У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Буцяка З.І., Гордійчук С.О.,

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,

з участю ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, подана його представником ОСОБА_3, на рішення Березнівського районного суду від 03 жовтня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Бистрицької сільської ради, КП «Березнівське районне бюро технічної інвентаризації», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - реєстраційна служба Березнівського районного управління юстиції, про визнання рішення виконкому, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, рішення реєстратора та запису Реєстру прав власності на нерухоме майно протиправними та їх скасування,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Березнівського районного суду від 03 жовтня 2014 року позов задоволено: визнано незаконними та скасовано рішення виконавчого комітету Бистрицької сільської ради №89 від 29 листопада 2012 року про оформлення права власності на нерухоме майно в частині щодо ОСОБА_2, свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ №370712, видане на ім'я ОСОБА_2 виконавчим комітетом Бистрицької сільської ради 30 листопада 2012 року, рішення реєстратора КП «Березнівське районне бюро технічної інвентаризації» від 30 листопада 2012 року про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, скасовано запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 30 листопада 2012 року про реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликався на його незаконність та необгрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначав, що за життя матері він відмовився від спадщини на користь брата - позивача у справі, з тією метою, щоб будинок перейшов йому у спадщину згідно заповіту матері. Жодного спору щодо користування земельною ділянкою, якою при житті користувалася мати, у них не було, претензій щодо будівництва будинку та надвірних будівель позивач не заявляв.

Доводив, що після притягнення його до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво він вжив усіх заходів, щоб отримати свідоцтво про право власності на житловий будинок та надвірні будівлі, тобто спочатку оформив право власності на земельну ділянку, а потім на нерухоме майно.

Вказував, що твердження представника позивача про те, що ним виготовлялись документи після подання позову до суду, не відповідає дійсності, оскільки рішення Бистрицькою сільською радою приймалося, коли заборони на вчинення будь-яких дій не було.

__________________________________________________________________________________________________

Справа №555/555/14-ц Головуючий в суді І інст. - Таргоній М.В.

Провадження № 22-ц /787/2235/2014р. Суддя-доповідач - Боймиструк С.В.

Стверджував, що законно набув право власності на нерухоме майно, а тому просив рішення Березнівського районного суду від 03 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судове засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності, доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники Бистрицької сільської ради, КП «Березнівське районне бюро технічної інвентаризації», реєстраційної служби Березнівського районного управління юстиції у встановленому законом порядку, завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явилися і причин неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позов та скасовуючи рішення сільради і свідоцтво про право власності на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що зведені ОСОБА_2 гараж і літня кухня на земельній ділянці, яка для цього у встановленому законом порядку не виділялась, без відповідних дозволів та погоджень, а тому це будівництво є самочинним.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 є рідними братами.

За життя їх матері - ОСОБА_7 рішенням Бистрицької сільської ради № 181 від 24 липня 2008 року їй у власність було виділено земельну ділянку площею 0,25 га, на якій розташовано належний їй будинок, однак право власності на цю ділянку, якою вона користувалась, не встигла оформити в зв'язку зі смертю.

ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства ІІ групи та постійно проживав в одному будинку АДРЕСА_1 разом з матір'ю ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 році, та відповідно до закону та заповіту на все належне заповідачу майно прийняв спадщину після її смерті.

Відповідно до ст.131 ЦК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод

Оскільки позивач ОСОБА_4 успадкував після смерті матері все належне їй майно, зокрема й на будинок, то відповідно до ст.120 ЗК України до нього перейшло право на земельну ділянку, на якій він розташований.

Бистрицька сільська рада з виділеної ОСОБА_7 земельної ділянки частку площею 0,1306 га для передачі ОСОБА_2 не вилучала та своє рішення № 181 від 24 липня 2008 року не змінювала.

Рішенням Березнівського районного суду від 1 квітня 2013 року, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано рішення Бистрицької сільської ради № 103 від 24 жовтня 2001 року про надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою, рішення Бистрицької сільської ради № 186 від 7 вересня 2012 року про відведення земельної ділянки площею 0,1306 га в АДРЕСА_1 у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, а також визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ЯМ № 602301 від 1 жовтня 2012 року, виданий на ім'я ОСОБА_4.

Цим рішенням суду було встановлено порушення Бистрицькою сільрадою прав ОСОБА_4 щодо зазначеної належної йому земельної ділянки.

На цій земельній ділянці без відповідних дозволів ОСОБА_2 в 2009 році самовільно було зведено гараж та літню кухню, що підтверджується постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с.4,8).

В єдиний можливий спосіб, передбачений ч.3 ст. 376 ЦК України, право власності за ОСОБА_2, як особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, рішенням суду за ним не визнавалось.

Право власності за ОСОБА_2 на нерухоме майно було зареєстроване в Березнівському бюро технічної інвентаризації в загальному порядку 30 листопада 2012 року, якого він сам і не дотримався при створенні цього майна.

Отже, твердження апелянта ОСОБА_2 про законність набуття ним права власності на нерухоме майно зведене на спірній земельній ділянці спростовується зазначеним судовим рішенням від 1 квітня 2013 року та матеріалами даної справи (а.с.10-11).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Сторонами в згаданій цивільній справі були ОСОБА_4 та Бистрицька сільська рада, які є сторонами і в даній справі.

Згідно ст.152 ЦК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, місцевий суд дійшов вірного висновку, що рішення виконавчого комітету Бистрицької сільської ради №89 від 29 листопада 2012 року про оформлення права власності на нерухоме майно ОСОБА_2, самовільно зведене ним на земельній ділянці, яка йому для цього не виділялась та не вилучалась у попереднього власника (користувача) є незаконним та обґрунтовано його скасував, а також як наслідок скасував свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на це майно та запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 30 листопада 2012 року про реєстрацію прав власності ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1.

За таких обставин, оскільки рішення місцевого суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у ньому, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317,324,325 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Березнівського районного суду від 03 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: