ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 910/6889/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий,

Жукової Л.В. (доповідач),

Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши касаційні скаргиГоловного управління Міндоходів у м. Києві, Заступника прокурора м. Києва

на рішеннягосподарського суду м. Києва від 21.05.2014 р.

та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р.

у справі № 910/6889/13 господарського суду міста Києва

за позовомприватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала"

доГоловного управління Міндоходів у м. Києві

за участю прокуратури міста Києва

прозахист честі, гідності, ділової репутації та стягнення 253 706,35 грн. збитків та 154 512 грн. моральної шкоди

в судовому засіданні взяли участь представники від:

прокурор: Баклан Н.Ю. (посв. №008813 від 11.10.2012р.);

позивача: Цімейко Б.А. (директор);

відповідача: Воєводін Р.І.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у місті Києві, правонаступником якого є Головне управління Міндоходів у м. Києві, про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення 253 706,35 грн. збитків та 154 512,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. у справі № 910/6889/13 (суддя: Зеленіна Н.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Міндоходів у місті Києві на користь Приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" 44 760,00 грн. збитків, 208 946,35 грн. упущеної вигоди, 17 000,00 грн. моральної шкоди та 6 221,14 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. у справі № 910/6889/13 апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві на рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 15.07.2014р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року (головуючий суддя: Суховий В.Г., судді: Жук Г.А., Мальченко А.О.), рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. у справі № 910/6889/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу головного управління Міндоходів у м. Києві - без задоволення.

Головне управління Міндоходів у м. Києві та заступник прокурора м. Києва подали до Вищого господарського суду України касаційні скарги, в яких просять суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржники посилаються на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

ПП "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" подало заперечення на касаційні скарги, в яких заперечує проти доводів викладених в скаргах та просить суд касаційної інстанції залишити скарги без задоволення, та змінити рішення господарського суду м.Києва від 21.05.2014 року у справі №910/6889/13, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в повному обсязі.

Доводи позивача в частині зміни рішення відхиляються, оскільки правила оскарження (в т.ч. зміни) судових рішень у касаційній інстанції встановлені у розділі ХІІ-1 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що співробітниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві з метою здійснення контролю за дотриманням норм чинного законодавства, на підставі наказу від 19.01.2012 року №10 і направлення на проведення фактичної перевірки від 19.01.2012 року №32-131/0010, з 19.01.2012 року по 24.01.2012 року проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 24, та належить Приватному підприємству "ВДК "Дім Вина "Скала".

Перевіркою встановлено, що позивачем здійснювався продаж напої винних, а саме: пакет напою винного виноградного десертного "Чарівний бостардо" за ціною 18,00 грн. за пакет; пакет напою винного виноградного міцного білого "Мускатний феєрверк" за ціною 18,00 грн. за пакет; пакет напою винного виноградного білого "7777 фортові" за ціною 18,00 грн. за пакет; пакет напою винного виноградного рожевого "7777 фортові" за ціною 18,00 грн. за пакет; пакет напою винного виноградного червоного "7777 фортові" за ціною 18,00 грн. за пакет, тобто за цінами нижчими від мінімально роздрібних цін встановлених державою, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".

Також перевіркою встановлено знаходження та зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, на яких зазначено суму акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено норми Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 ",Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

За наслідками перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 24.01.2012 року № 0012/01/36972343.

На підставі Акту перевірки № 0012/01/36972343 від 24.01.2012 року, Регіональним управління департаменту САТ ДПС України в м. Києві винесені Рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012р.

Рішення про застосування фінансових санкцій № 260257/32-129/0135 від 03.03.2012р. у вигляді штрафу в розмірі 5 994,00 грн. винесено у зв'язку з порушенням позивачем статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, а саме, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Рішення про застосування фінансових санкцій № 260258/32-129/0136 від 03.03.2012р. у вигляді штрафу в розмірі 30 000,00 грн. винесено, у зв'язку з порушенням позивачем Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме, за продаж алкогольних напоїв за цінами, що нижче мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.

Приватне підприємство "ВДК "Дім Вина "СКАЛА" звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до РУ Департаменту САТ ДПС України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012р. № 260258/32-129/0136, № 260257/32-129/0135.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012р. у справі № 2-а-6215/12/2670 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012р. №260258/32-129/0136, № 260257/32-129/0135.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012р. дану постанову залишено без змін.

Актом фактичної перевірки від 24.01.2012р., який складено РУ Департаменту САТ ДПА України у місті Києві при перевірці магазину (адреса: м. Київ, вул. Луначарського, 24), що належить ПП "ВДК" Дім Вина "СКАЛА", встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004р. № 637 (далі-Положення), а саме - 14 січня 2012 року у книзі ОРО не відображено оприбуткування готівкових коштів у сумі 4 314,75 грн. на підставі наявного звітного чеку (7 звіт РРО) № 0526 від 14.01.2012.

