Справа № 2-21-09

                                                        26.10.2006 р.    

                                                   

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

16 січня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі   головуючого судді  Головіна В.О., при секретарі Сисоєвій Л.В., з участю представника позивачів ОСОБА_1 ., представника ІНФОРМАЦІЯ_1   ОСОБА_2 , розглянувши у заочному судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4  до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Комунальне підприємство ІНФОРМАЦІЯ_1  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В

Позивачі посилаються на те, що 23.05.2006 р. з вини відповідачів, які самочинно виконали монтаж трубопроводу холодної води у своїй квартирі, лопнуло з’єднання труби з краном у санвузлі в квартирі відповідачів, внаслідок чого що затопило квартиру позивачів. Були затоплені кухня, ванна кімната, туалет, прихожа, спальня і зала. Обої потріскалися і відпали, краска полущилася, на стінах, стелі виникли жовті плями. Килими, паласи, меблі, книжки та ін. наповнилися водою та втратили товарний вид.

Згідно висновку ІНФОРМАЦІЯ_2  вартість ремонтних робіт становить 5665 грн. Від води пошкодило вхідні двері, і вони ремонту не підлягають. Через що позивачі поставили нові двері, вартість яких становить 1260 грн. Крім того, водою був пошкоджений телефон, вартість ремонту якого склала 35 грн.

Загальна сума завданої залиттям квартири шкоди становить 6960 грн.

Позивачі неодноразово зверталися до відповідачів відшкодувати шкоду, але останні від цього відмовилися.

Також позивачі вважають, що їм з вини відповідачів завдано моральної шкоди, оскільки тривалий час вони не можуть користуватися квартирою належним чином, бо вона потребує ремонту, з стін та стелі падають пил та глина. Ці обставини турбують позивачів, вони змушені докладати додаткових зусиль для накопичення грошей для ремонту квартири.

Посилаючись на ст. 190 ЖК, ст.ст. 1166, 1167 ЦК позивачі просять стягнути з відповідачів солідарно 6960 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Він також зазначив, що відповідачі двічі умисно ухилилися від оплати експертизи, хоча цей обов’язок був покладений на них судом, з посиланням на ст. 146 ЦПК просить розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Представник третьої особи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча про дату та час слухання справи повідомлена належним чином.

Судом було ухвалено слухати справу в заочному судовому засіданні.

Суд, вислухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що 23.05.2006 р. сталося залиття квартири позивачів с квартири відповідачів, яка знаходиться поверхом вище.

Залиття сталося внаслідок того, що у квартирі відповідачів лопнуло з’єднання з краном холодної води на внутрішньо квартирній розводці, яка до залиття була замінена відповідачами самостійно.

Внаслідок залиття у квартирі позивачів пошкоджено шпалери на стелях та стінах кухні, ванної кімнати, туалеті, прихожій, спальні і залі.

Згідно висновку ІНФОРМАЦІЯ_2  вартість ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі позивачів становить 5665 грн.

Також встановлено, що внаслідок залиття від дії води були пошкоджені вхідні двері у квартиру, і вони ремонту не підлягали. Тому позивачі поставили нові вхідні двері вартістю 1260 грн. Крім того, водою був пошкоджений телефонний апарат, на його ремонт позивачі витратили 35 грн.

Загальна сума завданої залиттям квартири шкоди становить 6960 грн.

У попередньому судовому засіданні відповідачка ОСОБА_6  позов не визнала і добровільно відшкодувати позивачам завдану шкоду відмовилася, вважаючи, що залиття сталося не з їх вини. Вона також не погодилася з сумою вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири, зазначеною у позові, заявивши клопотання про призначення судової експертизи для визначення розміру завданої позивачам шкоди.

Ухвалою суду від 23.03.2007 р. призначено судово-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання про визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири позивачів. Проведення експертизи доручено ІНФОРМАЦІЯ_3 , оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_6 .

