НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
смт. Новомиколаївка
Іменем України
РІШЕННЯ
28 жовтня 2014 рокуСправа № 322/725/14-ц
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гасанбекова С.С.,
при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом: ОСОБА_2
до: Веселогаївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області
про: визнання договору купівлі-продажу дійсним.
24.09.2014 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений позов, в якому позивач просить визнати дійсним договір № 1 купівлі-продажу об'єкту нерухомості (приміщення недіючого колгоспного дитячого садку за адресою: АДРЕСА_1) від 27 грудня 2005 року, укладений між колективним сільськогосподарським підприємством імені Котовського в особі голови ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
27.12.2005 між ОСОБА_2 та колективним сільськогосподарським підприємством імені Котовського було укладено у простій письмовій формі Договір № 1 купівлі-продажу об'єкту нерухомості, яким є приміщення недіючого колгоспного дитячого садка, що знаходиться на земельній ділянці загальною площею 2428 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.
За умовами вищевказаного договору позивач повністю сплатив КСП ім. Котовського вартість об'єкту нерухомості в сумі 9180,00 грн.
З свого боку представник КСП ім. Котовського передав ОСОБА_2 вказані приміщення у власність, про що видав відповідну довідку.
Після укладання договору купівлі-продажу голова КСП імені Котовського ОСОБА_3 повинен був оформити відповідні документи для нотаріального оформлення купівлі-продажу, але не здійснив цього і ухилився від здійснення нотаріального посвідчення угоди, що в свою чергу унеможливлює оформлення права власності позивача на зазначену нерухомість в установленому законом порядку.
На даний час КСП ім. Котовського припинило своє існування та діяльність, виключено з реєстру, у зв'язку з чим можливість вирішення спору в позасудовому порядку відсутня.
На думку позивача, зазначений договір купівлі-продажу може бути визнаний судом дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України.
Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст. 220, 321, 328, 526 ЦК України позивач просив задовольнити позов.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов.
07.10.2014 судом було отримано письмову заяву відповідача про розгляд справи за його відсутності, в якій відповідач зазначив, що викладені у позовній заяві факти відповідають дійсності, а також те, що відповідач визнає позов повністю та просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.
У судове засідання представник відповідача не прибув.
У судовому засіданні 28.10.2014 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив:
27 грудня 2005 року між Колективним сільськогосподарським підприємством ім. Котовського (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було підписано договір № 1 купівлі-продажу об'єкту нерухомості, відповідно до п. 1 якого продавець продав, а покупець купив приміщення недіючого колгоспного дитячого садку, 1967 року, за адресою: АДРЕСА_1 за 9180,00 грн.
На підтвердження виконання зазначеного договору позивач посилається на довідку Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Котовського від 30.11.2005 та накладну (внутрішньогосподарського призначення) від 29.11.2005.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем в якості єдиної підстави для визнання дійсним вищезазначеного договору зазначено частину другу статті 220 ЦК України.
При цьому, представником позивача у судовому засіданні було зазначено про те, що державна реєстрація вищезазначеного договору купівлі-продажу не проводилась.
За правилом ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, при розгляді даної справи суд керується правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 30 січня 2013 року по справі № 6-162ц12 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 29192448), від 19 червня 2013 року по справі № 6-49ц13 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 32056462).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
За змістом статті 210, частини третьої статті 640 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, встановлених законом, правочин підлягає державній реєстрації. Договір, який підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
Згідно зі статтею 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Таким чином, норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації. Момент вчинення таких правочинів згідно зі статтею 210, частиною третьою статті 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними й не створюють прав та обов'язків для сторін. Договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а тому не може бути визнаний дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України.
З огляду на викладене, договір № 1 купівлі-продажу об'єкту нерухомості від 27 грудня 2005 року, підписаний Колективним сільськогосподарським підприємством ім. Котовського та ОСОБА_2 не може бути визнано дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України.
Крім цього, згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч зазначеній нормі ЦПК України позивач не надав суду доказів того, що Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Котовського ухилялося від здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі продажу від 27 грудня 2005 року, а факт припинення цієї юридичної особи не може вважатися ухиленням від нотаріального посвідчення договору.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд
вирішив:
1. В задоволенні позову ОСОБА_2 до Веселогаївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.С. Гасанбеков