Судове рішення #3940356

Справа № 2-а-3722/08/0970                               

 

 

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

27 січня 2009 року                                                                                   м. Івано-Франківськ

 

Колегія суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Басай О.В.

Судді -                        Григорук О.Б.

                                    Кафарський В.В.

при секретарі Шовгенюк І.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1. - не з'явився;

представника відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області - не з'явився;

представника відповідача - Міністерства освіти та науки України - не з'явився;

представника відповідача - Міністерства фінансів України - не з'явився;

представника відповідача - Державного казначейства України - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: Управління праці та соціального захисту населення Долинської  районної державної адміністрації Івано-Франківської області;

                               Міністерства освіти та науки України;

                               Міністерства фінансів України;

                                                               Державного казначейства України;

про визнання дій неправомірними та стягнення майнової шкоди в сумі 4143, 79 грн., -

 

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про визнання дій протиправними та стягнення майнової шкоди в сумі 4143, 79 грн.

Позовні вимоги мотивувала тим, що на підставі наказу за №30-к від 09.11.1994 року відділу освіти Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, з 01.09.1994 року та по даний час працює в с. Оболоня, Долинського району Івано-Франківської області, на посаді вчителя початкових класів Оболонської загальноосвітньої школи I-III ступеня. Відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту», вважається такою, що має право на пільги, а саме: забезпечується державою безоплатним користуванням житлом з опаленням, освітленням в межах встановлених норм. Однак, у зв'язку з тим, що Законами України «Про державнй бюджет» на 2005-2007 роки, було зупинено та змінено порядок дії зазначеного положення Закону України «Про освіту», то за цей час позивачкою були оплачені комунальні послуги в повному обсязі, згідно встановлених на той час тарифів та норм, а саме:

·  за спожитий газ, в розмірі - 2686, 60 грн.;

·  за спожиту електроенергію, в розмірі - 1457, 79 грн.

  Посилається на Рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року за            № 1-29/2007, яким визнано неконституційними та скасовано положення Закону України «Про державний бюджет за 2007 рік» в частині зупинення, змінення дії положень Закону України «Про освіту» щодо надання пільг компенсацій та гарантій педагогічним працівникам.

Зазначає, що в грудні 2007 року, зверталася в управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, з приводу відшкодування та компенсації оплачених в 2005-2007 роках комунальних послуг, однак їй було відмовлено, посилаючись на відсутність в бюджеті коштів, необхідних для компенсації оплачених коштів, з посиланням на Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та аналогічні закони за попередні роки. При цьому позивачка посилається на ст.1175 ЦК України, згідно якої, шкода, завдана фізичній особі, в результаті прийняття органом державної влади нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб. А тому, просить визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, щодо відмови в компенсації оплачених пільг, встановлених відповідно до Закону України «Про осві­ту» як педагогічному працівнику, що працює у сільській місцевості та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації на її користь майнову шкоду в сумі - 2042, 59 грн., завдану їй, внаслідок зупинення дії положень Закону України «Про освіту» щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, як педагогіч­ним працівникам, що працюють у сільській місцевості.

            Позивач по справі в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просить справу розглянути за її відсутності.

            Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заперечення проти позову, в якому просить справу розглянути без його участі, позовних вимог не визнає. В обґрунтування посилається на те, що управління праці та соціального захисту населення не веде персоніфікований облік працівників бюджетних установ, які мають право на пільги. Пільги з оплати житлово-комунальних послуг надаються відповідно до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13.09.06 №341/651/619/769, відповідно до якого, бюджетні установи ведуть персоніфікований облік працівників, які мають право на відповідні гарантії та щомісячно надають інформацію про них головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення відповідно до постійного місця проживання працівників зазначених установ.

Крім того, зазначили, що у своїй позовній заяві позивачка звертається до управління з вимогою про стягнення майнової шкоди в сумі 4143, 79 грн. за 2005-2007 роки. Проте, відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Таким чином, позивач вправі звернутися за захистом порушених на їх погляд інтересів виключно якщо таке мало місце у 2007 році.

Представник відповідача - Міністерства освіти і науки України в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заперечення проти позову, в якому просить справу розглянути без його участі, позовних вимог не визнає. Вважає, що педагогічні працівники, які мають право на податкову соціальну пільгу повинні включатися до списку, який щомісячно до 5 числа подається бюджетними установами (навчальними закладами) територіальному управлінню праці та соціального захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають послуги, з розрахунком розміру грошового еквівалента пільг згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 № 426. Крім того в ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. 

Представник відповідача - Державного казначейства України направив на адресу суду заперечення проти позову, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача - Міністерства фінансів України в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце та дату належним чином був повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Своїм правом на подання заперечення не скористався.

            Розглянувши адміністративний позов, подані заперечення, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.

            Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працює на посаді вчителя початкових класів Оболонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що підтверджується Довідкою відділу освіти Долинської районної державної адміністрації за №89/03-26 від 26.12.2007 року. (а.с.4)

            Відповідно до ст.57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості  і  селищах  міського  типу,  а  також пенсіонерам, які раніше   працювали  педагогічними  працівниками  в  цих  населених пунктах і проживають  у  них,  держава  відповідно  до  чинного законодавства, забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах  встановлених  норм.

            Як встановлено в судовому засіданні, позивач, звернулася за захистом свого порушеного права в травні 2008 року.

            У відповідності до положень ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Частиною 1 статті 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови якщо на цьому наполягає одна із сторін. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У запереченнях поданих управлінням праці та соціального захисту населення Долинської районної державною адміністрацією Івано-Франківської області та Державним казначейством України відповідачі наполягають на застосуванні судом наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, встановлених статтею 100 КАС України. За таких обставин та за відсутності поважності причин пропуску позивачем строку на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів в задоволенні вимог позивача щодо компенсації оплачених пільг, встановлених відповідно до Закону України «Про осві­ту» як педагогічному працівнику, що працює у сільській місцевості за 2005, 2006 роки слід відмовити.

            Посилання позивача на те, що дії відповідачів є неправомірними, так як положення Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" згідно яких виплата зазначених пільг не здійснювалась, рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнанні неконституційними, не можуть бути взяті до уваги згідно нижчевикладеного.

            Позивач, зазначає, що даним рішенням визнано неконституційними та скасовано положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» та за попередні роки, в частині зупинення, змінення дії положень Закону України «Про освіту» щодо надання пільг компенсацій та гарантій педагогічним працівникам. Однак, слід зазначити, що рішення Конституційного суду України, стосувалось лише положень Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а не  аналогічних Законів на 2005-2006 роки.

            Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. Тобто відповідна норма Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" втратила чинність тільки з 09.07.2007 року, оскільки рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року № 6/рп/2007 не має зворотної дії в часі. А тому, дія даного рішення може поширюватись лише на правовідносини, які тривали після 09.07.2007 року.

Відповідно до постанови КМУ від 12.09.05 року №888 управління праці та соціального захисту населення не ведуть персоніфікований облік працівників бюджетних установ, які мають право на пільги. Пільги з оплати житлово-комунальних послуг надаються відповідно до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13.09.06 №341/651/619/769 «Про затвердження порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.06 року за №1193/13067.

Згідно п.3.2 вищенаведеного Наказу, бюджетні установи ведуть персоніфікований облік працівників, які мають право на відповідні гарантії та щомісячно надають інформацію про них головним розпорядникам коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відповідно до постійного місця проживання працівників зазначених установ. Відомості про пільговиків та розмір грошового еквівалента пільг повинні розраховувати та надавати управлінню праці та соціального захисту населення ті установи в яких працюють працівники освіти.

Як вбачається з матеріалів справи, в 2007 році управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області відомостей про громадян, яким передбачена виплата даної пільги, не отримувало.

            Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Таким чином, вищезазначена пільга не могла бути виплачена позивачу, оскільки не було дотримано порядку, передбаченого вищезазначеним спільним Наказом від 13.09.06 №341/651/619/769.

            Що стосується позовних вимог в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Долинської райдержадміністрації на користь позивачки, майнової шкоди в сумі - 4143, 79 грн., завданої їй, внаслідок зупинення дії положень Закону України «Про освіту» щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, як педагогіч­ним працівникам, що працюють у сільській місцевості, то слід зазначити, що в даному випадку управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, прав позивача не порушувало, правом зупинення дії Законів чи їх окремих положень не наділено, а діяло в межах наданих йому повноважень, а отже, вимоги позивача в цій частині не підлягають до задоволення.

            Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

            На підставі ст.124 Конституції України, ст.ст. 158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

 

                                                          ПОСТАНОВИЛА:

 

         В задоволені позову відмовити повністю.

            Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України. 

           

          Головуючий суддя                                                  О.В. Басай

                                                                          

            Судді                                                                        О.Б. Григорук

     

                                                                                             В.В. Кафарський

 

           

           

 

            постанову в повному обсязі складено 29.01.2009 року.            

                              

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація