УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/799/13-ц Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л.В.

Категорія 19 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

за участю секретаря Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_2 про припинення договору поруки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому посилаючись на те, що відповідачі не виконали умови кредитного договору та не повернули кредит та відсотки за користування ним, просило стягнути з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 заборгованість у сумі 42857,67 долларів США що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.12.2012 року становить 342561.36 грн.

У процесі судового розгляду справи, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з заявою про збільшення позовних вимог до вказних відповідачів та ОСОБА_4, та просив у рахунок погашення заборгованності за кредитом, звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах 21\40 частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями, що знаходиться в м.Радомишлі, АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4, визначивши початкову ціну відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_3 звернулась з зустрічним позовом, в якому просила припинити договір поруки №014\7336\82\1119 укладений 16.06.2007 року між нею та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з дати підписання додаткової угоди до кредитного договору - з 29.04.2009 року, посилаючись на те, що за додатковими угодами до кредитного договору, укладеними без її згоди, значно збільшився обсяг її відповідальності.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2013 року, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду, в частині задоволення позовних вимог, заявлених до неї, та відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. зазначає, що згоди на укладення додаткових угод до кредитного договору, вона не давала.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.06.2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014\7336\82\111948, згідно якого останньому надавався кредит в сумі 40000.00 доларів США на строк до 16.06.2017 року та зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами (а.с. 9-13).

З метою забезпечення виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором, у той же день між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки (а.с. 15-16).

Крім того, 16.06.2007 року, між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки нерухомого майна - 21\40 частини житлового будинку, що знаходиться в м.Радомишлі, АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 (а.с. 74-79).

В порушення умов договору, відповідачами не у повному обсязі виконувалися зобов»язання щодо внесення чергових платежів, спрямованих на погашення заборгованості. Внаслідок цього, станом на 04.12.2012 року, виникла заборгованість на суму 42 857,67 долларів США що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 04.12.2012 року становить 342561,36 грв., з яких заборгованість по кредиту - 33707 доларів 13 центів США, заборгованісті по відсоткам - 2167 долларів 70 центів США. За прострочку платежів була нарахована пеня в сумі 6982 долари 84 центи США.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються, а тому колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність заборгованості за кредитним договором є правильним.

У відповідності до вимог ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно вимог ст. 559 ч.1 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

29 квітня 2009 року, між позивачем та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода до кредитного договору, згідно з якою збільшилась заборгованість по сплаті суми кредиту з 33747,36 доларів США до 35433,67 доларів США (а.с. 17-19).

Як вбачається з листа ОСОБА_3 від 29 квітня 2009 року, остання надала згоду на укладення додаткової угоди (а.с. 89).

29 вересня 2010 року, між позивачем та ОСОБА_2 була укладена нова додаткова угода до кредитного договору, згідно з якою збільшилась заборгованість по сплаті суми кредиту до 37246.27 доларів США та передбачалося зростання відсоткової ставки. Зазначена угода містить текст про те, що ОСОБА_3 надає згоду на зміну умов кредитного договору (а.с. 21-22).

Поскільки суду першої інстанції не було надано будь-яких доказів на спростування відомостей щодо надання згоди ОСОБА_3, суд дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність вимог щодо визнання поруки припиненою та правильно стягнув заборгованість у солідарному пооорядку.

Як вбачається з висновку почеркознавчої експертизи, проведеної за ухвалою апеляційного суду, підписи в листі ОСОБА_3 від 29.04.2009 року та в додатковій угоді від 29 вересня 2010 року виконані нею особисто.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

В частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, рішення ніким не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку».

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді