ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

УХВАЛА

"03" листопада 2014 р.Справа № 924/942/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали заяви МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про відстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

про стягнення 50 681 044, 38 грн. боргу

представники сторін:

від заявника (боржника) - Стороженко Ю.В. за довіреністю

від стягувача - Безпалюк О.Л. за довіреністю

встановив:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.07.14р. позов задоволено.

Стягнуто з міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 45 314 826, 26 грн. основного боргу, 3 728 129, 04 грн. пені, 1 030 151 грн. 3% річних, 607 938, 08 грн. інфляційних нарахувань та 73 080 грн. судових витрат.

21.10.14р. на адресу суду надійшла заява МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про відстрочку виконання рішення суду, яка призначена до розгляду в судовому засіданні на 3 листопада 2014 року.

Обгрунтовуючи заяву, заявник вказує, що 2 жовтня 2014 року ним сплачено позивачу 45 314 826, 26 грн. Таким чином, погашена основна сума боргу. Непогашеними залишились штрафні санкції та судовий збір. Погашення вищевказаної заборгованості, як наголошує боржник пов'язане з важким матеріальним становищем підприємства. Таке становище викликане об'єктивними факторами, на які боржник не може вплинути. Зокрема грошові надходження боржника пов'язані зі специфікою законодавчого регулювання сфери теплопостачання та, як наслідок - збитковість товариства. Так, відповідно норм Закону України „Про житлово комунальні послуги" тарифи на теплопостачання затверджуються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. При цьому, такий тариф, у даному випадку, є нижчим від економічно обгрунтованих витрат на виробництво теплової енергії. Згідно чинного законодавства у разі встановлення тарифу на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який встановлює тарифи зобов'язаний відшкодувати різницю з відповідного бюджету. Проте, зазначений обов'язок виконується неналежним чином, в зв'язку з чим перед заявником існує постійна заборгованість за компенсацію різниці в тарифах. Така ситуація, в свою чергу призводить до неможливості боржнику виконати свої зобов'язання перед іншими контрагентами.

За результатами 1 півріччя 2014 року боржник поніс збитки по сукупності доходу в розмірі 5 959 000 грн.

За таких обставин, при вирішенні заяви, заявник просить врахувати, що вина останнього у створені заборгованості відсутня, оскільки виникла через невиконання обов'язків державою; боржник постійно вживав заходів щодо оплати поставленого газу, намагаючись добросовісно виконувати зобов'язання по договору; погашення боржником 89% загальної заборгованості.

На підтвердження зазначених обставин, боржник подав: постанову ДВС про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу, виданого у даній справі; договір про організацію взаєморозрахунків від 24 вересня 2014 року; платіжне доручення № 331 від 2 жовтня 2014 року про сплату боржником на користь стягувача 45 314 826, 26 грн.; розрахунок заборгованості за різницю в тарифах за послуги з теплопостачання; баланс товариства станом на 30.06. 2014 року; фінансові результати за 1 півріччя 2014 року; постанови ВГС України про розгляд справ за участю боржника на підтвердження матеріального становища.

Представник боржника в судовому засідання подану заяву підтримав, наполягав на її задоволенні.

Представник стягувача в судовому засіданні подав письмове заперечення проти відстрочки виконання рішення в якому зазначено таке. До моменту подання заяви про відстрочку виконання рішення, від заявника не надходило жодних звернень про наявність обставин які унеможливлюють вчасне і належне виконання рішення суду. На час розгляду заяви, незважаючи на погашення боржником основної суми боргу, за ним рахується ще значна сума боргу по санкціях - 5 439 298, 12 грн.

Стягувач вважає, що заявник не подав жодних доказів на підтвердження важкого фінансового становища свого товариства. Жодних належним чином підтверджених фактів настання стихійного лиха, або інших надзвичайних подій заявник також не надав. Не надано ним також і доказів підтвердження загрози банкрутства заявника, а також відсутності в останнього майна, на яке можна було б звернути стягнення. Більше того, з матеріалів справи та установчих документів боржника вбачається, що останній веде активну господарську діяльність, а згідно його балансу він володіє активами, на які можливо звернення стягнення.

В свою чергу компанія стягувача завершила свою господарську діяльність за 2013 рік з чистим збитком - 12 521 324 грн. При цьому, прибуток склав - 0, 00 грн. Такі обставини, на ряду із економічно - політичною ситуацією в державі свідчать про важке матеріальне становище стягувача, що вказує на недоцільність застосування відстрочки.

Також стягувач вказує, що за договором, який був предметом розгляду за даною справою здійснювалась поставка газу, закупленого позивачем за зовнішньоекономічними контрактами, умовами яких встановлені чіткі строки розрахунків за поставлений газ, а також жорсткі санкції за порушення строків, аж до припинення постачання газу.

На підтвердження вказаних обставин, стягувач подав звіт про фінансові результати філії НАК „Нафтобаз України" за 2013 рік, а також баланс на 31 грудня 2013 року.

За результатами розгляду заяви судом враховується таке.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Приписами ст. 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1.1 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п.7.2 вищевказаної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

На підтвердження заяви, заявником наводяться обставини важкого матеріального становища. Проте, зазначені обставини важкого матеріального становища не можуть бути оцінені судом як виняткові, а оцінюється як такі, що носять звичайний господарський характер. Економічна ж ситуація в державі має рівнозначний вплив як на боржника так і на стягувача. При цьому суд виходить з того, що відстрочка виконання рішення суду фактично відстрочує момент поновлення порушеного права, за захистом якого позивач звертався до суду.

Також судом враховуються доводи стягувача про те, що за договором, який був предметом розгляду за даною справою здійснювалась поставка газу, закупленого позивачем за зовнішньоекономічними контрактами, умовами яких встановлені чіткі строки розрахунків за поставлений газ, а також жорсткі санкції за порушення строків, аж до припинення постачання газу, що в свою чергу ставить під загрозу енергетичну безпеку держави.

Отже обставини, на підставі яких суд може надати розстрочку чи відстрочку виконання рішення в дійсності повинні бути винятковими. Вказані ж в заяві обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду, оскільки самі по собі не підтверджують наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення у визначений строк. Також судом враховується не надання заявником будь яких обгрунтувань безумовного виконання рішення суду в умовах відстрочки.

Враховуючи наведене підстав для задоволення заяви немає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

3 - МКП "Хмельницьктеплокомуненерго"