Ухвала іменем україни 28 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

судді доповідача Суржка А.В.,

суддів: Орлянської В.І., Франтовської Т.І.,

розглянувши касаційну скаргу представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» Медвідя О.І. на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 30 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2014 року щодо ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

вироком Білопільського районного суду Сумської області від 30 травня 2014 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, такого, що немає судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Цим же вироком вирішені питання щодо заявлених по справі цивільних позовів потерпілих і, крім інших стягнень з цивільних відповідачів у справі, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» на користь: ОСОБА_4 4872 грн. моральної шкоди та 5490 грн. витрат на поховання; ОСОБА_5 4872 грн. моральної шкоди; ОСОБА_6 4872 грн. моральної шкоди; ОСОБА_7 14616 грн. моральної шкоди та 7120 грн. витрат на поховання; ОСОБА_8 14616 грн. моральної шкоди та 3837 грн. витрат на поховання; ОСОБА_9 3654 грн. моральної шкоди та 5480 грн. витрат на поховання; ОСОБА_10 3654 грн. моральної шкоди; ОСОБА_11 3654 грн. моральної шкоди; ОСОБА_12 3654 грн. моральної шкоди; ОСОБА_13 14616 грн. моральної шкоди та 4887 грн. 59 коп. витрат на ритуальні послуги; ОСОБА_14 14616 грн. моральної шкоди; ОСОБА_15 14616 грн. моральної шкоди та 2608 грн. витрат на ритуальні послуги; ОСОБА_16 29232 грн. моральної шкоди та 754 грн. 34 коп. витрат на ритуальні послуги; ОСОБА_17 14616 грн. моральної шкоди та 8832 грн. витрат на ритуальні послуги.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, 4 лютого 2014 року, приблизно о 14 год. 52 хв. ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем марки СПВ 20 Рута СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить приватному підприємцю ОСОБА_18, слідуючи маршрутом «Суми-Ганнівка-Вирівська-Суми», порушив пункти 8.7.6 (а), 20.2, 20.3, 20.5 (в, ґ) Правил дорожнього руху, здійснив проїзд залізничного переїзду 22 км + 463 м (23 км) перегону Амбари-Вири Сумської дирекції залізничних перевезень ДП Південна залізниця в с. Вири Білопільського району Сумської області на забороняючий показник переїзної світлофорної сигналізації, внаслідок чого сталося зіткнення з дизель - поїздом ДР-1А № 288 сполученням Харків-Ворожба. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири вказаного автомобіля ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 отримали тілесні ушкодження не сумісні з життям, від яких померли на місці, а інші шість пасажирів отримали різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2014 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна» залишені без задоволення. Апеляційні скарги представників цивільних відповідачів ФОП ОСОБА_18, ОСОБА_32, ДП «Південна залізниця» задоволені частково.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача, в межах передбачених ст. 425 КПК України прав на касаційне оскарження, ставить вимогу про скасування судових рішень в частині, що стосується вирішення цивільних позовів та стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» на користь потерпілих матеріальної та моральної шкоди, і призначення нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Посилається на те, що відповідно до п. 32.3 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів, які знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про страхування». При цьому зазначає, що особисте страхування пасажирів рейсу Ганнівка-Вирівська-Суми було здійснено ПАТ «СК «Країна» і той факт, що їм не були видані квитки, хоча гроші за проїзд були сплачені, свідчить лише про порушення перевізником та водієм вимог законодавства, а не про відсутність відповідальності ПАТ СК «Країна».

Крім того, касатор вважає невмотивованим рішення судів щодо визначення розмірів відшкодування моральної шкоди родичами загиблих, та зазначає, що цивільні позови потерпілих необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства, так як обов'язковою умовою страхового відшкодування шкоди потерпілим є наявність належним чином завіреної копії обвинувального вироку щодо страхувальника, який набрав законної сили.

Перевіривши касаційну скаргу, дотримання представником цивільного відповідача порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України не підлягають.

Доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 286 КК України, представником цивільного відповідача згідно вимог ст. 425 КПК України у касаційній скарзі не оскаржується.

Доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача є аналогічними доводам його апеляційної скарги, були предметом розгляду суду, як першої так і апеляційної інстанцій та мотивовано спростовані. Посилання на те, що матеріальну та моральну шкоду на користь потерпілих необхідно стягувати ПАТ «СК «Країна», так як саме ним було здійснено особисте страхування пасажирів рейсу Ганнівка-Вирівська-Суми, а відсутність у пасажирів проїзних квитків свідчить лише про порушення перевізником та водієм вимог законодавства, не відповідають фактичним обставинам. Так, згідного п. 6 ст. 7 Закону України «Про страхування» передбачено обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, не залежно від виду транспорту та умов перевезення, однак судом встановлено, що СК «Країна» не страхувала пасажирів рейсу від нещасних випадків на транспорті, а останні квитки на рейс не придбавали, тому суд законно стягнув суми страхового відшкодування з ПрАТ «СК «Провідна», про що наведені відповідні мотиви.

Також не заслуговують на увагу твердження представника цивільного відповідача про неправильне визначення розмірів моральної шкоди між родичами загиблих, оскільки суд приймав рішення щодо тих цивільних позовів, які були заявлені під час судового розгляду даного кримінального провадження згідно з чинним законодавством.

Не ґрунтуються на вимогах закону і доводи касатора про те, що цивільні позови потерпілих необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства, так як обов'язковою умовою страхового відшкодування шкоди потерпілим є наявність належним чином завіреної копії обвинувального вироку щодо страхувальника, який набрав законної сили. Адже, згідно вимог ст. ст. 61, 62, 63 КПК України, учасниками кримінального провадження, крім інших, є також цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники, повноваження яких визначені цим законом. А згідно ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку суд зазначає підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду. У резолютивній частині вироку зазначається рішення про цивільний позов. Цих вимог закону судом дотримано.

Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3, представника цивільного відповідача ДП «Південна залізниця», представника цивільного відповідача ОСОБА_18 та представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна» в порядку ст. 404 КПК України, перевіривши ретельно всі доводи цих скарг, не знайшов підстав для скасування вироку районного суду. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України, є законною та вмотивованою.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б слугували підставою для скасування оскаржуваних судових рішень в частині вирішення судом заявлених у справі цивільних позовів і призначення нового розгляду в суді першої інстанції для їх розгляду в порядку цивільного судочинства та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою представника цивільного відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» Медвідя О.І. слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а :

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «Провідна» Медвідя О.І. на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 30 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 25 вересня 2014 року щодо ОСОБА_3.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А.В. Суржок В.І. Орлянська Т.І. Франтовська