АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2014 року м. Чернівці
Апеляційний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Косована Т.Т., за участю ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 19 вересня 2014 року, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 19 вересня 2014 року,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1,
визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 50 (п'ятдесят) год.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 36,55 грн. на користь держави.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 15.09.2014 року близько 18 год. 00 хв. по місцю свого проживання вчинив злісну непокору законній вимозі працівників міліції під час виконання ними службових обов'язків.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу закрити. При цьому, апелянт вважає постанову районного суду безпідставною, необґрунтованою та незаконною, оскільки суд під час розгляду даної справи проявив однобічність і упередженість, відмовив в задоволенні клопотань про виклик та допит моїх свідків, а постанова суперечить фактичним обставинам справи, зібраним по справі матеріалам, показам свідків, яких він хотів допитати в судовому засіданні.
Заслухавши апелянта ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду першої
Провадження №33/794/138/14 Головуючий у І інстанції: Тріска А.І. Категорія: ст. 185 КУпАП Доповідач: Косован Т.Т.
інстанції, а справу закрити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З постанови суду від 19 вересня 2014 року, щодо ОСОБА_1 вбачається, що вона винесена з дотриманням вище вказаних вимог та згідно встановлених фактичних обставин вчиненого правопорушення.
Фактичні обставини справи, встановлені при розгляді справи в суді першої інстанції, також знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а обставини на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вони не спростовують факт його вчинення.
Так, ОСОБА_1 під час розгляду справи апеляційним судом пояснив, що 15 вересня 2014 року, коли приїхали працівники міліції, він мив автомобіль у себе на подвір'ї і бачив, як останні спілкувалися з його мамою ОСОБА_3, яка розповідала їм, що нібито він із нею сварився, ображав її нецензурною лайкою і погрожував побиттям. Проте, він не сперечався із нею та не ображав її, а мати наводить на нього наклеп, так як хоче виселити його з будинку. Після відібрання заяви та пояснень від матері, працівники міліції підійшли до нього, пред'явили свої посвідчення і попросили підійти до автомобіля, дати пояснення по заяві матері і поїхати з ними в міліцію для складання протоколу на, що він їм відповів, що дуже занятий і не має можливості проїхати в міліцію. Після цього, працівники міліції, яких він не ображав і не шарпав за формений одяг, побили його, викрутили йому руки, одягнули наручники, посадили в автомобіль і доставили в міліцію, де відібрали в пояснення, склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення і протокол затримання. Працівників міліції він не ображав, не тягав за формений одяг, опору не чинив та взагалі ніяких протиправних дій не вчиняв.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнає, його вина повністю підтверджується наступними доказами.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЧВ №011845 від 15 вересня 2014 року, ОСОБА_1 15 вересня 2014 року, близько 18 год. 00 хв. перебуваючи на АДРЕСА_1, вчинив злісну непокору законній вимозі працівників міліції під час виконання ними службових обов'язків (а.с.1).
Рапортами старшого слідчого СВ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області Токар Р.Т., оперуповноваженого СКР Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області Луцака В.В. та міліціонера водія СРЗ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області Баришевського А.М., згідно яких, 15 вересня 2014 року, до чергової частини Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області надійшло телефонне повідомлення від оператора « 102» громадянки ОСОБА_3 про те, що її син вчиняє насильство в сім'ї. Прибувши на місце події, вони відібрали заяву та пояснення у ОСОБА_3 Після чого підійшли до ОСОБА_1, який на той час перебував біля господарства, представилися та пред'явили свої службові посвідчення. При встановлені особи та на питання щодо вчинення насильства в сім'ї, ОСОБА_1 не відповідав на них, а тільки зухвало та агресивно поводив себе. Після чого, йому було запропоновано підійти до службового автомобіля для встановлення його особи та відібрання пояснень з приводу заяви ОСОБА_7 та освідчення на предмет вживання алкогольних напоїв. Однак, ОСОБА_8 ігноруючи вказані вимоги, не зважаючи на попередження про можливість застосування сили та спеціальних засобів в разі невиконання вимог працівників міліції, почав голосно кричати та ображати співробітників міліції нецензурними словами та в подальшому рукою схопив слідчого за верхній одяг, а саме за формену сорочку в області грудної клітини. Для припинення насильства в сім'ї та для виконання покладених на них обов'язків, до ОСОБА_1 було застосовано силу та спеціальні засоби - наручники і доставлено в РВ УМВС Садгірського району м. Чернівці де відносно ОСОБА_1, було складено протоколи про адміністративне порушення та адміністративного затримання (а.с.1-2).
Оголошеними в судовому засіданні апеляційного суду поясненнями громадян ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно яких, 15 вересня 2014 року, о 17 год. 00 хв. вони перебували на подвір'ї приватного будинку, що по АДРЕСА_2, де допомагали ремонтувати будинок. В цей час побачили, що житель сусіднього будинку, за адресою АДРЕСА_1, почав нецензурно виражатись в сторону працівників міліції, штовхати їх і тягати за формений одяг, на що працівники міліції попросили припинити вище вказані дії та попросили проїхати до райвідділу, однак даний чоловік відмовився і продовжив вчиняти свої дії. Після чого, працівники міліції застосували до нього спецзасіб, а саме наручники (а.с.7-8).
Поясненнями ОСОБА_3, допитаної в апеляційному суді в якості свідка, згідно яких, 15.09.2014 року, вона викликала наряд міліції до свого сина ОСОБА_1, який ображав її нецензурними словами. По прибуттю працівників міліції, вона звернулась до них із відповідною заявою і дала пояснення. Після чого, працівники міліції підійшли до її сина ОСОБА_1, який мив у дворі автомобіль, щоб відібрати у нього пояснення. Проте син поводив себе агресивно, ігноруючи їхні вимоги, почав ображати їх нецензурними словами. На попередження працівників міліції про застосуванню сили та спеціальних засобів її син не реагував, продовжував їх ображати та шарпати за одежу. Крім неї, всі ці події бачили двоє чоловіків, які штукатурили стовпчики у сусідньому дворі.
На клопотання ОСОБА_1 апеляційним судом було допитано в якості свідка ОСОБА_11, яка показала суду, що проживає по сусідству господарства ОСОБА_3 15.09.2014 року, проходячи біля її господарства бачила як працівники міліції щось писали, а коли поверталася додому, почула шум і крики, коли повернулася то побачила, що ОСОБА_1 лежить на землі, а два працівники міліції одягають на нього наручники. Більше нічого додати не може, тому що більше нічого не бачила і не чула.
Дані покази свідка не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, а лише підтверджують факт застосування до нього спецзасобів - наручників, що не заперечують і самі працівники міліції.
З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що після відібрання заяви про вчинення щодо ОСОБА_3 насильства в сім'ї з боку ОСОБА_1 та відібрання у неї пояснень у з приводу цих обставин, вимоги працівників міліції щодо ОСОБА_1, встановити його анкетні дані, дати пояснення відносно заяви ОСОБА_3, а після відмови у виконанні даних вимог, проїхати в районний відділ міліції для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, є законними, а в діях ОСОБА_1, який не виконав законні вимоги працівників міліції при виконанні ними службових обов'язків, висловлювався в їх адресу нецензурно лайкою та шарпав їх за формений одяг, є склад правопорушення передбачений ст. 185 КУпАП, тобто злісна непокора законним вимогам працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків.
Результати розгляду адміністративних справ, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за заявою ОСОБА_3, на які посилається ОСОБА_1 не впливають на доведеність, та вирішення питання, щодо винуватості чи не винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, так як вимоги працівників міліції на час виконання їх службових обов'язків, по заяві ОСОБА_3 у відповідності до чинного законодавства являлися законними та їх злісне неодноразове не виконання, ОСОБА_1, висловлювання в їх адресу нецензурною лайкою та шарпання за їх формений одяг, що підтверджується сукупністю доказів по справі, правильно кваліфіковані за ст. 185 КУпАП.
Щодо накладення адміністративного стягнення районним судом на ОСОБА_1 по ст. 185 КУпАП, то воно вірно накладено з урахуванням особи та обставин справи в межах санкції статті.
Інші доводи на які посилається апелянт не дають підстав для зміни чи скасування постанови районного суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 245, 251, 251 та 294 КУпАП, апеляційний суд Чернівецької області, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити - без задоволення, а постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 19 вересня 2014 року, у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області Т.Т. Косован