УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/2969/14-к Головуючий у 1-й інст. Дубцов О. В.
Категорія ст.85 КК Доповідач Жизнєвський Ю. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2014 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.
суддів: Слісарчука Я.А., Фоміна Ю.В.
при секретарі: Велидчук І.М.
за участі:
прокурора Селюченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цією ухвалою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, українцю, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, розлученому, раніше судимому:
- 20.09.1997р. Кролевецьким районним судом Сумської області за ч.1 ст.141 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- 23.03.1998р. Шосткинським міським судом Сумської області за ч.1 ст.215, ч.2 ст.42 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, 27.07.1998р. звільнено умовно-достроково на 7 місяців 21 день;
- 25.07.2001р. Глухівським районним судом Сумської області за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі, 07.05.2004р звільнено умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 26 днів:
- 26.03.2007р. Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, 14.11,2009р. звільнено умовно-достроково на 3 місяці 22 дні, -
відмовлено в задоволенні заяви про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» за безпідставністю.
В ухвалі суду першої інстанції зазначено, що засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про застосування щодо нього положень Закону України «Про амністію у 2014 році».
Згідно матеріалів особової справи, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, засуджений 27.09.2013р. Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 23.01,2014р. вирок змінено, засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі. Відбуває покарання у Райківській виправній колонії Житомирської області №73.
В судовому засіданні суду першої інстанції прокурор та представник адміністрації виправної колонії заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_1 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 суд мотивував своє рішення тим, що останній має дві непогашені судимості за вчинення тяжких умисних злочинів, неодноразово раніше звільнявся з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову скоював тяжкі умисні злочини, у зв'язку із чим, відповідно до ст.8 4.1 п.«б» Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.4 п.«в» Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія до нього застосована бути не може.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить переглянути вказану ухвалу без зазначення яке рішення апеляційний суд він просить винести.
Зазначає, що він раніше судимий за злочини середньої тяжкості.
На його думку в матеріалах справи не має ні одного тяжкого або особливо тяжкого злочину, усі судимості не перевищували 4-х років позбавлення волі.
Також зазначає, що характеризується позитивно, як з місць позбавлення волі, так і з місця проживання до засудження.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги засудженого, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.«б» ч.1 ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та п.«в» ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія не застосовується до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, а також до осіб, які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Згідно матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_1, останній неодноразово засуджувався за вчинення тяжких умисних злочинів, неодноразово раніше звільнявся з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову скоював тяжкі умисні злочини, у зв'язку із чим амністія до нього застосована бути не може.
Що стосується апеляційних доводів засудженого про те, що він раніше судимий за злочини середньої тяжкості,а в матеріалах справи не має ні одного тяжкого або особливо тяжкого злочину і усі судимості не перевищували 4-х років позбавлення волі, то вказані доводи є безпідставними.
Відповідно до положень ст.12 КК України, злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Санкція ч.3 ст.185 КК України, за якою ОСОБА_1 раніше засуджувався передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
А тому, доводи ОСОБА_1 щодо тяжкості вчинених ним злочинів є необґрунтованими.
З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд вважає ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2014 року законною та обґрунтованою і підстави для її скасування не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2014 року щодо нього - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: