Справа № 2-125/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

      20 січня  2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

              головуючої - судді  Висоцької Г.А.

              при секретарі -  Бінько М.А.

   розглянувши в залі судового засідання у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 , ОСОБА_2    до  ВОЗНЕСЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

                                                                 В С Т А Н О В И В :

     11.04.2008 року позивачі ОСОБА_1  та ОСОБА_2 ,   як  співвласники   будинку АДРЕСА_1 , інтереси першого за дорученням представляє ОСОБА_3    звернулися до суду з позовом до Вознесенської міської ради  про визнання за ними   права власності на самочинно зведені будівлі.

     Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим,   що на підставі свідоцтва про право на  спадщину від 22.07.1989 року ОСОБА_1  належить 51/100 частин, а на підставі свідоцтва по право на спадщину від ІНФОРМАЦІЯ_1  року ОСОБА_2  відповідно - 49/100 частин  будинку АДРЕСА_1 .

    Позивачі вказують, що за час проживання  вони самовільно  побудували - ОСОБА_1 : сіни а-1, сарай Ж-1, гараж З-1, сарай И-1, а ОСОБА_2  : сіни а-1, сарай Г-1, тамбур Д-1, сарай Є-1, гараж К-1   без відповідних  дозволів, тому просить позов задовольнити зважаючи на те, що дані побутові будівлі та споруди відповідають будівельно-архітектурним, санітарним, екологічним, протипожежним нормам та правилам.

     В судове засідання позивачі ОСОБА_1  та ОСОБА_2  не з"явились, судом належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

    В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3    позов повністю підтримав, просить визнати за ОСОБА_1  право власності на зведені ним  самочинні забудови.    

    Позивачка ОСОБА_2  в судове засідання не з"явилась, від неї надійшла заява про розгляд позову у її відсутність в зв"язку із хворобою, позов підтримує ( а.с.68).

     Представник  Вознесенської міської ради    в судове засідання не з"явився,  судом належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи,  однак позовні вимоги визнав у заяві  на ім"я суду.

     Дослідивши також матеріали справи,  суд встановив,  що відповідно  до  свідоцтва про право на спадщину за законом  від 22.07.1989 року   ОСОБА_1  належить 51/100 частин будинку АДРЕСА_1 . ( а.с.20-21), а позивачці   ОСОБА_2  належить 49/100 частин  вказаного  будинку  (а.с.22-23), що підтверджується свідоцтвом про  право на спадщину за законом  від 27.06.2003 року  та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.07.2003 року .

     Позивачі, як співвласники будинку, в порушення встановленого законодавством України дозвільного порядку будівництва побудували відповідно до  даних технічного паспорту  та довідки ОСОБА_4   - ОСОБА_1 : сіни а-1, сарай Ж-1, гараж З-1, сарай И-1  загальною вартістю - 17017 грн., а ОСОБА_2  : сіни а-1, сарай Г-1, тамбур Д-1, сарай Є-1, гараж К-1  вартістю 26317 грн. ( а.с.9-13, 25).

      Згідно до вимог ст. 375 ч 3 ЦК України будівництво проведено з дотриманням будівельно-архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних норм та Правил, що підтверджується відповідними довідками з використанням земельної ділянки за призначенням, не порушуючи  прав та законних інтересів держави і інших осіб.

    Відповідно до ч 5 ст.376 ЦК України позивачі мають  право на визнання за ними права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

        Відповідно до  рішення виконкому Вознесенської міської ради від ІНФОРМАЦІЯ_2  року   ОСОБА_1   надана земельна ділянка площею 600 кв.м. для будівництва двоквартирного   житлового  будинку АДРЕСА_1 . (а.с.40), тобто даний позивач є користувачем.

     За  повідомленням Вознесенського  реєстраційного округу  Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному  комітету України по земельним ресурсах" земельна ділянка площею 0,0294 га  передана в приватну власність згідно рішення виконкому Вознесенської міської ради від 21.09.1993 року за НОМЕР_1   ОСОБА_5  для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1  ( а.с.19).

    Вказана земельна ділянка згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.06.2003 року перейшла у приватну власність ОСОБА_2 .

     Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року   " Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" господарські будівлі ( літні кухні, сараї, тощо) е підсобними будівлями і складають з будинком єдине ціле,  то визнаючи,  що  позивач е власником вказаних прибудов, добудов, перебудов, суд не може на кожний об"єкт єдиного цілого визнавати самостійне право власності.

      На підставі викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

      Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України , суд,-

                                                              В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2    до  ВОЗНЕСЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1  власником 51/100 частин  будинку АДРЕСА_1  право приватної власності на самочинно збудоване нерухоме майно:  сіни а`-1 площею 22,3 кв.м.,  сарай Ж-1 площею 17,7 кв.м., гараж З-1 площею 7,0 кв.м., сарай И-1 площею 4,0 кв.м., житлову площу по будинку А-1 збільшену на 6,7 кв.м. за рахунок внутрішнього перепланування.

     Визнати за ОСОБА_2  власницею 49/100частин будинку АДРЕСА_1   право приватної власності  на самочинно збудоване нерухоме майно:  сіни а-1 площею 21,2 кв.м., сарай Г-1 площею 11,2 кв.м.,  тамбур Д-1 площею 5,6 кв. м.,  сарай Є-1 площею 4,7 кв.м. гараж К-1 площею 9,5 кв.м.

     Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області  через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                     Суддя                                                                                     Висоцька Г.А.