Справа №22ц-1988    Головуючий 1 інстанції Гладишенко І.B.

Категорія - 16 Доповідач Алексєєв А.В.

УХВАЛА

Іменем України

5 березня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Алексєєва А.В.

Суддів -Жданової B.C., Лісового О.О.

При секретарі - Алексєєвій Г.Є.

З участю

представника третьої особи ОСОБА_1,

Представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_4 до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа" про спонукання укласти договір, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа" про спонукання укласти договір на постачання теплоенергії.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_4 є власником квартири №2 будинку №30 по проспекту Семашко у місті Донецьку, який є кооперативним. Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки згідно статті 29 Закону України „Про житлові комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку повинен укладатися між споживачами (власниками квартир) та балансоутримувачем. Зазначена норма закону не передбачає можливості укладати договір на постачання теплової енергії між власниками квартир у багатоквартирному будинку та виробником комунальних послуг. Також суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог щодо укладання трьохстороннього договору на теплопостачання.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги. У підтвердження своїх вимог представник позивача посилається на те, що судом порушено норми матеріального права, зокрема, Закону України „Про житлово-комунальні послуги", Закону України „Про теплопостачання". Представник позивача вважає, що статтею 24 Закону України „Про теплопостачання" встановлено обов'язок споживача теплової енергії, яким є позивач, укладати договір з теплопостачальною організацією. Відповідно до статті 25 Закону   України   „Про   теплопостачання"   у   разі   наявності   технічної   можливості

теплопостачальні організації, що здійснюють постачання теплової енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору. Представник позивача також посилається на те, що виконавцями комунальних послуг є не ЖБК, а відповідач і споживачі не повинні укладати угоду на теплопостачання з ЖБК. Виконавцем послуг, на його думку, є відповідач, з яким позивач бажає укласти договір на теплопостачання.

Заслухавши доповідача, представника третьої особи, яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири у багатоквартирному АДРЕСА_1, обслуговування якого здійснює ЖБК „Мир - 40".

Згідно статуту житлово-будівельного кооперативу „Мир-40" кооператив організований для будівництва багатоквартирного житлового будинку, подальшої його експлуатації та управління.

Згідно статті 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Позивач проживає у багатоквартирному будинку. Отже, його позовні вимоги до комунального            комерційного підприємства Донецької       міської ради „Донецькміськтепломережа", яке не є балансоутримувачем, про спонукання укласти договір на теплопостачання є безпідставними.

Ствердження позивача та його представника про те, що правовідносини між ними та відповідачем регулюються в першу чергу Законом України „Про теплопостачання", а тому зазначена норма Закону України „Про житлово-комунальні послуги" до них не застосовується, є безпідставними.

Закон України „Про житлово-комунальні послуги" застосовується до всіх правовідносин, які виникають під час користування житлово-комунальними послугами, зокрема з теплопостачання, а тому норми цього закону розповсюджуються також на правовідносини, які склалися між позивачами та відповідачем.

Також є безпідставним й посилання позивачів на вимоги статті 24 Закону України „Про теплопостачання", яка встановлює обов'язки споживачів щодо укладання договору на теплопостачання, та на статтю 25 цього ж Закону, яка встановлює право теплопостачальної організації на укладання такого договору. Статтею 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги, встановлено особливості під час укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг, зокрема з теплопостачання, для багатоквартирних будинків, а тому саме цією нормою необхідно слід керуватися під час вирішення питання про укладання договору на теплопостачання.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги позивачів та їх представників спростовуються вищенаведеним та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав та відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу позивачів та їх представників та залишає рішення суду без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.. ст.. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців після набрання нею законної сили.