Справа № 2-318/12 Головуючий у І інстанції Мікулін А.В.

Провадження № 22-ц/780/117/14 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко

Категорія 4 23.10.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - державний нотаріус Ірпінської міської державної нотаріальної контори Бова Т.В., про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що йому з відповідачем ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить домоволодіння за АДРЕСА_1. При цьому йому на підставі договору дарування від 14 червня 2011 року належить 77/100 частин житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, а відповідачу ОСОБА_1 належить 23/100 частини будинку на підставі договору купівлі-продажу від 29 листопада 2003 року.

Будинок АДРЕСА_1, належний сторонам, складається з приміщень: 1-1 площею 9,8 кв.м., 1-2 площею 28,4 кв.м., 1-3 площею 13,0 кв.м., 1-4 площею 8,7 кв.м., І площею 2,7 кв.м., 2-1 площею 15,4 кв.м., 2-2 площею 8,1 кв.м., II площею 11,7 кв.м., III площею 6,0 кв.м., IV площею 4,3 кв.м., та надвірних будівель: сараї „А" та „Б", погріб „В", вбиральня „Д" та „ Л", душ „М", колодязь № 5, 1-4 огорожа.

Оскільки частина будинку, якою фактично користується позивач ОСОБА_2, не відповідає його ідеальній частці у праві власності, він просив суд виділити йому в натурі 77/100 частин будинку з конкретними приміщеннями: 1-1 площею 9,8 кв.м., 1-2 площею 28,4 кв.м., 1-3 площею 13,0 кв.м., 1-4 площею 8,7 кв.м., І площею 2,7 кв.м., 2-1 площею 15,4 кв.м., та надвірні будівлі - сарай «Н», погріб «В», душ «М», колодязь №5, вбиральню «Д», визнавши на них за ним право власності.

Відповідачу ОСОБА_1 просив виділити приміщення: 2-2 площею 8,1 кв.м., II площею 11,7 кв.м., III площею 6,0 кв.м., IV площею 4,3 кв.м., сарай «Б», що відповідає його частці у праві власності - 23/100.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги з врахуванням висновку проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи, та просив виділити йому у власність приміщення: 1-1 площею 9,8 кв.м., 1-2 площею 28,4 кв.м., 1-3 площею 13,0 кв.м., 1-4 площею 8,7 кв.м., І площею 2,7 кв.м. та 2-2 площею 8,1 кв.м.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2013 року позов задоволено частково.

В порядку розподілу будинку в натурі визнано за ОСОБА_2 право власності на приміщення будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, АДРЕСА_1 а саме: 2-2 площею 8,1 кв., 1-2 площею 28,4 кв.м., 1-3 площею 13,0 кв.м., 1-1 площею 9,8 кв.м., 1-4 площею 8,7 кв.м., І площею 2,7 кв.м.

В порядку розподілу будинку в натурі визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення будинку, що знаходиться за адресою: Київська область, АДРЕСА_1 а саме: 2-1 площею 15,4 кв.м., ІІ площею 11,7 кв.м., ІІІ площею 6,0 кв.м., ІУ площею 4,3 кв.м.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонам по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить домоволодіння за АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 14 червня 2011 року належить 77/100 частин житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, а відповідачу ОСОБА_1 належить 23/100 частини будинку на підставі договору купівлі-продажу від 29 листопада 2003 року.

Належний сторонам будинок АДРЕСА_1 складається з приміщень: 1-1 площею 9,8 кв.м., 1-2 площею 28,4 кв.м., 1-3 площею 13,0 кв.м., 1-4 площею 8,7 кв.м., І площею 2,7 кв.м., 2-1 площею 15,4 кв.м., 2-2 площею 8,1 кв.м., II площею 11,7 кв.м., III площею 6,0 кв.м., IV площею 4,3 кв.м., та надвірних будівель: сараї „А" та „Б", погріб „В", вбиральня „Д " та „Л", душ „М", колодязь № 5, 1-4 огорожа.

Позивач ОСОБА_2, бажаючи виділити в натурі свої 77/100 часток у спільному майні, звернувся до суду з позовом про виділ частки в натурі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_2, з чим погоджується і колегія суддів, однак рішення суд ухвалив з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення по справі нового рішення.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року за №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв»язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Відповідно до висновку проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи № 2731/13-43 від 31.07.2013 року, враховуючи вимоги нормативних документів, існуючий порядок користування будинком, що склався, технічний стан будинку та його планувальне рішення, місце розташування інших будівель на земельній ділянці, на розгляд суду можливо запропонувати єдино можливий наступний варіант розподілу будинку з обладнанням ізольованих квартир, при умові відхилення від ідеальних часток 23/100 та 77/100, але наближений до їх, з врахуванням порядку користування будинком, що склався, та існуючої на час дослідження прибудови «а4».

При цьому експертом згідно єдиного можливого варіанту розподілу будинку пропонувалося виділити у власність ОСОБА_2 65/100 частин житлового будинку з виділенням у власність приміщень: 1-1 коридор площею 9,8 кв.м., 1-2 житлова кімната площею 28,4 кв.м., 1-3 житлова кімната площею 13,0 кв.м., 1-4 кухня площею 8,7 кв.м., 2-2 житлова кімната площею 8,1 кв.м. та І коридор площею 2,7 кв.м.

ОСОБА_1 пропонувалося виділити у власність 35/100 частин будинку з виділенням у власність приміщень: 2-1 житлова кімната площею 15,4 кв.м., ІІ коридор площею 11,7 кв.м., ІІІ комора (кухня) площею 6,0 кв.м., коридор площею 4,3 кв.м.

За клопотанням відповідача по справі на стадії апеляційного розгляду було призначено та проведено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, відповідно до висновку якої від 29.07.2014 року за № 2366/14-43 (а.с.232-243) розмір часток сторін у власності змінився в зв»язку із додатковим поділом експертом в натурі надвірних будівель та споруд, що не було зроблено в суді першої інстанції.

Крім того, суд першої інстанції, визнавши за сторонами право власності на конкретні приміщення в будинку згідно запропонованого експертом варіанту розподілу, допустив помилку, не визнавши за позивачем та відповідачем право власності на змінені частки у власності, що унеможливлює виконання рішення суду в частині реєстрації права власності.

Також суд першої інстанції, ухваливши рішення, не вирішив питання про стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за зменшення частки останнього, що є порушенням діючого цивільного законодавства.

Не зазначено судом у рішенні і про те, які переобладнання необхідно зробити сторонам у зв»язку з розподілом належного їм будинку в натурі згідно варіанту розподілу, запропонованого експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи, а саме: влаштувати демонтаж дверних блоків (коробки) з подальшим замуровуванням дверного прорізу між прим. 2-1 та прим. 2-2 з подальшим штукатуренням з обох сторін та влаштувати дверний проріз між прим. 1-2 та прим. 2-2, як зазначено на схемі додатку №1 (а.с.136).

Всі вищенаведені порушення є підставою для скасування незаконного рішення суду та ухвалення по справі нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2 з урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи від 31.07.2013 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 29.07.2014 року.

Вирішуючи питання про ухвалення по справі нового рішення, колегія суддів бере до уваги те, що сторони по справі є учасниками спільної часткової власності на спірне домоволодіння, враховує технічну можливість поділу будинку з відхиленням від ідеальних часток, що підтверджується висновками експертиз, що, на думку колегії, є підставою для задоволення позову ОСОБА_2 та поділу будинку в натурі між сторонами відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2731/13-43 від 31 липня 2013 року та додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2014 року за № 2366/14-43.

За даним варіантом суд виділяє ОСОБА_2 у власність 55/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 Київської області з виділенням йому у власність приміщень в будинку: 1-1 коридор площею 9,8 кв.м., 1-2 житлова кімната площею 28,4 кв.м., 1-3 житлова кімната площею 13,0 кв.м., 1-4 кухня площею 8,7 кв.м., 2-2 житлова кімната площею 8,5 кв.м., І коридор площею 2,7 кв.м., та виділенням надвірних будівель: сарай під літерою «В», погріб під літерою «В», сарай під літерою «Н», вбиральня під літерою «О», колодязь «№5», огорожа №1, хвіртка №4.

ОСОБА_1 виділяється у власність 45/100 частин домоволодіння з виділенням у власність приміщень в будинку: 2-1 житлова кімната площею 15,4 кв.м., ІІ коридор площею 11,7 кв.м., ІІІ комора (кухня) площею 6,0 кв.м., ІУ коридор площею 4,3 кв.м., ганок, та виділенням надвірних будівель: вбиральня під літерою «Л», ворота з хвірткою №2, огорожа №3.

При цьому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню 46 251,40 грн. компенсації за зменшення частки останнього у власності згідно варіанту №1 висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2014 року.

Крім того сторони зобов»язуються судом провести роботи по переобладнанню приміщень в будинку: влаштувати демонтаж дверних блоків (коробки) з подальшим замуровуванням дверного прорізу між прим. 2-1 та прим. 2-2 з подальшим штукатуренням з обох сторін та влаштувати дверний проріз між прим. 1-2 та прим. 2-2, як зазначено на схемі додатку №1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2731/13-43 від 31 липня 2013 року.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в зв»язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 вересня 2013 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Розділити домоволодіння АДРЕСА_1 Київської області в натурі, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 55/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 Київської області з виділенням йому у власність приміщень в будинку: 1-1 коридор площею 9,8 кв.м., 1-2 житлова кімната площею 28,4 кв.м., 1-3 житлова кімната площею 13,0 кв.м., 1-4 кухня площею 8,7 кв.м., 2-2 житлова кімната площею 8,5 кв.м., І коридор площею 2,7 кв.м., та виділенням надвірних будівель: сарай під літерою «В», погріб під літерою «В», сарай під літерою «Н», вбиральня під літерою «О», колодязь «№5», огорожа №1, хвіртка №4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 45/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 Київської області з виділенням у власність приміщень в будинку: 2-1 житлова кімната площею 15,4 кв.м., ІІ коридор площею 11,7 кв.м., ІІІ комора (кухня) площею 6,0 кв.м., ІУ коридор площею 4,3 кв.м., ганок, та виділенням надвірних будівель: вбиральня під літерою «Л», ворота з хвірткою №2, огорожа №3.

Зобов"язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 провести наступні переобладнання в будинку: влаштувати демонтаж дверних блоків (коробки) з подальшим замуровуванням дверного прорізу між прим. 2-1 та прим. 2-2 з подальшим штукатуренням з обох сторін та влаштувати дверний проріз між прим. 1-2 та прим. 2-2, як зазначено на схемі додатку №1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2731/13-43 від 31 липня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 46 251 грн. 40 коп. компенсації за перевищення частки у виділеному майні.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :