Справа № 2-36/2007 p. РІШЕННЯ ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

10.01.2007 р.

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Цімбота В.І., при секретарі Курин М.І., з участю : представників позивача Гречин А.А.,

відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні    в смт.Міжгір'я справу    за позовом НПП "Синевир" до ОСОБА_2 про стягнення   8123 грн.66 коп. за лісопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

НПП "Синевир" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 8123 грн.66 коп. за те, що ним 27.09.2006 р. вчинено незаконну порубку 18 дерев породи бук, загальною кубомасою 7,03 м³ із заподіянням шкоди на суму позову.

Просить НПП "Синевир" дану суму стягнути з відповідача.

Представник НПП вимоги підтримав, просить їх задоволити.

Представник відповідача з вимогами не згідний, так як ОСОБА_2 самовільної рубки не вчиняв.

Дослідивши подані докази, суд вважає, що у позові слід відмовити.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підтвердження своїх вимог позивач подав суду протокол про адмінправопорушення від 20.10.2006 p., який складено інспектором по охороні лісу Біланин та пояснення цього ж Біланина.

Як видно із самого письмового пояснення Біланина він правопорушника не спіймав і не   бачив хто рубав ліс.

Будувати рішення суду на версіях суд не вправі, поскільки такі не є доказом у справі.

Інших доказів належних, неупереджених суду не подано.

Згідно вимог ст. ст. 64, 65 Закону України "Про природно заповідний фонд України" матеріальну відповідальність повинна нести та особа, яка заподіяла шкоду.

Про те, що саме відповідач заподіяв шкоду, суду не доведено.

Тому керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

У позові НПП "Синевир" до ОСОБА_2 про стягнення 8123 грн. 66 коп. за лісопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області в порядку і строки , передбачені ст. 294 ЦПК України.