ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р.Справа № 923/98/14

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: В.В. Лашина

суддів: О.Ю. Аленіна

А.І. Ярош

склад колегії суддів змінено розпорядженням в.о. голови суду № 743 від 04.11.2014р.

При секретарі Р.О.Кияшко

Учасники провадження в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Автомобільна група "ВІПОС"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 03.09.2014 р.

у справі № 923/98/14

за заявою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "ВІПОС"

за участю розпорядника майна Дяченко Сергія Вікторовича

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 07 лютого 2014 року прийнята до розгляду заява Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонської області про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "Віпос" за загальними правилами, передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI, далі - Закон про банкрутство).

01 квітня 2014 року господарським судом Херсонської області ухвалено порушити провадження у справі про банкрутство зазначеного товариства; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Дяченка С.В.

В ході розгляду справи 01 вересня 2014 року до господарського суду Херсонської області надійшла заява від приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" (далі - ПрАТ "АГ "Віпос") про визнання кредиторських вимог у розмірі 3900 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.09.2014 р. (суддя Пригуза ПД.) заяву ПрАТ "АГ "Віпос" з доданими до неї матеріалами повернуто без розгляду на підставі ст. ст. 23, 24 Закону про банкрутство та ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з цим судовим рішенням, ПрАТ "АГ "Віпос" в апеляційній скарзі просить його скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки судом не було обґрунтовано підстав повернення заяви ПрАТ "АГ "Віпос". До того ж, скаржником зазначається про те, що стаття 63 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для повернення заяв без розгляду, на що господарський суд уваги не звернув.

Учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів оскарження, оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Автомобільний завод "Віпос" було опубліковано на сайті Вищого господарського суду Україи 04 квітня 2014 року за № 2180 із встановленням строку подачі заяв конкурсними кредиторами до 04 травня 2014 року.

Із заявою з кредиторськими вимогами ПрАТ "АГ "Віпос" звернулося лише 01 вересня 2014 року, тобто із пропуском встановленого законом строку.

Виносячи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності до статті 23 Закону про банкрутство заява з грошовими вимогами кредиторів, які пропустили строк звернення до суду в процедурі розпорядження майном, заявляються ними після винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та оприлюднення відомостей про це на сайті Вищого господарського суду України.

Однак з цими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може.

Згідно із ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство 1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Одночасно з цим, наслідки пропуску встановленого законом строку визначені у частині 4 зазначеної статті, а саме: особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Цією нормою не передбачено повернення заяви кредитора, як це було передбачено раніше Законом про банкрутство у редакції до набрання чинності Закону України від 22.12.2011 р. № 4212-VI.

Пропуск особою встановленого строку для звернення з конкурсними грошовими вимогами не має наслідком втрату такою особою статусу кредитора боржника. У цьому випадку змінюється лише статус таких грошових вимог, які не є конкурсними, а погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2014 р. у справі № 906/966/13.

До того ж, у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник-кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 ГПК України визначені вичерпні випадки повернення позовних заяв (заяв): 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; 3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; 4) не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; 5) порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; 6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; 9) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

Отже, сплив строку, визначеного статтею 23 Закону про банкрутство, не передбачається законодавцем в якості правової підстави для повернення заяви кредитора.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" задовольнити, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 03.09.2014 р. про повернення без розгляду заяви приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" про визнання кредиторських вимог по справі № 923/98/14 - скасувати.

Матеріали оскарження ухвали повернути господарському суду Херсонської області для розгляду заяви приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос".

Повний текст постанови складено 05.11.2014р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя А.І. Ярош