Справа №1-189/08 2008р.
ВИРОК
іменем України
09 квітня 2008 року
Подільський районний суд м. Києва
в складі: головуючого-судді Зубця Ю.Г.
при секретарі Старков І.О.,
за участю прокурора Голинського Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єрмак,
Павлоградської області, Казахстан, українця, гр-на України, освіта середня, одружений,
має неповнолітню дитину, не працює, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, раніше не судимого, у скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 22.06.2001р. він зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/4 частини всіх заробітків місячно, починаючи з 15.05.2001 року по досягненням дочкою повноліття.
Незважаючи на це, ОСОБА_1, тривалий час офіційно не працював, маючи приватні заробітки приховував їх, знаючи про рішення Ватутінського районного суду м. Києва, аліменти з 21.05.2002 по 08.01.2008 року не сплачував, та ніякої іншої допомоги на утримання дитини не надавав, незважаючи на попередження виконавчої служби та попередження працівників міліції, чим злісно ухилявся від сплати аліментів, в результаті чого у нього виникла заборгованість по виплаті аліментів на користь громадянки ОСОБА_2, яка станом на 08.01.2008 року у грошовому вираженні складає сума 19882, 40 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним, підтвердив викладене, розкаявся у скоєному, на підставі чого йому були роз'яснені вимоги ч.3 ст. 299 КПК України та у зв'язку з чим він просив суд не досліджувати докази, які стосуються фактичних обставин справи, оскільки він їх не оспорює.
Просив суд обмежитися дослідженням лише матеріалів, які характеризують його особу.
З приводу заявленого клопотання, прокурор не заперечував, а тому суд постановив обмежитися лише поясненнями підсудного та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю, його дії за ст. 164 ч.1 КК України, які виразились у злісному ухиленні від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей /аліментів/, кваліфіковано правильно.
Обираючи міру покарання суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості.
Суд також враховує особу підсудного, який раніше не судимий /а.с. 39/, по місцю проживання характеризується позитивно про що свідчить побутова характеристика /а.с. 35/, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває /а.с. 40, 41/, щиро кається у скоєному.
За таких обставин суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, тобто звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки рахує, що його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Обтяжуючою відповідальність обставиною судом не встановлено.
2
Пом'якшуючою відповідальність обставиною суд враховує щире каяття підсудного. На підставі викладеного, особи підсудного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України, на час іспитового строку покласти на засудженого такі обов"яки:
-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи;
-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; -періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід, обраний засудженому залишити попередній-підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва на протязі 15-ти діб моменту його оголошення.