В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 300/1284/13-к

Провадження № 1-кп/300/6/2014

03.11.2014 р. смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Вотьканича В.А., за участю секретаря Іванової Н.Я., прокурора Демко В.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, судимий вироком Берегівського районного суду від 27 березня 2009 року за злочин передбачений ч.2 статті 186 КК України до 4 років шість місяців позбавлення волі, вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2014 року за злочини передбачені ч.3 статті 185, ч.2 статті 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, обвинуваченого у злочинах передбачених ч.3 статті 185, статтею 395, ч.2 статті 289, ч.2 статті 190, ч.3 статті 185, ч.1 статті 187, ч.2 статті 185 КК України, встановив:

12 листопада 2013 року близько 15.00 години обвинувачений ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, в корисливих цілях, з метою заволодіння чужим майном, шляхом відкриття замка на вхідних дверях, проник до комори будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, звідки викрав бензопилу марки "Профер", яка належала потерпілому ОСОБА_3, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на суму 540 гривень.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 знаючи та усвідомлюючи, що до нього Дрогобицьким міськрайонним судом 05 липня 2013 року встановлено адміністративний нагляд строком на один рік та будучи ознайомлений з ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 05 липня 2013 року про встановлення обмежень щодо заборони залишати місце постійного проживання з 22.00 години до 06.00 години, перебувати в місцях де продаються спиртні напої на розлив та в районі розташування ДВК-40, без дозволу керівника органу внутрішніх справ за місцем свого проживання не виїжджати в особистих справах за межі району (міста) місця проживання, в період з 12 листопада 2013 по 14 листопада 2013 умисно, самовільно, без дозволу керівника органу внутрішніх справ, залишивши місце свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 та перебував у АДРЕСА_3, де вживав алкогольні напої, а також 16 листопада 2013 року умисно, самовільно, без дозволу керівника органу внутрішніх справ, залишив місце свого постійного проживання і виїхав у Великоберезнянський району, перебував у с. Гусний та в с. Волосянка до 18 листопада 2013 року.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. З ст. 185 КК України - тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в приміщення, а також злочин передбачений статтею 395 КК України, - тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено такий нагляд.

30 листопада 2013 року близько 00.15 години ночі обвинувачений ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, умисно, таємно, повторно, в корисливих цілях, з метою заволодіння транспортним засобом і наміром використати його для катання, прийшов до будинку АДРЕСА_4, де знаходився мотоцикл марки «ІЖ Планета-5» номерний знак НОМЕР_1, який належав потерпілому ОСОБА_5, після чого виштовхав мотоцикл за межі будинку, вирвав проводи від замка запалювання, та завівши його, незаконно заволодів вищевказаним мотоциклом марки «ІЖ Планета-5» номерний знак НОМЕР_1 вартістю 4199 гривень 13 копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вищезазначену суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно.

02 грудня 2013 року близько 19.00 години обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись в будинку АДРЕСА_5, де проживає потерпілий ОСОБА_6 та боргуючи останньому 400 гривень, умисно, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, для віддання частини боргу, надав потерпілому ОСОБА_6 одну несправжню сувенірну купюру номіналом 100 доларів СІЛА з написом на купюрі російською мовою «Сувенир - не является платежным средством» та повідомивши ОСОБА_6 про те, що 100 доларів США справжні, шляхом обману заволодів грошима в сумі 600 гривень, які добровільно дав йому ОСОБА_6, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 600 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману вчинене повторно.

Крім цього, 21 грудня 2013 року близько 02.00 години ночі обвинувачений ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння умисно, таємно, повторно, в корисливих цілях, з метою викрадення чужого майна, шляхом пошкодження дерев'яної частини вхідних дверей зробивши в них отвір, проник всередину магазину продтовари підприємства споживчої кооперації «Камелія», що знаходиться в Перехресний, 7 Воловецького району, звідки викрав три плитки шоколаду «Roshen» по 100 г кожна вартістю 12 гривень 50 копійок за одну плитку на суму 37 гривень 50 копійок, одну пляшку горілки марки «Медофф» місткістю 0,5 літра вартістю 35 гривень, одну пляшку бальзаму «Сім небес» місткістю 0,5 літра вартістю 35 гривень, одну пляшку вина-вермут «Сан-Маріно» місткістю 0,5 літра вартістю 25 гривень, одну пляшку горілки марки «Престиж» місткістю 0,5 літра вартістю 30 гривень, один кілограм риби «Салака» вартістю 30 гривень, один кілограм бананів вартістю 17 гривень, один шматок ковбаси вартістю 16 гривень, один шматок твердого сиру вартістю 18 гривень, один йогурт «Услада» вартістю З гривні та гроші в сумі 24 гривні, всього на суму 270 гривень 50 копійок, чим спричинив майнову шкоду на вищезазначену суму підприємству споживчої кооперації «Камелія».

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. З статті 185 КК України - крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, поєднане з проникненням в приміщення.

Крім цього, 31 грудня 2013 року близько 19.20 години обвинувачений ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, зайшов на подвір'я будинку АДРЕСА_5, де проживає ОСОБА_6, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, умисно, повторно, відкрито для потерпілого, підійшовши до потерпілого ОСОБА_6 та застосувавши щодо нього насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу і яке виразилося в нанесенні трьох ударів шматком дерев'яної дошки по голові, вчинив напад на ОСОБА_6 спричинивши йому при цьому згідно висновку судово-медичної експертизи №19 від 21.01.2014 року легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та заволодів з нагрудної кишені його сорочки грошовими коштами в сумі 500 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.1 статті 187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

13 листопада 2013 року приблизно о 11.00 годині обвинувачений ОСОБА_1 умисно, таємно, повторно, в корисливих цілях, з метою заволодіння чужим майном шляхом вільного доступу, викрав велосипед марки «Крос» сріблястого кольору вартістю 1700 гривень власником якого є ОСОБА_4, що знаходився біля кафе за будівлею автовокзалу в смт. Воловець, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1700 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 185 КК України - крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна вчинена повторно.

Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винуватим у вчинених злочинах, покаявся.

Потерпілі від злочинів проти власності цивільних позовів до обвинуваченого не заявляли.

З'ясувавши думку прокурора, обвинуваченого, потерпілого, котрі просили визнати недоцільним дослідження всіх обставин справи, які визнаються обвинуваченим, переконавшись у добровільності їх позиції, роз'яснивши положення статті 349 КПК України, що у випадку ухвалення вироку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав, що винуватість ОСОБА_1 злочинах передбачених доведена.

Дії обвинуваченого щодо викрадення чужого майна з проникненням у приміщення 12 листопада 2013 року і 21 грудня 2013 року слід кваліфікувати за ч.3 статті 185 КК України, як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно, поєднане з проникненням в приміщення, за статтею 395 КК України, - тобто самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено такий нагляд, за ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно, за ч.2 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману вчинене повторно, за ч.1 статті 187 КК України - розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за ч.2 ст. 185 КК України - крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна вчинена повторно.

Щодо викрадення велосипеда, що належав потерпілому ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість у вчиненні цього злочину після дослідження доказів за його клопотанням, зокрема допиту двох свідків, які показали на обвинуваченого ОСОБА_1 як на особу котра викрала велосипед.

Допитані як свідки по викраденню велосипеда ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили в судовому засіданні причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення крадіжки.

Зокрема свідок ОСОБА_7 показав, що бачив як обвинувачений ОСОБА_1 викрадав з автостанції смт. Воловець велосипед сріблястого кольору і виїхав на ньому з території автостанції. Про ці обставини свідок того ж дня повідомив працівників міліції.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що бачив обвинуваченого ОСОБА_1 в с. Нижні Ворота на велосипеді сріблястого кольору.

Відповідно до ч.2 статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначаючи покарання суд відповідно до ч.3 статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості злочину, особу винуватої та обставини які обтяжують і пом'якшують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав вчинення ряду злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

Суд бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_1, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став.

Згідно з вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2014 року обвинуваченого ОСОБА_1 було засуджено за злочини передбачені ч.3 статті 185, ч.2 статті 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 статті 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

На підставі встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку, що справедливим для обвинуваченого ОСОБА_1 буде покарання у виді позбавлення волі.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі статті 124 КПК України.

Керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд присудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у злочинах передбачених ч. З ст. 185, статтею 395, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 190, ч.1 статті 187, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді:

- за ч.3 статті 185 КК України - три роки позбавлення волі;

- за статтею 395 КК України - шість місяців арешту;

- за ч.2 статті 289 КК України - п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч.2 статті 190 КК України - два роки позбавлення волі;

- за ч.1 статті 187 КК України - три роки позбавлення волі;

- за ч.2 статті 185 КК України - два роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 статті 70, 72 КК України за сукупністю злочинів визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ч.4 статті 70 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2014 року і визначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання у виді п'яти років і шість місяців позбавлення волі.

Зарахувати у строк відбуття покарання за цим вироком період протягом якого обвинувачений ОСОБА_1 відбував покарання за попереднім вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2014 року.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за цим вироком рахувати з часу застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Воловецького районного суду з 15 січня 2014 року.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної та трасологічних експертиз вартістю по 183 гривні 54 копійки в сумі 367 гривень 08 копійок, товарознавчої експертизи в сумі 244 гривні 50 копійок, всього 611 гривень 58 копійок.

Речові докази: бензопилу марки «Профер» повернути потерпілому ОСОБА_3; сувенірну банкнот номіналом 100 доларів США залишити в матеріалах справи; гроші в сумі дві гривні 07 копійок, пляшку «San Marino» місткістю 0,5 л, картонну коробку червоного кольору, плитку шоколаду «Roshen Since 1996» вагою 100 г, шоколадний батончик «Bounty» та шоколадний батончик «Snickers» повернути ПСК «Камелія» с. Перехресний, Воловецького району Закарпатської області.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Воловецький районний суд.

Головуючий В. А. Вотьканич