Справа-22-5342-2006 р. Категорія: 19
Головуючий у 1 інстанції: Макаганчук В.І. Доповідач: Кіянова С.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2006 року Апеляційний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді Осипчук О.В.
суддів Кіянової С.В., Лук"янової С.В.
при секретарі Андрусішіній М.Г.
за участю відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівка на рішення Жданівського міського суду від 22 березня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Жданівка про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду в лютому 2006 року з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Жданівка про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він тривалий час працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості. Працюючи у шкідливих умовах, отримав професійне захворювання : хронічний бронхіт і висновком МСЕК від 21.10.2003 року йому вперше було встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково. Вважає, що моральну шкоду йому спричинено частковою втратою працездатності, тім, що він постійно відчуває фізичну біль, змушений проходити періодичне лікування в умовах стаціонару, змінилися умови його життя. Просив стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 30000 грн..
Рішенням Жданівського міського суду від 22 березня 2006 року вказаний позов задоволено частково, на користь позивач з відповідача стягнуто 25000 грн. При цьому суд посилався на те, що позивач працював у шкідливих умовах і отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 21.10.2003 року йому вперше було встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково, в зв"язку з чим він несе моральні страждання.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду і приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення і постановити нове про відмову позивачу у позові, оскільки судом не враховано, що відповідно до ст.77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" вказані виплати зупинені, крім того, позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди, відсутній висновок МСЕК з цього приводу.
В судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив залишити рішення суду без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача, якій просив скасувати рішення суду і постановити нове про відмову позивачу в позові, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.
Відповідно до ст.21 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року, а також з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року №1-9\2004 р. у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання забов"язаний в порядку, встановленому законом, сплатити грошову суму за моральну шкоду при наявності факту такої шкоди.
Суд встановив, що страховий випадок з позивачем дійсно мав місце, що підтверджується висновком МСЕК від 21.10.2003 року, коли йому вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності безстроково в зв"язку з професійним захворюванням : хронічний бронхіт надано 3 група інвалідності.
Пошкодження здоров'я є наслідком шкідливих і небезпечних умов праці позивача.
Суд прийшов до обгрунтованного висновку, що позивач внаслідок часткової втрати професійної працездатності несе фізичні та душевні страждання, відчуває незручності, пов"язані з наслідками професійного захворювання, не має можливості виконувати роботу по господарству, яка пов"язана з фізичним навантаженням, відчуває постійну біль, відновлення стану здоров'я позивача неможливо, оскільки втрату професійної працездатності йому встановлено безстроково.
Розглядаючи спір, суд повно, всебічно і об"єктивно перевірив доводи і заперечення сторін і дійшов правильного висновку про те, що позивач надав суду достатньо доказів наявності у нього моральних страждань внаслідок пошкодження здоров'я на виробництві. Він втратив звичні життєві зв"язки і змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
Доводи відповідача про те, що Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік"
зупинені виплати суд не може прийняти до уваги, оскільки вказаний закон не має зворотної сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.
Доводи відповідача про те, що відсутній висновок МСЕК на підтвердження заподіяної моральної шкоди, суд також не може прийняти до уваги, оскільки вказаний висновок є нічим іншим як одне з доказів спричинення такої шкоди.
Рішення суду відповідає вимогам закону в наведеній частині і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги відповідача не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом 1 інстанції норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Між тім, вирішуючи питання про розмір страхового відшкодування моральної шкоди суд не в повному обсязі врахував фактичні обставини справи і стягнув на користь позивача надмірну суму у відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до роз"яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 року №4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер та тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Так, позивачу встановлено 3 групу інвалідності, але звільнився із шахти він за станом здоров'я (а.с.12), частково втратив професійну працездатність безстроково, тому відновлення стану здоров'я неможливе, тому апеляційний суд вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу відповідача частково, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 15000 грн. Такий розмір не перевищує меж, встановлених п.3 ст.34 вказаного Закону і заявлених вимог, відповідає характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань. При цьому суд враховує характер та обсяг душевних та фізичних страждань позивача в зв"язку з ушкодженням здоров'я, та із засад розумності, виваженості і справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди справедливим.
При таких обставинах, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність змінити рішення суду 1 інстанції, якій неповно з"ясував обставини, які мають значення для справи, на підставі вимог ч.1 п.1 ст.309 ЦПК України, зменшивши розмір моральної шкоди на користь позивача.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.1, 313-314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівки задовольнити частково.
Рішення Жданівського міського суду від 22 березня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівки на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді