Справа №2-726/26 2006/2007 pp.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 січня 2007 року                         Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Могили А.Б.

з участю секретаря                  Савчин Г.Б.

представника позивача          ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування 1/4частини житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що 05.04.1994 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір дарування, згідно якого ОСОБА_2 подарувала йому 1/4житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1 з відповідною частиною надвірних господарських будівель та споруд. Даний договір засвідчено в Богородчанській державній нотаріальній конторі та зареєстровано в Івано-Франківському ОБТІ. Після оформлення договору дарування він користується земельною ділянкою. Проживати в подарованій частині він не має можливості через малу площу. Здійснити переобладнання та добудову цього будинку не може через тривалий судовий процес за позовом ОСОБА_1 про його реальний розподіл. Оспорювання позивачем договору дарування є способом затягування справи про реальний розподіл будинку чи грошової компенсації належної частки, а посилання позивача на невідповідність підписів у догові є безпідставними. Просив у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та доповнила, що позивач з приводу розподілу житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1, судиться з 1994 року. В матеріалах тієї цивільної справи долучено всі копії договору дарування 1/4 частини будинку. Тому посилання позивача про те, що він дізнався про цей договір у 2005 році не відповідає дійсності. Отже, позивачем крім безпідставності позовних вимог пропущено ще й строк звернення до суду з даним позовом. Просила в його задоволенні відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача зазначивши, що договір дарування 1/4 частини житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1 є мнимим, оформленим неправомірно та з порушенням закону. Зокрема, в цьому договорі стоїть підпис не відповідача ОСОБА_3, що підтверджується іншими документами з його підписом. Крім того, договір дарування посвідчений не нотаріусом ОСОБА_5  Згідно цивільного законодавства зазначений договір дарування є мнимим, оскільки відповідач ОСОБА_3 будинком не користується, адже не має навіть ключів і користуватися не бажає. Просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши письмові докази, належно завірені копії яких долучено до справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 05 квітня 1994 року укладено договір дарування частини будинку, згідно якого останньому безоплатно передано у власність 1/4 житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться АДРЕСА_1.

Даний договір 05 квітня 1994 року посвідчено державним нотаріусом Богородчанської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_1, що підтверджується витягом з реєстру дій Богородчанської державної нотаріальної контори за 1994 рік.

Згідно з реєстраційним написом на договорі подарована частина житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, 15.01.1995 року зареєстрована Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за відповідачем ОСОБА_3

Відповідно до ст. 58 ч.І ЦК України (в редакції 1963 року) недійсною є мнима угода, тобто угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки.

Договір дарування частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений з наміром створити юридичні наслідки для останнього. Відповідач ОСОБА_3 бажав користуватися належною йому частиною житлового будинку та господарських будівель, споруд. Дана обставина підтверджується представленою суду копією позовної заяви ОСОБА_3 про визначення порядку користування будинком та порядком володіння земельною ділянкою, а також довідкою-характеристикою від НОМЕР_2, яку він отримав у Івано-Франківському ОБТІ для уточнення ідеальних частин.

Таким чином, договір дарування 1/4 частини житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1, суд не вважає мнимою угодою, оскільки при укладенні такої угоди сторони ніяких дій по її здійсненню не вчиняють. Укладений 05 квітня 1994 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір є реальним, відповідач ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на подаровану частину будинку та господарських будівель, споруд у Івано-Франківському ОБТІ, а згодом порушив питання про визначення порядку користування будинком та порядком володіння земельною ділянкою.

Доказів на підтвердження того, що зазначений договір дарування не відповідає вимогам закону та укладений не правомірно, представником позивача суду не представлено. Представлена позивачем з цього приводу копія договору дарування (а.с.№3,4) не заслуговує на увагу, оскільки є тільки проектом договору й не містить його обов'язкових реквізитів. А доводи представника позивача про неналежність підписів у договорі відповідачу ОСОБА_3  та нотаріусу, спростовується дослідженими в суді оригіналами договору дарування від 05.04.1994 року, які знаходяться в архіві Івано-Франківського ОБТІ та Богородчанської державної нотаріальної контори, а також поясненнями відповідачів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні позову позивача слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На підставі ст. ст. 58, 243, 244 ЦК України (в редакції 1963 року) та керуючись ст.ст. 213,215,218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування 1/4 частини житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1, відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Богородчанський районний суд.

Головуючий