17.04.2008 р. від заступника директора ІНФОРМАЦІЯ_3  на адресу суду надійшов лист, в якому повідомлялося про неможливість проведення експертизи, оскільки вона відповідачами не оплачена.

Ухвалою суду від 07.05.2008 р. повторно призначено судово-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлено питання про визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт квартири позивачів. Проведення експертизи доручено експерту ОСОБА_7 , оплату за проведення експертизи покладено на відповідачів.

29.12.2008 р. від експерта ОСОБА_7  надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи, оскільки вона відповідачами не оплачена.

Згідно ст. 146 ЦПК у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В частині відшкодування матеріальної шкоди позовні вимоги обґрунтовуються відповідними письмовими доказами, наявними у справі.

Заперечуючи проти вказаної у позові суми матеріальної шкоди, відповідачі заявили клопотання про призначення судово-будівельної експертизи по справі з метою встановлення дійсного розміру завданої позивачам шкоди.

Оскільки таке право сторони судового процесу прямо встановлено процесуальним законом та приймаючи до уваги, що питання визначення дійсного розміру завданої позивачам шкоди має істотне значення для правильного вирішення спору, клопотання відповідачів було задоволено. Однак експертиза призначалася судом двічі, і обидва рази експертизу не було проведено через ухилення відповідачів від оплати послуг експерта, хоча цей обов’язок був покладений на них ухвалою суду про призначення експертизи.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачі умисно ухиляються від виконання покладених на них судом обов’язків, що перешкоджає повному та всебічному вирішенню спору. При цьому відповідачі не надали суду жодних доказів у спростовання ствердження позивачів про те, що залиття їх квартири сталося не з вини відповідачів, та що розмір шкоди, завданої позивачам залиттям їх квартири, є меншим за зазначений у позові, суд вважає за можливе визнати той факт, що розмір завданої позивачам залиттям їх квартири матеріальної шкоди відповідає зазначеному у позові.

Згідно ст. ст. 177 ЖК України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, додержувати правил утримання жилого будинку.

Згідно ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На підставі матеріалів справи встановлено, що залиття квартири позивачів сталося через незадовільний стан сантехобладнання у квартирі відповідачів, а саме через те, що лопнуло з’єднання крану холодної води у квартирі відповідачів.

Відповідачі не надали суду доказів того, що залиття квартири позивачів сталося не з їх вини, зокрема, внаслідок обставин непереборної сили або умислу самих позивачів.

Тому  суд  дійшов  висновку,  що  залиття квартири позивачів сталося з вини відповідачів. І оскільки вони відмовилися добровільно відшкодувати позивачам завдану матеріальну шкоду, ця шкода має бути стягнута у судовому порядку.

Суд також визнав доведеним факт завдання позивачам моральної шкоди та обґрунтованість вимог позивачів про стягнення з відповідачів відповідної компенсації за цю шкоду. Суд прийняв до уваги, що протягом більше двох років відповідачі добровільно не відшкодували завдану позивачам шкоду навіть частково. До теперішнього часу позивачі змушені жити у квартирі, яка не відповідає встановленим санітарно-гігієнічним нормам, оскільки не можуть приступити до ремонту до закінчення судового розгляду справи. А через неодноразову неявку відповідачів в судове засідання та їх ухилення від виконання покладених на них судом обов’язків, пов’язаних з проведенням експертизи, строк розгляду справи істотно затягнувся.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначена у позові сума компенсації за завдану моральну шкоду є розумною, справедливою та співпідставною ступеню завданих позивачам страждань.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6  солідарно на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4  у відшкодування матеріальної шкоди 6960.00 (шість тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6  солідарно на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4  у відшкодування моральної шкоди 1000.00 (одну тисячу) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6  солідарно на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4  витрати за судовий збір в сумі 79.00 (сімдесят девять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_6  солідарно на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 30.00 (тридцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня

 отримання його копії.

Заяву про апеляційне  оскарження рішення суду може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на  рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: