НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2009 року справа № 2-110-09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-Піжук О.Р.
при секретарі Шевчук О.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві, суд,
встановив:
26 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30 серпня 2005 року під час виконання трудових обов’язків на шахті «Бужанська», де він працював підземним прохідником п’ятого розряду, з ним стався нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, і йому висновком МСЕК від 19 лютого 2008 року встановлено 60% втрати працездатності. Просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 80000 грн.
Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Пояснили, що позивач був травмований на виробництві під час роботи на шахті «Бужанська» підземним прохідником п’ятого розряду, 30 серпня 2005 року. 01 вересня 2005 року складено акт №32 про нещасний випадок форми Н-1.
Висновком Нововолинської МСЕК від 19.02.2008 року позивачу встановлено 60% втрати працездатності. Вважають, що окрім отриманих ОСОБА_1 страхових виплат, в зв’язку з травмою під час виконання трудових обов’язків, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих позивачу каліцтвом. Вважають, що через ушкодження здоров’я на виробництві ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля».
Просять позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 80000 грн. моральної шкоди.
Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, не заперечила щодо стягнення з ДП «Волиньвугілля» моральної шкоди, як компенсацію ОСОБА_1 , що внаслідок виробничої травми став інвалідом. Щодо розміру моральної шкоди покладається на розсуд суду, вважає, що сума 80000 грн. є перебільшеною.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в зв’язку з наступним.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 18 грудня 2000 року працював на шахті, з 11 червня 2002 року по 28 березня 2006 року працював підземним прохідником п’ятого розряду на шахті «Бужанська», яка є виробничим підрозділом відповідача – ДП «Волиньвугілля» (а.с. 8).
30 серпня 2005 року під час роботи на шахті “Бужанська”, де він працював підземним прохідником, з ним стався нещасний випадок – під час виконання наряду по встановленню арочного кріплення, з кровлі вибою випав уламок породи і вдарив по спині в область грудини та попереку. Підтвердженням цьому є акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 складений відповідачем 30 серпня 2005 року (а.с.4-5).
Основною причиною даного нещасного випадку як зазначено у пункті 7 акту Н-1 є нестійкі породи кровлі вибою та необережність потерпілого (а.с.4).
Висновком Нововолинської МСЕК позивачу ОСОБА_1 встановлено 60% втрати працездатності по трудовому каліцтву. Вказані обставини підтверджуються копіями довідки МСЕК. (а.с.6,7).
Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З пояснень представника позивача слідує, що заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час травмування, так і тих котрі він переносить по теперішній час. Отримана ОСОБА_1 виробнича травма періодично турбує його, у зв’язку з чим він вимушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.
Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Як встановлено в суді відповідач ДП «Волиньвугілля» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці, про що зазначено у пунктах 7, 10 акту за формою Н-1 від 30 серпня 2005 року (а.с.4-5).
Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.
ОСОБА_1 отримав виробничу травму, під час травмування зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, втратив 60% професійної працездатності, вимушений був звільнитися з роботи по стану здоров’я та шукає іншу по даний час. Втрачена робота була єдиним джерелом для існування позивача та його сім’ї, в якій двоє батьків пенсійного віку: мати – ветеран праці (а.с.10), батько – інвалід ІІ групи (а.с.15). Все це вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя та належної допомоги своїм батькам.
Згідно ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода, у зв’язку з ушкодженням здоров’я від нещасного випадку на виробництві підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона заподіяна.
Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 стягнути 55000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав важку травму – забій грудного відділу хребта та люмбалгію. Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується виписками Волинської обласної клінічної лікарні відділення профпатології з вертеброневрологією. Позивач у молодому віці є інвалідом третьої групи від трудового каліцтва, йому протипоказана важка фізична праця. Втрата здоров’я призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 55000 грн. моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 1167ЦК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці»- суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 55000 (п’ятдесят п’ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я на виробництві, 600 (шістсот) грн. витрат по оплаті послуг адвоката та 1 (одну) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього 55601 ( п’ятдесят п’ять тисяч шістсот одну) грн. 50 коп.
Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий