КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2014 р. Справа№ 910/8988/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Доманської М.Л.
Пантелієнка В.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача : Гомза В.В. (довіреність б/н від 01.09.2014);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс"
на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014
у справі № 910/8988/14 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс"
про захист авторського права та стягнення компенсації в сумі 97440 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського міста Києва від 29.09.2014 у справі №910/8988/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" про захист авторського права та стягнення компенсації в сумі 97440 грн. задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" 12 180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 243,60 грн. витрат по сплаті судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Скарга мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю викладених в оскарженому рішенні висновків дійсним обставинам справи.
Скаржником заперечується правильність висновку місцевого господарського суду про доведеність факту реалізації ним товару із зображенням фрагменту аудіовізуального твору, власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь".
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" апеляційну скаргу підтримав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" відзив на апеляційну скаргу не надало, в судове засідання апеляційної інстанції своїх представників не направило, про причини неприбуття суд не повідомило. Враховуючи те, що сторони про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (далі - позивач) пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" (далі - відповідач) про стягнення 97440 грн.
Причиною спору є намагання позивача отримати компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав.
Позов мотивовано тим, що відповідачем без дозволу позивача реалізовано товар із зображенням фрагменту серії № 1 мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь".
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 08.06.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь" (юридичною особою за законодавством Росії) та гр. ОСОБА_3 укладено ліцензійний договір про надання права використання творів образотворчого мистецтва № ЛД-1/2010, згідно якого відповідачу надано право використання творів, зокрема малюнків "Маша" та "Мєдвєдь", які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша и Медведь", у визначених даним договором межах на умовах виключної ліцензії. Малюнки, а також DVD-диск з їх записом та першою серією анімаційного серіалу "Маша и Медведь" (Додаток №1 до ліцензійного договору), для ідентифікації предмета даного договору є його невід'ємною частиною.
Відповідно до умов названого договору, право використання твору засобами, передбаченими даним договором надається позивачу на території всіх країн світу, на строк з дати укладання даного договору до 30.06.2025 (пункт 2.1); якщо треті особи вчинять порушення виключного права ліцензіара, і таке порушення буде зачіпати права товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь", сторони зобов'язуються спільно захищати свої права (пункт 2.10).
Крім того, позивачем укладено з товариством з обмеженою відповідальністю Студія "АНИМАККОРД" як правовласником договори від 08.06.2010 № 010601-МиМ та від 12.11.2010 № 1007/19, згідно яких правовласник передав позивачу виключні права на аудіовізуальний твір - серіал "Маша и Медвєдь" - вісім серій, визначених пунктом 1.1. договору № 010601-МиМ, та дев'яту, десяту, одинадцяту і дванадцяту серії, визначені пунктом 1.1 договору №1007/19.
30.04.2014 у магазині - гіпермаркеті "Караван", що належить відповідачу та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, здійснено продаж (розповсюдження, реалізація) товару - набору іграшок-фігурок "Маша и Мєдвєдь" з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", що підтверджується фіскальним чеком від 30.04.2014р. № 0052 та фотокопією придбаного товару.
У цьому зв'язку заслуговує на увагу з'ясування місцевим господарським судом тої обставини, що зазначений набір складається з двох іграшкових фігурок "Маша" та "Медведь", упаковка яких містить зображення з аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь" № 1 під назвою "Первая встреча".
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно з статтею 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 445 ЦК України встановлено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-ХІІ "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) передбачено, що суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 цього ж Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закон № 3792 виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: - відтворення творів; - публічне виконання і публічне сповіщення творів; - будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.
Суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у позивача права на звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частин другої і третьої статті 15 та пункту "а" статті 50 Закону № 3792 використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.
Відповідачем не подано доказів наявності у нього права на використання спірного твору, а також не спростовано доводи позивача щодо використання ним цього твору.
Згідно статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права":
- аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими;
- контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.
Згідно з пунктом "г" частини першої статті 52 Закону № 3792 при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про виплату компенсацій, тоді як пунктом "г" частини другої цієї статті встановлено, що суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
З огляду на наведене суд першої інстанції, правильно встановивши факт порушення відповідачем майнових авторських прав шляхом використання спірного твору без необхідного дозволу, з урахуванням фактичних обставин порушення, правомірно взяв до уваги розмір мінімальної заробітної плати на момент подачі даного позову та дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення компенсації в сумі 12 180 грн. (без порушення приписів пункту "г" частини другої статті 52 Закону № 3792 стосовно розміру компенсації).
Судове рішення в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог місцевим господарським судом також прийнято в межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства.
Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі №910/8988/14 залишити без змін.
Справу № 910/8988/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Л.Л. Гарник
Судді М.Л. Доманська
В.О. Пантелієнко