Справа №1-12/08/2008р.
ВИРОК
ім'ям України
02 квітня 2008 року
Подільський районний суд м. Києва
в складі: головуючого-судді Зубця Ю.Г.
при секретарі Єнчук О.В., Сікорська А.А., Старков І.О.,
за участю прокурора Желтової Т.В.,
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець,
гр-н України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає м. Київ,
АДРЕСА_1, раніше судимий: 19.03.1993р. Мінським районним судом м. Києва
за ч.2 ст. 142 КК України (ред. 1960р.) до 5 років позбавлення волі; 09.08.1999 року
Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 206, ч.2 ст. 141, 42 КК України (ред. 1960
р.) до 4-х років і 6 місяців позбавлення волі; 19.07.2005 року Подільським районним судом м.
Києва за ч.3 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування
покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України на 3 роки, у скоєнні злочину,
передбаченого ст. 128 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В ніч з 31.12.2004р. на 01.01.2005р., ОСОБА_3 працював охоронцем в нічному клубі "Фараон", який розташований за адресою м. Київ, вул. Р.України, 5. Приблизно о 01-00 год. 01.01.05р. до нього в клуб зайшли ОСОБА_4 , з якою він перебував у цивільному шлюбі, її брат ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які почали святкувати Новий рік та вживати спиртні напої.
Після вживання спиртних напоїв, приблизно о 05-30 год. 01.01.05, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли на вулицю, також з ними вийшов ОСОБА_3 та вони всі разом пішли через дорогу до будинку №8 по вул. Радянської України в м. Києві. В цей час ОСОБА_3 на ґрунті ревнощів став сваритися з ОСОБА_4 та штовхнув її. Після цього до них підійшов ОСОБА_5 та став захищати свою сестру - ОСОБА_4 , внаслідок чого на ґрунті особистих неприязних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відбувся конфлікт, під час якого останній, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, проявляючи злочину недбалість, не передбачаючи тяжких наслідків свого діяння у вигляді смерті ОСОБА_5 , хоча повинен був і міг їх передбачити, наніс ОСОБА_5 удар кулаком в обличчя, у результаті якого ОСОБА_5 упав і вдарився головою об замерзлу землю та втратив свідомість, а ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник.
06.01.05р. ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень помер у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 148/98/2 від 28.11.06 смерть ОСОБА_5 настала від закритої черепно-мозкової травми у вигляді пошкодження м'яких покровів голови, перелому кісток своду та основи черепа, крововиливів під оболонки, у речовину та у шлуночки головного мозку, що обумовили розвиток крововиливу у стовбур головного мозку.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України визнав повністю та пояснив, що в ніч з 31.12.2004р. на 01.01.2005р. він перебував на роботі у нічному клубі „Фараон" в якому він працював охоронцем. 01.01.2005р. приблизно о 01-00 год. до нього на роботу в клуб для святкування Нового року прийшла його дружина ОСОБА_4, її брат ОСОБА_5 з дружиною ОСОБА_6 та її подругою ОСОБА_7.
Відпочиваючи в клубі вони вживали спиртні напої. Він спиртних напоїв не вживав, оскільки перебував на роботі.
2
Близько 05-30 год. 01.01.2005р. він разом з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли з клубу. Всі разом перейшли через дорогу та опинилися навпроти буд. №8 по вул. Р.України в м. Києві.
Біля дороги, він з ОСОБА_4 почав сваритися із-за того, що вона танцювала в клубі з іншими чоловіками.
Вони з ОСОБА_4 сварилися, і він штовхнув її. В цей час підійшов її брат ОСОБА_5 та почав захищати сестру. ОСОБА_3 сказав, щоб ОСОБА_5 не заважав їм з'ясовувати стосунки та останній кричав на нього, захищаючи сестру та замахнувшись на нього хотів ударити, але він відвернувся від удару і відштовхнув правою рукою та оскільки ОСОБА_5 перебував у нетверезому стані, останній впав на землю, яка була замерзла. Він підійшов до ОСОБА_4 та забрав її додому. Відійшовши декілька метрів, він озирнувся та побачив, що ОСОБА_5 піднявся та сів на землю, біля нього стояли ОСОБА_6 та ОСОБА_7
У подальшому він дізнався від ОСОБА_4, що ОСОБА_5 прийшов додому близько 06-00 год. ранку, ліг спати та втратив свідомість. Йому викликали швидку медичну допомогу, лікарі якої госпіталізували його до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, де він 06.01.05р. помер.
Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 у вчинені злочину передбаченого ст. 128 КК України повністю підтверджується зібраними по справі доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 01.01.2005р. приблизно о 02-00 год. вона відпочивала у себе вдома, а саме у квартирі №166, по пр-ту Правди, 88 в м. Києві. Цього ж дня приблизно о 06-30 год. ранку до них додому прийшли ОСОБА_6, ОСОБА_7 та її син ОСОБА_5, який був випивший та у нього була розбита губа. На її запитання що трапилося, ОСОБА_5 відповів, що все нормально, після чого вона поклала останнього на ліжко відпочивати. Періодично вона витирала йому рот, з якого йшла кров, після чого він заснув. У подальшому звернувши увагу на сина вона побачила що він перебуває у непритомному стані, у зв»язку з чим вона викликала швидку медичну допомогу. Коли сина відвозила карета швидкої допомоги, ОСОБА_6 їй повідомила про конфлікт, в результаті якого ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_5
ОСОБА_7 яка була допитана в судовому засіданні пояснила, що в ніч з 31.12. 2004 року на 01.01.2005 року вона з ОСОБА_5, його сестрою ОСОБА_4, а також своєю кумою ОСОБА_6, яка проживала з ОСОБА_5, зустрілися біля ялинки в районі ресторану «Чернігів» по вул. В.Порика в м. Києві. Після цього вони близько 02-00 год. 01.01.2005р. пішли в кафе-клуб „Фараон", розташоване по пр-ту Р.України, 5, в м. Києві, в якому працював охоронцем співмешканець ОСОБА_4 - ОСОБА_3. У клубі вони відпочивали приблизно до 05-30 год. 01.01.2005р. У процесі святкування вживали спиртні напої.
Коли вони вийшли з кафе і перейшли через дорогу, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник конфлікт. У цей час ОСОБА_5 відійшов, та коли повернувся, ОСОБА_3 лаявся з ОСОБА_4, і в ході сварки він ударив ОСОБА_4, від чого вона впала, на що ОСОБА_5 сказав: „Що ти робиш, навіщо ти її б'єш". Потім ОСОБА_3 почав штовхати ОСОБА_5, ОСОБА_5 відступив і ОСОБА_3 у цей момент наніс йому удар кулаком в обличчя. Від удару ОСОБА_5 впав на асфальт і вдарився головою. Після удару ОСОБА_5 залишився лежати у несвідомому стані протягом 10 хвилин. ОСОБА_3 не став чекати, поки ОСОБА_5 прийде до тями, разом з ОСОБА_4 пішов до себе додому.
У цей час вона і ОСОБА_6 спробували привести до тями ОСОБА_5. Коли він отямився, вони підняли його з асфальту і вони разом з ОСОБА_6 відвели його додому.
Прийшовши у квартиру, де проживав ОСОБА_5, двері відкрила його мама, але перед цим ОСОБА_5 попередив їх, щоб вони за конфлікт не розповідали. Вони допомогли ОСОБА_5 роздягнутися, після чого він ліг спати.
Потім вона і ОСОБА_6 пішли додому.
Наступного дня, вона та ОСОБА_6 пішли на роботу, а ОСОБА_6 подзвонила мама ОСОБА_5 і сказала, що ОСОБА_5 у несвідомому стані та йому викликали швидку допомогу.
Приблизно о 20-00 год. 01.01.2005р. вона прийшла до будинку ОСОБА_5 й побачила швидку допомогу, працівники якої забрали ОСОБА_5 в лікарню.
Після проведеної операції ОСОБА_5 через п'ять днів помер у лікарні.
Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що 01.01.05р. вона перебувала разом з ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у нічному клубі, звідки
3
вони вирішили піти, так як ОСОБА_3 приревнував ОСОБА_4. На вулиці ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_4 рукою в обличчя, а після того, як остання впала, наніс удар ногою в живіт. До них підійшов ОСОБА_5, після чого ОСОБА_3 вдарив останнього рукою в голову і той впав на землю. Побачивши, що ОСОБА_5 знепритомнів, вони з ОСОБА_7 припідняли його та тримали за плечі, після чого відвели додому. ОСОБА_5 йшов самостійно, в нього з носа йшла кров та він просив не казати матері про те, що сталося. Ввечері того ж дня їй зателефонувала мама ОСОБА_5 та повідомила, що той знепритомнів та вона викликала йому швидку допомогу. Крім того винність підсудного ОСОБА_3 підтверджується:
- висновком судово-медичної експертизи №148/98/2 від 28.11.2006р. (а.с. 53-55);
- актом судово-медичного дослідження трупа №98/2 (а.с. 56-60);
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 доведена повністю, його дії за ст. 128 КК України, які виразились в необережному тяжкому тілесному ушкодженні, кваліфіковано правильно.
Обираючи міру покарання суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості.
Суд також враховує особу підсудного, який раніше неодноразово судимий /а.с. 70/, по місцю проживання характеризується позитивно /а.с. а.с. 65, 69/, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває про що свідчать довідки /а.с. а.с. 66, 68/.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_3 до покарання у вигляді обмеження волі.
При розгляді цивільного позову заявленого потерпілою ОСОБА_5 суд вважає за доцільне задовольнити у повному обсязі в частині відшкодування матеріальних збитків, так-як позов в даній частині був підтверджений потерпілою, а в частині відшкодування моральних збитків підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь потерпілої 30000(тридцять тисяч)грн.
Обтяжуючі відповідальність обставини судом не встановлено.
Пом'якшуючими відповідальність обставини суд визнає щире каяття.
На підставі викладеного, особи підсудного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (один) рік обмеження волі.
До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід засудженому залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 19.07.2005р. виконувати самостійно.
Цивільний позов заявлений потерпілою в частині відшкодування моральних збитків задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 9410 (дев»ять тисяч чотириста десять) грн., в частині відшкодування моральних збитків задовольнити частково, стягнувши з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 30000 (тридцять тисяч) грн.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.