На підставі цього акту перевірки та абзацу 2 п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС (де обліковується позивач) 27.03.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000672240 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21 573,75 грн., що складає п'ятикратний розмір суми звітного чеку № 0526, а саме: готівки у розмірі 4 314,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2012р. у справі №2а-16281/12/2670 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27.03.2012р. № 0000672240.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. у справі № 2а-16281/12/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013р. - без змін.

04.10.2012р. начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві винесено наказ № 504 про проведення фактичної перевірки Приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала".

Відповідно до наказу фактична перевірка проводиться з метою здійснення контролю за дотриманням норм законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року № 218, Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, запобігання незаконному виробництву та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та відповідно до наданих повноважень регіональному управлянню на підставі підпунктів 80.2.5, 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 жовтня 2011 року № 1289.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2012 р. у справі № 2а-13869/12/2670 визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у місті Києві від 04 жовтня 2012 року № 504 про проведення фактичної перевірки Приватного підприємства "ВДК" Дім Вина "Скала".

Посадовими особами Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у м. Києві на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 04.10.2012 № 504 року та направлення на проведення фактичної перевірки від 04.10.2012 року № 21-131/0426, здійснено фактичну перевірки магазину, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського 24, та належить суб'єкту господарювання Приватному підприємству "ВДК "Дім Вина "Скала".

Під час допуску до перевірки, посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, на підставі матеріалів ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а також листа ГУ УБЕЗ МВС України в м. Києві від 10.10.2012 року № 7/7-5/59 про встановлення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, було встановлено факт реалізації споживачеві ОСОБА_7, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2., проживає за адресою: АДРЕСА_1, навчається у Київському ліцеї транспорту, однієї пляшки вина "Масандра мускат рожеве" місткість 0,75 л., міцність 16 % дата виробництва 15.12.2011 р., виробник ДК Національне виробниче Аграрне об'єднання "Масандра" за ціною 58,50 грн. Тобто, відповідачем було встановлено продаж позивачем алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, та відповідно зроблено висновок про порушення позивачем ст. 153-3 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами і доповненнями). Факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.

Зазначений факт продажу алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років було зафіксовано працівниками ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у зв'язку із чим на продавця магазину позивача ОСОБА_8 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

На підставі зазначеного посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, керуючись ст.15 Закону № 481 було прийнято розпорядження від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АД № 901196 з терміном дії з 15.08.2012 по 14.08.2013 рр. та направлено таке розпорядження на юридичну адресу ПП "Дім Вина "Скала", яке отримано позивачем 17.10.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2012 р. у справі №2а-14341/12/2670 визнано протиправним та скасовано розпорядження Департаменту САТ ДПС України у м. Києві від 11.10.2012р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями Приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала".

З огляду на встановлені судами обставини, відповідно до положень ст. 35 ГПК України, в межах розгляду даної справи не потребує доказування протиправність прийняття відповідачем рішення РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012 року № 260257/32-129/0135, рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012 року № 260258/32-129/0136, податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27.03.2012 р. № 0000672240, наказу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у місті Києві від 04 жовтня 2012 року № 504 про проведення фактичної перевірки Приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала", розпорядження Департаменту САТ ДПС України у м. Києві від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями Приватного підприємства "ВДК "Дім Вина "Скала".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що систематичні протиправні дії відповідача протягом січня - грудня 2012р. підірвали його імідж та ділову репутацію в очах ділових партнерів та виробників алкогольних напоїв, що, в свою чергу, призвело до зриву проведення з 13.11.2012р. по 17.11.2012р. міжнародного заходу - фестивалю вина "Україна виноробна "СКАЛА 2012".

Як зазначає позивач, ним протягом 2001-2012 років у м. Києві по вул. Луначарського, 24, у приміщенні "Торговий дім вина "СКАЛА" щороку проводиться національна спеціалізована постійно діюча виставка-ярмарок алкогольних напоїв та фестиваль вина "Україна виноробна "СКАЛА".

Проте, у зв'язку з незаконним позбавленням позивача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 18.10.2012 р. по 18.12.2012р. відбувся зрив зазначеного фестивалю та виставки-ярмарку, оскільки запрошені учасники відмовились від участі у вказаних заходах, а постачальники алкогольних напоїв почали вимагати повернути їм залишки нереалізованих напоїв та припинили їх поставку позивачу.

Відповідно до укладених між позивачем та ТОВ "ІДЕЯ - РІСЬОРЧ" договорів від 03.01.2012р. №1в, від 20.01.2012р. №2в, від 06.02.2012р. № 3в, від 28.02.2012р. № 4в, від 10.03.2012р. №6в, від 12.04.2012р. за надані виконавцем послуги по організації та проведення у 2012р. фестивалю вина позивачем було сплачено кошти загальною сумою 44 760 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи.

На думку позивача, у зв'язку з протиправним позбавлення відповідачем позивача в період з 18.10.2012р. по 18.12.2012р. ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивачем розраховано збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 208 946,35 грн.

Крім того, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача, а саме розповсюдженням відповідачем неправдивих, ганебних відомостей про позивача йому завдано моральної шкоди в розмірі 154 512,00 грн.

Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позовні вимоги та стягнули з відповідача на користь позивача 44 760,00 грн. збитків, 208 946,35 грн. упущеної вигоди та 17 000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Положеннями ст. 1175 Цивільного Кодексу України закріплено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійснені ними своїх повноважень.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було здійснено витрати у розмірі 44 760,00 грн. на підготовку проведення фестивалю та виставки-ярмарки, а відповідачем жодним чином не спростовано завдання відповідачем шкоди у зазначеному розмірі, відтак позовні вимоги в частині 44 760,00 грн. господарськими судами задоволено правомірно.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків (упущеної вигоди) колегія суддів зазначає таке.

Частина 8 пункту 2 статті 16 ЦК України визначає відшкодування збитків як один з способів захисту цивільних прав та інтересів. Згідно п. 2 ст. 22 ЦК України збитками, з одного боку, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), з іншого боку - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

звернувшись із позовом позивач також обґрунтовував його положеннями статті 22 Цивільного кодексу України, якою визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з цього правового визначення, позбавлення відповідачем позивача в період з 18.10.2012р. по 18.12.2012р. ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями не є його знищення або пошкодження, та не відноситься до витрат, які він зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), таке позбавлення ліцензії не може ототожнюватись із наведеними у вказаній нормі доходами, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

На підтвердження розміру упущеної вигоди позивачем надано оборотно -сальдові відомості по рахунку 702 за періоди з 04.09.2011р. по 03.10.2011р. та з 04.09.2012р. по 03.10.2012р., з яких вбачається, що середня щоденна виручка позивача складала 3 425,35 грн., тож упущена вигода за 61 день склала 208 496,35 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, які могли б свідчити, що понесені позивачем втрати майнового характеру є невідворотнім результатом протиправної діяльності відповідача, тобто наявність прямого причинного зв'язку між діями відповідача та збитками.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів або упущеної вигоди враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Зазначена норма покладає на позивача обов'язок довести, що ним вжито заходів, спрямованих на уникнення збитків.

Однак, слід зауважити, що при обрахуванні розміру упущеної вигоди позивач повинен враховувати тільки дані, які безспірно підтверджували б реальну можливість отримання грошових сум, якби його не було позбавлено ліцензії (укладені договори з іншими суб'єктами за цей період та ін.). В даному випадку, сума збитків, позивача, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку, що не підтверджено належними доказами.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення та постанова в частині задоволенні позовних вимог про стягнення 208946,35 грн. упущеної вигоди підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд.

Стосовно відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 154 512,00 грн. моральної шкоди, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Згідно зі ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 (п. 3 постанови) зазначено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Судами встановлено, що відповідачем, починаючи з 19.01.2012р. і до 18.10.2012р. систематично виносились протиправні рішення стосовно відповідача. Позивач, з метою відновлення своїх прав, порушених відповідачем, змушений був постійно звертатись до суду із відповідними позовними заявами, нести судові витрати та направляти представників для участі у судових засіданнях.

Протиправність таких рішень встановлено окружним адміністративним судом міста Києва та Київським апеляційним адміністративним судом.

Внаслідок неправомірних дій відповідача постраждала ділова репутація позивача, що виражається у небажанні контрагентів продовжувати договірні відносини з позивачем, підтвердженням чому є ділова переписка позивача з контрагентами, з якої вбачається зниження ділової репутації позивача внаслідок прийняття відповідачем протиправних рішень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95р. встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Згідно з п. 5 Постанови при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 9 Постанови роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції, вважає правильним висновок господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 17 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу п. 3 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. у справі № 910/6889/13 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 208946 грн. 35 коп. упущеної вигоди підлягає скасуванню, а справа передачі в цій частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. у справі № 910/6889/13 залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києва задовольнити частково.

Рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. у справі № 910/6889/13 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 208946 грн. 35 коп. упущеної вигоди скасувати та передати в цій частині справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 р. у справі № 910/6889/13 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.