№ 2а-65/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ                                                                  УКРАЇНИ

26 березня 2008 року Новомосковський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді                                           Олійника А.В.

секретаря                                                           Бабенко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Новомосковську справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості на оздоровлення громадянину,  постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи і при встановленні групи інвалідності,  -

встановив:

ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості на оздоровлення громадянину,  постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи і при встановленні групи інвалідності,  у якому вказує,  що він є особою,  яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії з 28.07.2004 року,  йому встановлено 3 групу інвалідності безстроково,  до встановлення йому 1 категорії у нього була 2 категорія. Він має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат по 2 категорії за період 2000-2004 роки,  та в розмірі 4 мінімальних заробітних плат по 1 категорії та 3 групі інвалідності за період 2005-2006 роки,  а також на одноразову допомогу в розмірі 30 мінімальних заробітних плат,  але йому надано допомогу лише в невеликій частині від належної суми. На його звернення про виплату заборгованості за вказані вище 2000-2006 роки йому була надіслана відповідь,  яка не містила ні слова про суть його запиту,  тому він розцінює це як відмову,  у зв'язку з чим просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації на його користь невиплачену суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період 2000-2006 роки на загальну суму 6684, 70 грн.,  невиплачену суму одноразової грошової допомоги при встановленні групи інвалідності у 2004 році у розмірі 11060, 40 грн. та 1000, 00 грн. як сплату за надання юридичних послуг.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги,  посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав,  пояснивши,  що постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено розмір виплат щорічної допомоги інвалідам,  який не змінювався на протязі тривалого часу,  а також,  що Законом України "Про державний бюджет" не передбачені збільшення виплат з допомоги на оздоровлення громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши докази по справі,  суд вважає,  що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивач,  згідно посвідчення серія А № НОМЕР_1,  виданого 26.11.2004 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією,  є особою,  яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с.  18),  інвалідом 3 групи. До встановлення йому 1 категорії у нього була 2 категорія. За висновками Дніпропетровської обласної медико-соціальної експертної комісії № 9341 від 28.08.2004 року його захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.  11).

Згідно  ст. . 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ОСОБА_1має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат по 2 категорії за період з 2000 по 2004 роки та в розмірі 4 мінімальних заробітних плат по 1 категорії з 2004 по 2006 роки,  однак,  згідно

2

довідки Головного управління праці та соціального захисту населення за № 01/266-01-07 від 19.03.2007 року,  всупереч вимогам вказаного Закону,  йому була виплачена допомога на оздоровлення в розмірі:

2001              року - 26, 70 грн. (одноразова щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії за 2001 рік);

2002              року - 26, 70 грн. (одноразова щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії за 2002 рік);

2003              року - 26, 70 грн. (одноразова щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії за 2003 рік);

2004              року - 26, 70 грн. (одноразова щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії за 2004 рік);

2005              року - 21, 50 грн. (одноразова щорічна допомога на оздоровлення потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам 3 групи за 2005 рік);

2006              року - 90, 00 грн. (одноразова щорічна допомога на оздоровлення потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам 3 групи за 2006 рік) (а.с.  12-14),  всього на суму 218, 30 грн.,  в той час,  як розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2000 по 01.01.2007 роки складав:

01.01.2000-31.03.2000 роки - 74, 00 грн.,

01.04.2000-30.06.2000 роки - 90 грн.,

01.07.2000-31.12.2001 роки-118 грн.,

01.01.2002-30.06.2002 роки-140 грн.,

01.07.2002-31.12.2002 роки-165 грн.,

01.01.2003-30.11.2003 роки-185 грн.,

01.12.2003-31.08.2004 роки-205 грн.,

01.09.2004-31.12.2004 роки - 237 грн.,

01.01.2005-31.03.2005 роки-262 грн.,

01.04.2005-30.06.2005 роки - 290 грн.,

01.07.2005-31.08.2005 роки - 310 грн.,

01.09.2005-31.12.2005 роки-332 грн.,

01.01.2006-30.06.2006 роки - 350 грн.,

01.07.2006-30.11.2006 роки - 375 грн.,

01.12.2006-01.01.2007 роки-400 грн.

відповідно до довідки фінансового управління Новомосковської районної державної адміністрації № 72 від 28.02.2008 року (а.с.  38).

Згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при встановленні групи інвалідності ОСОБА_1 повинна була виплачуватись одноразова допомога в розмірі 30 мінімальних заробітних плат,  однак всупереч вимогам даного Закону йому було виплачено лише 189, 60 грн. (а.с.  13).

На звернення позивача до управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації про виплату йому заборгованості за 2000-2006 роки йому була надіслана відповідь за № 2839 від 23.07.2007 року,  яка містить лише підтвердження часткових виплат та не містить будь-яких відомостей щодо перерахування та виплати заборгованості (а.с.  6).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/2002,  що оскільки для значної кількості громадян України пільги,  компенсації і гарантії,  право на які передбачено чинним законодавством,  є додатком до основних джерел існування,  необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня,  який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму,  встановленого законом,  то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за  ст. . 22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до п. 31 ч. 1  ст. . 85 та п. 19  ст.  92 Конституції України надзвичайного стану.

3

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлювала розмір виплат щорічної допомоги інвалідам,  який не змінювався на протязі тривалого часу,  таким чином суперечить  ст. . 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано,  що практика зупинення законом "Про Державний бюджет України" дії інших законів України щодо надання пільг,  компенсацій і гарантій,  внесення змін до інших законів України,  встановлення іншого правового регулювання відносин,  ніж передбачено Законами України,  не відповідає Конституції України. Тому виплата ОСОБА_1 фіксованих сум згідно зупинення законом "Про Державний бюджет України"  ст. . 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" є такою,  що не відповідає Конституції.

Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 8 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя роз'яснює,  що оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу,  її норми є нормами прямої дії,  тому суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативного акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Ч. 2  ст.  22 Конституції України забороняє при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів,  звужувати зміст та обсяги існуючих прав і свобод.

Таким чином,  суд дійшов висновку,  що позовні вимогиОСОБА_1підлягають задоволенню.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. .  ст. . 6,  11,  71,  160-163 КАС України,  суд -

постановив:

Позовні вимогиОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації,  а саме: відмову у виплатіОСОБА_1невиплаченої суми з щорічної грошової допомоги на оздоровлення та відмову у виплатіОСОБА_1невиплаченої суми одноразової грошової допомоги при встановленні групи інвалідності.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації перерахуватиОСОБА_1щорічну грошову допомогу на оздоровлення за період з 01.01.2000 року по 01.01.2007 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації перерахуватиОСОБА_1одноразову грошову допомогу при встановленні групи інвалідності у 2004 році.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації на користьОСОБА_1 1000 гривень,  сплачені ним за надання юридичних послуг.