Справа № 666/7389/14-ц

Провадження № 2-з/666/52/14

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

05.11.2014р. суддя Дніпровського районного суду м.Херсона Дорошинська В.Е. розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності внаслідок знищення майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом в якому просить припинити право власності ОСОБА_4 на 13/100 частин домоволодіння, що розташоване за адресою м.Херсон, вул.Українська,б.140/60 внаслідок його знищення.

В якості забезпечення позову просить накласти арешт на 13/100 частин домоволодіння, що розташоване за адресою м.Херсон, вул.Українська,б.140/60 та яке належить ОСОБА_4 оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Судом встановлено, що представником позивачів не вказано, які саме підстави дають привід припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи логіку тлумачення Конституційним Судом України пунктів 2, 12, 18 частини 1 статті 293 ЦПК України, викладених в рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010, від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010, від 8 липня 2010 року № 18-рп/2010 суд вважає, що ухвала суду про повернення заяви про забезпечення позову може бути оскаржена в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.151-153,293 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності внаслідок знищення майна - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя В. Е. Дорошинська