АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
_________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів - Невідомої Т.О., Побірченко Т.І.
при секретарі - Троц В.О.
за участю:
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договору побутового підряду ,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача пеню в сумі 70 980,96 грн. за порушення умов договору на поставку та виконання робіт № 0724 від 24 липня 2013 року за строком виконання.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10.07.2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та невірно застосовані норми матеріального права та безпідставно не застосував до спірних правовідносин Закон України «Про захист прав споживачів».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та представника відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач безпідставно послався на ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу задоволення його вимог, оскільки за спірним договором були передбачені інші правові наслідки відповідальності за його невиконання.
З таким висновком суду частково погоджується колегія суддів.
Справа № 759/3845/14
№ апеляційного провадження:22-ц/796/11053/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Відповідно до вимог ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір про поставку на виконання робіт №0724 (а. с. 3-5). Пунктом 1.1. вказаного договору було передбачено, що виконавець зобов'язується в порядку на умовах визначених цим договором здійснити виготовлення та поставку матеріалів (міжкімнатні, вхідні двері, дверні вироби та конструкції, їх комплектуючі), а замовник зобов'язувався сплатити 55 024,00 грн. (а. с. 6-7). Відповідно до п. 4.1 договорувстановлено, що строк виконання зазначених робіт - 75 днів після підписання договору та отримання передплати. Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі. Виконання замовлення було здійснено відповідачем лише 20.12.2013 року, а не 07.11.2013 року як зазначено у договорі (а. с. 3),тобто з пропуском строку зазначеного у договорі, що підтверджується розхідними накладними №048-1, №048-2 (а. с. 9-10). Відповідно до вимог п.8.2 Договору передбачено, що за порушення виконавцем строків виконання вказаних робіт останній виплачує замовнику неустойку у вигляді подвійної ставки Національного Банку України.
Враховуючи наведені обставини та наявність в матеріалах справи договору підряду колегія суддів вважає, що при розгляді справи у суді суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли між сторонами по справі та обґрунтовано визнав, що останні уклали договір побутового підряду.
Відповідно до ст.865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 866 ЦК України договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.
Відповідно до вимог ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
В суді встановлено, що відповідач порушив умови договору в частині виготовлення замовлення на 43 дні, в зв'язку з чим позивач має право на стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Відповідно до вимог ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваннях прав, свобод чи інтересів фізичних осіб прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Аналіз зазначеної норми права дає можливість зробити висновок про те, що суду при розгляді справи повинен вирішити спір між сторонами, не звертаючи уваги, в тому числі, на правові обґрунтування позивачем позовних вимог.
З тексту позовної заяви вбачається, що основною вимогою позивача є стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт по виготовленню предмета замовлення тому саме це необхідно було вирішувати при розгляді справи по суті.
Суд першої інстанції на вищезгадані обставини уваги не звернув, в зв'язку з чим необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, порушивши норми процесуального права, таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи справу по суті колегія суддів вважає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 8.2 Договору за порушення виконавцем строків виконання етапів робіт, передбачених даним договором, виконавець сплачує замовнику неустойку у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення від відповідної суми заборгованості в частині невиконаної роботи за кожен день.
Позивач вважає, що за несвоєчасне виконання договору відповідач повинен нести відповідальність не за п.8.2 Договору, а за п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого у разі, коли виконавець не може виконати ( прострочує виконання) роботу згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 % вартості роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Аналіз зазначених норм прав дає можливість зробити висновок про те, що сторони договору вільні у виборі його умов, які в подальшому є обов'язковими до виконання.
Матеріали справи свідчать про те, що договір №0724 передбачає іншіправові наслідки невиконання зобов'язання, ніж ті, що встановлені Законом України «Про захист прав споживачів», на що посилається позивач. Підписуючи вищевказаний договір ОСОБА_3 погоджувався на всі його умови, а тому штрафні санкції за порушення умов договору підлягають стягненню відповідно до договору.
При цьому колегія суддів вважає, що у позивача була можливість звернутися до суду з позовом про визнання п.8.2 договору недійсним відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів», але своїм правом останній не скористався, в зв'язку з чим у нього відсутні правові підстави для стягнення пені відповідно до вищезгаданого Закону.
При проведенні розрахунку колегія суддів враховує наступне :
Ставка НБУ від 13.08.2013 року складає 6,5%;
Ціна договору - 55 024,00грн.;
Період прострочення - з 07.11.2013 року по 20.12.2013 року;
Подвійна облікова ставка НБУ - 13% річних;
Подвійна облікова ставка НБУ в день = 13 : 365 = 0,035616%;
Кількість днів прострочення - 43;
Пеня = 55 024,00 х 0,035616% х 43 : 100 = 842,68 грн.
Відповідно до вимог п.п.1,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин та порушення норм процесуального закону, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів» ст.ст.628-629,846,865-856, ЦК України, ст.ст.303,304, п.п. 1,4 ст. 309,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 частково задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договору побутового підряду задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пеню за порушення умов договору на поставку та виконання робіт № 0724 за строком виконання з 07 листопада 2013 року по 20 грудня 2013 року в сумі 842 ( вісімсот сорок дві) грн. 68 ( шістдесят вісім) коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Т.О. Невідома
Т.І.Побірченко