Справа № 382/1491/14-ц Головуючий у І інстанції Бурзель Ю.В.

Провадження № 22-ц/780/6116/14 Доповідач у 2 інстанції Голуб

Категорія 5 05.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

05 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Голуб С.А.,

суддів: Приходька К.П., Савченка С.І.

за участю секретаря: Черепинець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Інспекція архітектурно-будівельного контролю в Київській області про знесення самочинного будівництва ,

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2014 року позивачі пред»явили в суді названий позов посилаючись на те, що вони є власниками житлового будинку, що розташований за адресою: Київська область, АДРЕСА_1

Власником суміжної земельної ділянки за адресою: Київська область, АДРЕСА_2 є ОСОБА_1

У 2013 році ОСОБА_1 на належній їй земельній ділянці самочинно у порушення вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН 360-92** «Планування та забудова міських і сільських поселень», збудувала гараж, не дотримавшись протипожежних розривів між будинком позивачів та гаражем. Такими діями відповідач створює небезпеку для їхнього майна, загрожує їхньому життю та здоров'ю. ОСОБА_1 не виконує приписів Інспекції архітектурно-будівельного контролю в Київській області про усунення порушень містобудівного законодавства. У зв»язку із наведеним, позивачі просили зобов'язати ОСОБА_4 знести самочинно збудований гараж за адресою: АДРЕСА_2

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржила його в апеляційному порядку. Просить його скасувати з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанови Інспекції архітектурно-будівельного контролю в Київській області були скасовані та не могли застосовуватися судом як докази по справі.

Крім того, суд не прийняв до уваги тієї обставини, що фундамент для гаража був побудований раніше , ніж добудований будинок позивачів. Тобто фактично порушення при будівництві допустив позивач.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує наступні питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ч. 1 ст. 214 ЦПК України).

Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає у повному обсязі..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що невідповідність місцерозташування належного відповідачу гаражу вимогам ДБН-360-92** "Державні будівельні норми. Містобудування, планування, забудова міських і сільських поселень" порушує права позивачів на забезпечення протипожежної безпеки власного будинку. При цьому, судом застосовано положення ст. 376 та 391 ЦК України

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він зроблений з повним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками земельної ділянки та житлового будинку, що розташовані за адресою: Київська область, АДРЕСА_1

ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2

У 2013 році ОСОБА_1 на належній їй земельній ділянці без належним чином затвердженого проекту з порушенням вимог ДБН розпочала будівництво гаража. Порушення вимог ДБН полягало в недотриманні протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1 до ДБН 360-92**, за змістом якої відстань від гаража ОСОБА_1 до житлового будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинна становити не менше 6 м, однак така відстань становить 2,30 м, що не оспорюється сторонами по справі.

У зв'язку із наведеним, Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Київській області видано припис ОСОБА_1 від 17 вересня 2013 року (а.с. 34) про усунення порушень містобудівного законодавства та зупинення будівництва.

Вимог вказаного припису ОСОБА_1 не виконала, через що постановою першого заступника начальника Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 25 жовтня 2013 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з припису Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 24 квітня 2014 року (а.с. 45) ОСОБА_1 вимог припису Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 17 вересня 2013 року не виконано, гараж побудовано, одночасно ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення містобудівного законодавства.

Вимоги вказаного припису ОСОБА_1 не виконала, через що постановою в.о. начальника Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 07 травня 2014 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 43).

Дійшовши висновку про необхідність захисту порушених прав позивачів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач збудувала гараж самочинно, порушивши передбачений ДБН 360-92** протипожежний розрив між житловим будинком і гаражем.

Судова колегія погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.

Згідно положень статей 317, 319, 321 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник майна володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням майном.

Згідно ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду із вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Керуючись наведеними нормами закону позивачі довели у судовому засіданні, що збудувавши гараж без дотримання протипожежних розривів між будинком позивачів та гаражем, тим самим відповідач створює небезпеку для життя і здоров»я позивачів та можливість пошкодження їх будинку внаслідок пожежі.

Та обставина, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за проведення самочинного будівництва гаража від 25.10.2013 року скасована постановою Яготинського районного суду Київської області від 06 лютого 2014 року не може бути підставою для визнання незаконними висновків суду першої інстанції.

Дійсно, як вбачається із постанови Яготинського районного суду Київської області від 06 лютого 2014 року, в постанові Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за проведення самочинного будівництва гаража необґрунтовано визначений розмір штрафу, який є завищеним. Ця обставина стала підставою для скасування постанови Інспекції ДАБК.

Разом із тим, інспекцією ДАБК виносились також інші постанови, зокрема, від 07 травня 2014 року, з приводу незаконного будівництва, які не були скасовані, на що вказав суд першої інстанції у своєму рішенні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції щодо доведеності позовних вимог позивачів і правильності обраного ним способу захисту порушеного права, а саме знесення самочинно збудованого гаража. При цьому судова колегія приймає до уваги також те, що в своїх поясненнях, які містяться в матеріалах справи (а.с.22) відповідач зазначала, що переносити будівлю неможливо, оскільки поряд з гаражем знаходиться колодязь. Такі ж пояснення вона надала в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги. За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про захист прав позивачів саме в обраний ним спосіб, а саме не шляхом перебудови гаража, а шляхом знесення.

З врахуванням наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 60, 303, 307, 308, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: