Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Британчука В.В.,
суддів: Єленіної Ж.М., Леона О.І.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 07 жовтня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2013 року.
Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 27 листопада 2012 року засуджено:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого, останній раз за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 04 липня 2005 року за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців,
за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Виправдано за ч. 1 ст. 357 КК за відсутності в діянні складу злочину.
Виправдано за недоведеністю участі у скоєнні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 КК по епізодах: викрадення майна з проникненням у квартиру потерпілого ОСОБА_3 від 06 лютого 2008 року; викрадення майна з проникненням у приміщення салону краси «Сакура» від 18 лютого 2008 року; викрадення майна з проникненням у квартиру ОСОБА_4 від 12 березня 2008 року; викрадення майна з проникненням у квартиру АДРЕСА_2 від 04 квітня 2008 року; викрадення майна з приміщення Державного підприємства побутового обслуговування «Контіки» від 07 квітня 2008 року; викрадення майна з проникненням у квартиру АДРЕСА_1 від 18 квітня 2008 року;
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимості,
за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.
Виправдано за ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 357 КК за відсутності в діяннях складу злочинів.
Стягнуто з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди: на користь ТОВ «Професійна ліга» - 12 736 грн; на користь Львівської територіальної первинної організації УТОС - 11 664,85 грн.
Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2013 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винуватими і засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.
01 травня 2008 року близько 00.00 год. ОСОБА_2 проник у кв. АДРЕСА_3, звідки повторно, таємно викрав належне ТОВ «Колізей» майно на загальну суму 10 945,1 грн.
Він же, 06 травня 2008 року близько 06.00 год. проник у приміщення на пр. Шевченка, 23 у м. Львові, звідки повторно, таємно викрав належне ТОВ «Професійна ліга» майно на загальну суму 23 480 грн.
Крім того, ОСОБА_2 у період часу з 08 по 12 травня 2008 року, проникнувши у приміщення Львівської територіальної первинної організації «УТОС», яка розташована в буд. № 5 на вул. Січових Стрільців у м. Львові, повторно, таємно викрав майно на загальну суму 12 331,85 грн.
14 травня 2008 року близько 00.00 год. ОСОБА_2 проник у приміщення інформаційно-сервісного центру, що розташоване у буд. АДРЕСА_4, звідки повторно, таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_5 ноутбук марки «Hewlett Packard» вартістю 8500 грн.
Також, 21 травня 2008 року близько 04.00 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_1, проникнувши в приміщення Четвертої Львівської державної нотаріальної контори, розташованої в буд. АДРЕСА_5, викрали: належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 3920 грн; належне ОСОБА_7 майно на загальну суму 1700 грн; належний ОСОБА_8 ноутбук марки «Sony», вартістю 5300 грн; належне ОСОБА_9 майно на загальну суму 400 грн; належне Четвертій Львівській державній нотаріальній конторі майно на загальну суму 1728,9 грн.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і направити справу на новий апеляційний розгляд. Вважає, що апеляційний суд в порушення ст. 377 КПК 1960 суті всіх зазначених в його апеляції доводів не навів, їх ретельно не перевірив та не спростував, свого рішення належним чином не мотивував.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який частково підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення, прокурора, який не підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 377 КПК 1960 року в ухвалі апеляційного суду, зокрема, слід проаналізувати і співставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідний кримінальний чи кримінально-процесуальний закон.
Ці вимоги закону в даній справі апеляційним судом виконано не в повній мірі.
Як убачається зі справи, прокурор в апеляційній скарзі порушував питання про скасування вироку суду першої інстанції та постановлення апеляційним судом свого вироку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням місцевим судом кримінального закону. На обґрунтування своїх вимог прокурор наводив доводи, які мали бути ретельно перевірені апеляційним судом.
Прокурор зазначав про те, що суд безпідставно не врахував доказів, які було зібрано та досліджено під час досудового слідства. Зокрема, на думку прокурора, винуватість ОСОБА_2 за фактом вчинення крадіжки майна ОСОБА_3 від 06 лютого 2008 року підтверджується показаннями засудженого, протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18 червня 2008 року, показаннями свідків тощо. Аналогічні доводи прокурор наводив щодо винуватості ОСОБА_2 за епізодом вчинення крадіжки із салону краси «Сакура» від 18 лютого 2008 року, за епізодом викрадення майна ОСОБА_4 від 12 березня 2008 року, за епізодом викрадення майна ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 04 квітня 2008 року, за епізодом викрадення майна з приміщення Державного підприємства побутового обслуговування «Контіки» від 07 квітня 2008 року, за епізодом викрадення майна ОСОБА_12 від 18 квітня 2008 року.
Крім того, прокурор вказував на те, що місцевий суд безпідставно виправдав ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 357 КК, оскільки його винуватість також була підтверджена зібраними та дослідженими під час судового слідства доказами.
Проте, як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, апеляційний суд, не перевіривши належним чином усіх наведених в апеляції доводів, не дав в ухвалі вичерпної відповіді на жоден з них і не зазначив підстави, з яких визнав ці доводи необґрунтованими, а обмежився загальними фразами про те, що висновки суду про доведеність винуватості та правильність кваліфікації неправомірних дій засуджених ґрунтуються на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, не розкривши їх суті, не давши при цьому їм оцінки з точки зору їх належності, допустимості, достовірності й достатності.
У своїй ухвалі суд ретельно не проаналізував наведених тверджень прокурора і не перевірив відповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, що могло вплинути на вирішення питання про винуватість засуджених та на правильність застосування кримінального закону.
Тобто суд апеляційної інстанції, формально розглянувши справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1, не дав обґрунтованих відповідей на доводи апеляції прокурора, чим порушив вимоги ст. 377 КПК 1960 року, що є підставою для скасування судового рішення.
За таких підстав ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд. Під час нового розгляду справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене, перевірити доводи, наведені в апеляційних скаргах, і, дотримуючись вимог КПК, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 394 - 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасувати і направити справу на новий апеляційний розгляд.
Судді:
В.В. Британчук Ж.М. Єленіна О.І. Леон