представником, який діяв на підставі довіреності; подальше схвалення позивачем спірного Договору рішенням загальних зборів ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" від 14.03.2013 року; неможливість витребування майна у ТОВ "Каховка "Маркет" у зв'язку з перебуванням останнього у фактичному володінні та користуванні позивача.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року (головуючий суддя: Колоколов С.І., судді: Разюк Г.П., Петров М.С.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" задоволено. Рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року у справі № 923/434/14 скасовано. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу майна № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 2". Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" рухоме майно: обладнання котельні 1 шт. Стягнуто в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" 1 218,00 грн. та 13 543,58 грн. судового збору за розгляд позовної заяви. Стягнуто у солідарному поряду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" судовий збір у розмірі 6 771,79 грн. та 609,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" подало касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року, а рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Позивач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржений судовий акт залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №1" в особі директора з економіки Бабія Сергія Юрійовича, який діяв на підставі довіреності б/н від 25.12.2009 року та товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів №2" (відповідач -2) в особі директора Кисильова А.В., укладено договір купівлі-продажу майна №0804/3-ЗСМ .

Згідно з зазначеним договором позивач продав, а відповідач-2 купив зазначене в додатку №1 до договору майно, а саме: обладнання котельної вартістю 677179 грн. 36 коп.

Актом приймання-передачі від 07.07.2010 року підтверджується факт передачі позивачем майна покупцю - відповідачу-2.

Обладнання котельні в наступному за договором купівлі - продажу №2 від 14.05.2010 року відповідач-2 продав ТОВ "Каховка Маркет" (відповідач-1).

Крім того, за договором оренди №1 від 10.08.2010 року відповідач-2, як власник майна, передав в користування позивачу на умовах оренди майно котельні, зазначене в додатковій угоді №1 до договору оренди.

Оспорюючи дійсність вказаного договору, позивач посилається на те, що даний договір укладений від його імені за довіреністю від 25.12.2009 року директором з економіки Бабієм С.Ю. з перевищенням наданих йому повноважень.

За таких обставин, позивача вважає, що договір купівлі-продажу від 08.04.2010 року №0804/3-ЗСМ підписано неуповноваженою особою, оскільки Статутом товариства встановлено, що рішення щодо відчуження активів товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів та ухвалюється протоколом загальних зборів товариства. Однак таке рішення загальними зборами не приймалося.

Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. При цьому, згідно ч.3 вказаної норми, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Зокрема, в силу ст.244 ЦК України, представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи; згідно ч.3 цієї норми, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Бабієм С.Ю. при укладенні спірного договору від імені ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" перевищені надані йому повноваження, оскільки згідно з п.п. 15 п. 10.3 статуту до виключної компетенції зборів засновників (учасників) належить надання попередньої згоди на відчуження будь-яких активів товариства, якщо таке відчуження не передбачено річним бізнес-планом товариства.

Судами встановлено, що річний бізнес-план товариства не складався та не затверджувався зборами засновників (учасників) відповідно до п.п.13 п.10.3 статуту.

В силу ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою, яке може відбуватись, зокрема, вчинення особою, яку представляють, дій, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, за змістом ч.2 ст.241 ЦК України, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог щодо визнання спірного договору недійсним, суд першої інстанції встановив, що позивач фактично схвалив укладення відповідного договору. Господарським судом встановлено, що позивач, як продавець за спірним договором № 0804/3-ЗСМ від 08.04.2010 року, отримав від відповідача-2 вартість зазначеного в договорі майна в сумі 677179 грн.36 коп. Зазначені кошти були перераховані відповідачем-2 та зараховані на поточний рахунок ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" №26002177241 код ЄДРПОУ 35115625, що підтверджується довідкою Центрального Новокаховського відділення Херсонської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" №127 від 15.05.2014 року.

Позивач прийняв зазначені кошти, не повернувши їх відповідачу-2. Він також не вимагав повернення відповідачем-2 майна, а навпаки - підписав передбачений пунктом 3.2 спірного договору акт приймання-передачі без жодних зауважень, відповідно до якого передав у власність відповідача-2 обладнання котельні за ціною 677179 грн. 36 коп.

Матеріалами справи також підтверджується, що в наступному, рішенням загальних зборів ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" від 14.03.2013року у складі його учасників та ТОВ "Аквілон Грандіс" було схвалено договір купівлі-продажу №0804/3-ЗСМ від 08.04.2010року.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено, тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Якщо керівник відособленого підрозділу юридичної особи мав відповідні повноваження, але у правочині помилково відсутні вказівки на те, що її укладено від імені юридичної особи, то ця обставина також не може бути підставою для визнання правочину недійсним. У таких випадках правочин слід вважати вчиненим від імені юридичної особи (аналогічна правова позиція викладена у п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Також, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Судом першої інстанції прийнята до уваги та обставина, що спірний договір не містить умову (пункт) про підписання його зі сторони позивача особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи. Наведене свідчить про необізнаність іншої сторони даного договору (відповідача-2) з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і тому відповідачу-2 не могло бути відомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Враховуючи встановлені обставини, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору є обґрунтованим.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зважаючи на дійсність договору між позивачем та відповідачем-2, відсутні підстави для задоволення позову про витребування майна від відповідача-1, який правомірно набув право власності на спірне майно.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 року підлягає залишенню в силі, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 року - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2014 р. у справі № 923/434/14 скасувати. Рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2014 р. у справі№923/434/14 залишити в силі.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.