Справа № 489/2306/14-ц

Номер провадження 2/489/1315/14

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2014 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Головного управління юстиції у Миколаївській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніконджитбудсервіс", ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, треті особи - ОСОБА_25, ОСОБА_26, Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал", Комунальне підприємство "Міські теплові мережі", Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" про визнання недійсними прилюдних торгів від 18.08.2005, протоколів та актів проведення прилюдних торгів, угод з продажу приміщень гуртожитку,

встановив

В жовтні 2006 року позивачі - мешканці гуртожитку по АДРЕСА_1 звернулися до суду з позовами, об'єднаними в одне провадження ухвалою суду від 31 січня 2008 р. (т. 1, а. с. 1-2) за захистом своїх прав. Свої позовні вимоги позивачі неодноразово уточнювали (т. 1 а. с. 5-50, 220-224, а надалі т. 1 а.с.164-174, 266 - 271).

Остаточну редакцію позовних вимог (за виключенням позивача ОСОБА_8 надано позивачами в січні 2013 року, в ній позивачі просили визнати недійсними прилюдні торги з продажу приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1, які відбулися 18 травня 2005 року, визнати недійсними протоколи та акти проведення прилюдних торгів та стягнути на свою користь державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивачі зазначили, що до гуртожитку вони вселені у зв'язку із трудовими відносинами. З 2003 року користуються житлом на підставі договорів, укладеними з ТОВ «Ніконджитбудсервіс». 18 травня 2005 року відбулися прилюдні торги з продажу приміщень гуртожитку по блоках, до яких були включені місця загального користування, без припинення для будівлі статусу гуртожитку, без правовстановлюючих документів, без технічної документації на приміщення та гуртожиток в цілому, з порушенням етапів підготовки, реалізації та оформлення результатів продажу приміщень, що порушує їх житлові права, оскільки призвели до неможливості використовувати комплекс гуртожитку за його цільовим призначенням, що порушує їх житлові права.

Ухвалою суду від 02.06.2014 в задоволенні клопотання ТОВ "Ніконджитбудсервіс" про закриття провадження у справі відмовлено.

В липні 2014 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_6 надали суду заяву про збільшення позовних вимог та просили суд визнати недійсними видані на ім'я ОСОБА_16 свідоцтва за № 790 від 07.11.2013 на житлове приміщення блок 613-614, які мають наступний опис: житлова кімната загальною площею 17,7 кв. м., житлова кімната загальною площею 11,8 кв. м., ? частка коридору загальною площею 4,25 кв. м., душ загальною площею 1,4 кв. м., в будинку АДРЕСА_1 та свідоцтво за № 972 від 07.11.2013 на житлове приміщення блок 614-615, загальною площею 34,85 кв. м., які мають наступний опис: житлова кімната загальною площею 11,9 кв. м., житлова кімната загальною площею 17,4 кв. м., ? частка коридору загальною площею 4,25 кв. м., уборна загальною площею 1,3 кв. м., в будинку АДРЕСА_1.

21.10.2014 позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_6 відкликали зазначену заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 07 липня 2014 року до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють вимоги на предмет спору на стороні відповідачів залучені: ОСОБА_26, МКП "Миколаївводоканал", КП "Міські теплові мережі", ПАТ "Миколаївобленерго".

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - за довіреністю ОСОБА_27 (Т. 5, а. с. 70; а. с. 77; 73; 78; 71; 72; 67; 69; 74; 79; 76; 68) позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ГУЮ у Миколаївській області свого представника в судове засідання не направило, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду невідомо.

Представник відповідача УДВС ГУЮ у Миколаївській області за довіреністю ОСОБА_28 позов не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову.

Відповідач ТОВ "Ніконджитбудсервіс" свого представника в судове засідання не направило, надали суду заяву з проханням розглядати справу за відсутності їх представника.

Представник відповідачів ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_24 - за довіреністю ОСОБА_29 (Т. 4, а. с. 31; 29; 30) позов не визнала, просила суд відмовити в його задоволенні.

Відповідачі ОСОБА_23, ОСОБА_17 в судове засідання не з'явились, надали суду заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності, позов не визнають.

Відповідачі ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися, про причини неявки суду не відомо.

Треті особи ОСОБА_25, ОСОБА_26 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Третя особа Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" надали заяву про розгляд справи без їх представника.

Треті особи Комунальне підприємство "Міські теплові мережі", Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" своїх представників в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися, про причини неявки суду не відомо.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради за №1228 від 28.12.1972 9-поверховий гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 прийнято на баланс Миколаївського заводу конденсаторів (Т. 1, а. с. 137).

На підставі наказу Мінмашпрому України №260 від 24.02.1994 на базі Миколаївського заводу конденсаторів було створено Відкрите акціонерне товариство «Ніконд» (далі - ВАТ «Ніконд»).

24.01.2000 на добровільних засадах шляхом об'єднання вкладів засновників ВАТ «Ніконд», ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_26 було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» (далі - ТОВ «Ніконджитбудсервіс»), до статутного фонду якого був переданий гуртожиток по АДРЕСА_1 (Т. 1, а. с. 132-133).

На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради за № 468 від 23.06.2001 ТОВ «Ніконджитбудсервіс» видано свідоцтво про право колективної власності на вказаний житловий будинок (т. 1, а. с. 131).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2005 року і додатковим рішенням від 18 квітня 2005 року, що набрали законної сили, за ТОВ «Ніконджитбудсервіс» визнано право власності на 9068/10000 часток гуртожитку по АДРЕСА_1, за ОСОБА_32 - 53/10000 часток, ОСОБА_33 - 329/10000 часток, ОСОБА_34- 53/10000 часток, ОСОБА_35 - 25/10000 часток, ТОВ «Дар'я» - 336/10000 часток, ПП ПКФ «Дизайн-студія «ВіЛор» - 64/10000 часток, ОСОБА_36 - 72/10000 (Т. 1, а. с. 146).

За договором купівлі-продажу від 24.03.2003 ОСОБА_37 А, придбала нежитлові приміщення вказаного гуртожитку загальною площею 36,1 кв.м., що становить 2/100 часток.

Право власності ТОВ «Ніконджитбудсервіс» на 9068/10000 часток у праві власності на гуртожиток зареєстровано у МБТІ (Т. 1, а. с. 147).

Позивачі в обґрунтування своїх вимог зазначають, що вони як працівники Миколаївського заводу конденсаторів, були вселені до будинку АДРЕСА_1, який мав статус гуртожитку, та проживали в будинку понад 10 років.

Відповідно до ст. ст. 127, 128, 130, 131 ЖК Української РСР порядок надання та користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством України, Примірним положенням про гуртожитки.

Розділом I Загальних положень Примірного положення про гуртожитки визначено, що цільовим призначенням гуртожитків є проживання в них робітників, службовців, а також інших громадян у період роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Згідно з довідкою ВАТ «Ніконд» від 06.11.2006 за №225 позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_38, ОСОБА_39 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_13 були вселені до гуртожитку як особи, що перебували в трудових відносинах із Миколаївським заводом конденсаторів.

Позивач ОСОБА_8 на даному підприємстві не працював (Т. 1, а. с.139).

Постійне проживання позивачів саме на підставі найму з 2003 року підтверджується копіями відповідних договорів і довідок форми Ф-А (Т. 4, а. с.76-96).

Під час примусового виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення боргів із ТОВ «Ніконджитбудсервіс», 02.02.2004 державним виконавцем було описано та арештовано приміщення гуртожитку для його подальшої реалізації (Т. 2, а. с. 131). В процесі виконавчих дій, виконавче провадження було передано на виконання відділу примусового виконання рвішень (Т. 2, а. с. 124, 125).

18.08.2005 відбулися прилюдні торги з продажу по блоках частин приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1, за наслідкам яких були складені протоколи про проведення торгів та відповідні акти про придбання майна з прилюдних торгів, які були видані їх переможцям (Т. 1, а. с. 76-131).

Згідно з листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.01.2008, гуртожиток по АДРЕСА_1 цього статусу не міняв, дозвіл на його реконструкцію не надавався (Т. 1, а. с. 138).

Позивачі зазначили, що на час проведення торгів, гуртожиток був зареєстрований в КП ММБТІ як єдиний об'єкт нерухомості у відповідності до положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомості № 127 від 24.05.2001, ні на які блоки право власності за ТОВ "Ніконджитбудсервіс" не було зареєстроване.

Зазначають, що в склад блоків, що були реалізоване на торгах, окрім кімнат в яких вони проживають, були включені місця загального користування та приміщення, які передбаченні для цільового використання будівлі: души, вбиральні, цілі коридори, ? коридорів, таке інше, що порушує права усіх жильців будівлі. Порядок користування цими приміщеннями встановлений Примирним положенням про гуртожитки.

Вказують, що порушення Закону України "Про виконавче провадження", Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 та ЖК України на публічних торгах були реалізовані частини гуртожитку, які були визначені самим державним виконавцем, які не були виділені в окремі об'єкти нерухомості, без технічної документації та без належних правовстановлюючих документів.

Порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств, як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року за № 68/5.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час вчинення виконавчих дій, реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в ч. 8 ст. 55 вказаного Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Відповідно до пп. 3.1., 3.2. Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає зі спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота. Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5.

Прилюдні торги з реалізації описаного й арештованого майна боржника ТОВ «Ніконджитбудсервіс» проведені на підставі договорів про надання послуг щодо організації проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна боржника, укладеного між державною виконавчою службою та спеціалізованою організацією. Акти про проведення прилюдних торгів складені та погоджені начальником органу державної виконавчої служби. Протоколи проведення прилюдних торгів відображають події, які відбулись при цій процедурі, визначення переможця, призначення платежу та інше.

Судом встановлено, що власник приміщення гуртожитку ТОВ "Ніконджитбудсервіс" є боржником у зведеному виконавчому провадженні про стягнення коштів на користь його кредиторів.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника.

Процесуальний порядок застосування примусових заходів звернення стягнення на майно боржника, на заробітну плату (заробіток, доходи, пенсію, стипендію), порядок вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні, застосування інших заходів, передбачених рішенням, за яким боржник зобов'язаний особисто виконати певні дії або утриматися від їх вчинення (про поновлення на роботі, про відібрання дитини, виселення і вселення, примусовий обмін і інші.) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" .

Порядок застосування кожного заходу примусового виконання рішення має специфічні риси, які повинні враховуватись державним виконавцем у процесі виконавчого провадження.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Позивачі вказують, що реалізація з прилюдних торгів блоків в гуртожитку є незаконним.

Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем було визначено блоки та направлено листи щодо оцінки вже сформованих блоків та доручено реалізацію майна у вигляді блоків.

Тобто, фактично позивачі оспорюють дії державного виконавця, що були спрямовані на виконання рішень судів по зведеному виконавчому провадженню про стягнення коштів з ТОВ «Ніконджитбудсервіс» щодо звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу у передбачений законом спосіб.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Статтею 383 ЦПК України та ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка діяла до 08 березня 2011 року, визначене коло осіб, які мають право оскаржити дії органів державної виконавчої служби або їх посадових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка діяла до 08 березня 2011 року, встановлено, що у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідно органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Суд враховує правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, з якої вбачається, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Позивачі вселені в будівлю гуртожитку за договорами найму, а тому можуть користуватись приміщенням гуртожитку, проте позивачі не є учасниками зведеного виконавчого провадження в рамках якого проводилися прилюдні торги і не відносяться до наведеного кола осіб.

Відносно ж позивача ОСОБА_8 додатковою підставою відмови в його позові є те, що він позбавлений права на проживання в даному гуртожитку і відповідно, права на захист своїх житлових прав відносно даного гуртожитку, згідно ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 27 квітня 2009 р. (т. 3 а.с.18).

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

вирішив

Відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання його копії.

Суддя В. В. Кокорєв