Справа № 2-а-542/08/0970

                   ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

                   АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

   19 січня 2009 року                                                                         м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Басай О.В.

при секретарі Шовгенюк І.В.

за участю:

представника позивача-ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

відповідача -ОСОБА_3 - не з”явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну  справу

за позовом : Долинської оДПІ в Івано-Франківській області

до відповідачів: Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2

                              Фізичної особи підприємця - ОСОБА_3

         про визнання недійсними договорів та стягнення коштів, отриманих за даними договорами,-

                                                                 В С Т А Н О В И В:

                   Долинська оДПІ в Івано-Франківській області звернулась в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2 та  фізичної особи підприємця - ОСОБА_3  та просить визнати недійсними усні договори, укладені між ними 02.05.2007 року, 05.05.2007 року, та 15.05.2007 року, стягнути з  фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 110 000 грн. та стягнути з  фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в доход Держави 110 000 грн.

                   Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог. Просить застосувати до відповідачів наслідки передбачені ч.1 ст.208 ГК України, а саме, стягнути з  фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь фізичної особи -  підприємця ОСОБА_2 110 000 грн. та стягнути з  фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в доход Держави 110 000 грн.

                     Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що усні договори укладені між фізичною особою -  підприємцем ОСОБА_2та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 02.05.2007 року, 05.05.2007 року, та 15.05.2007 року порушують публічний порядок, вони є нікчемними, у зв”язку з чим визнання їх в судовому порядку недійсними не вимагається. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

                   Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2заявлений позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні.

                   Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3  в судове засідання не з'явився. Подав заяву в якій зазначив, що вимоги позивача не визнає та просить справу розглядати без його участі.

                   Розглянувши  позовну заяву,  заслухавши  представників  сторін,  судом встановлено,  що  відповідач - ОСОБА_2зареєстрована як фізична особа - підприємець державним реєстратором в Долинському районі Івано - Франківської області 13 вересня 2006 року та  взята на податковий облік Долинською ОДПІ в Івано - Франківській області як платник податків 14.09.2006 року. Відповідач - ОСОБА_3  зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності Долинською райдержадміністрацією Івано - Франківської області 08.05.1997 року за № 809 та відповідно взятий на податковий облік Долинською ОДПІ в Івано-Франківській області як платник податків 20.05.1997 року.

                     Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 22.01.2007 року по справі №Б-7/4 боржника фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

                     Ухвалою цього ж суду від 20.04.2007 року затверджено ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора та ліквідовано як субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3.

                   02.05.2007 року, 05.05.2007 року та 15.05.2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Продавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2(Покупцем) укладено усні договори про продаж лісопродукції.

                   На виконання усних домовленостей між сторонами Продавцем здійснено продаж лісопродукції та виписано видаткові накладні від 02.05.2007 року № 90, від 05.05.2007 року № 95, та від 15.05.2007 року № 37 на  загальну суму  110 000 грн. В рахунок оплати фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів №90 від 02.05.2007 року, №95 від 05.05.2007 року та №97 від 15.05.2007 року прийнято від фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 110 000 грн.

                   Згідно ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується.

                   Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований , зокрема, на незаконне заволодіння майном держави. Правочин, який порушує публічний порядок , є нікчемним.

                     Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається..

                     Частиною 1 статті 207 ГК України встановлено, що підставою визнання господарського зобов'язання недійсним є його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а ч.1 ст.208 цього Кодексу встановлені наслідки визнання такого господарського зобов'язання недійсними.

                     Суд вважає, що господарські зобов'язання (правочини) які вчинені між відповідачами по справі порушують публічний порядок, є нікчемними, оскільки спрямовані на приховування від оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності, а тому визнання їх недійсними в судовому порядку не вимагається.

                     Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

                     З пояснень фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, які підтверджені поясненнями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, судом встановлено, що відповідач не знала про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3в судовому порядку визнаний банкрутом та ліквідований як суб'єкт підприємницької діяльності. А тому, на думку суду, у неї був відсутній намір на вчинення господарських зобов'язань (правочинів), які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства. 

                   За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є обгрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

                   На підставі ст.124 Конституції, керуючись ст.ст.158-163, ст. 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

                Позов задовольнити повністю.

                   Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,АДРЕСА_1 ідентифікаційний код - НОМЕР_1 на користь фізичної особи- підприємця ОСОБА_2,АДРЕСА_2ідентифікаційний код 2649920067- грошові кошти, одержані за договорами в сумі 110 000 грн.

                   Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,АДРЕСА_2ідентифікаційний код НОМЕР_2 в доход держави вартість лісу, одержаного за договорами в сумі 110 000 грн.

                   Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України. 

                  Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.      

Суддя                                                      Басай О.В.

                     Постанова складена в повному обсязі 23.01.2009р.