Справа № 308/12428/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі :головуючого судді Леміш О.М.,

при секретарі Химинець О.Я.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Свій позов позивачка мотивувала тим, що 9 березня 2010 року вона придбала у власність житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру правочинів №8310147 від 09.03.2010 року ОСОБА_1, є набувачем нерухомого майна, яке складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в повному обсязі на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно довідки комунального підприємства «Житловий ремонтно-експлуатаційний район №4» від 26 вересня 2014 року №3691 за вказаною адресою проживає сім'я позивачки , яка складається з трьох осіб: вона - . ОСОБА_1, її донька - ОСОБА_3, 1999 року народження, донька - ОСОБА_4, 2005 року народження.

З відповідачем ОСОБА_2 шлюб розірвано 17 грудня 1999 року .

Відповідач ОСОБА_2, теж зареєстрований в її житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Оскільки з відповідачем ОСОБА_2, вони давно проживають різними сім'ями, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до нього з проханням звернутися в головне управління ДМС України в Закарпатській області із заявою про зняття з реєстраційного обліку в добровільному порядку, але відповідач до дня звернення до суду не виконав своїх обіцянок, що змусило його звернутись до суду.

З моменту реєстрації і до тепер ОСОБА_2 більше двох років не проживає за місцем реєстрації, виїхав на постійне проживання в м.Хуст Закарпатської області. Доказом наведеного є акт про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації від 26 вересня 2014 року укладений стосовно ОСОБА_2

Зважаючи на ту обставину, що відповідач ОСОБА_2, не проживає в житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, позвачка вважає його таким, що втратив право на користування вказаним жилим приміщенням, а тому просила задовільнити її позов.

В судовому засіданні позивачка вимоги наведені у позові підтримала .

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні такого, зазначив, що будинок в якому проживає наданий час позивачка будував він , а не проживає він в такому оскільки ОСОБА_1 було змінено всі замки, тобто потрапити до такого він просто не мав змоги, а тому фактично залишився на вулиці.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений.

Заслухавши позивача, відповідача , дослідивши матеріали справи всебічно та повно оцінивши докази, та об'єктивно і безпосередньо дослідивши їх, суд вважає, що позов із наведених

у ньому мотивів є обгрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 9 березня 2010 року позивачка ОСОБА_1, придбала у власність житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1.

У відповідності до Витягу з Державного реєстру правочинів №8310147 від 09.03.2010 року ОСОБА_1, є набувачем нерухомого майна, яке складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в повному обсязі на підставі договору купівлі-продажу.

У відповідності до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25816304 від 09.04.2010 року виданого комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Ужгорода» Ужгородської міської ради Закарпатської області реєстрація права приватної власності на ОСОБА_1, здійснена в книзі 17 за №1795.

Згідно довідки комунального підприємства «Житловий ремонтно-експлуатаційний район №4» від 26 вересня 2014 року №3691 за вказаною адресою проживає сім'я позивачки , яка складається з трьох осіб: ОСОБА_1, її донька - ОСОБА_3, 1999 року народження, донька - ОСОБА_4, 2005 року народження.

З відповідачем ОСОБА_2 у позивачки шлюб розірвано 17 грудня 1999 року про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 17 грудня 1999 року видане відділом реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради Закарпатської області.

Відповідач ОСОБА_2, теж зареєстрований в її житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Оскільки з відповідачем ОСОБА_2 позивачка давно проживає різними сім'ями, остання неодноразово зверталась до нього з проханням звернутися в головне управління ДМС України в Закарпатській області із заявою про зняття з реєстраційного обліку в добровільному порядку, але відповідач не виконав своїх обіцянок, що змусило ОСОБА_1 . звернутись за захистом своїх прав та інтересів.

Також , судом встановлено, що відповідач більше двох років не проживає за місцем реєстрації . Доказом наведеного є акт про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації від 26 вересня 2014 року укладений стосовно відповідача ОСОБА_2

У відповідності до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли з практики застосування судами Житлового Кодексу України» від 12.04.1985 року №2 з подальшими доповненнями наймач або член його сім'ї втрачає право користуванням жилим приміщенням, якщо він вибув на інше місце проживання.

У відповідності до ч.І ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У відповідності до ст..72 Житлового Кодексу України суд визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені терміни.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи на підставі заяви особи, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Зважаючи на ту обставину, що відповідач ОСОБА_2, не проживає в житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, суд приходить до висновку про визання його таким, що втратив право на користування вказаним жилим приміщенням.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином , враховуючи принцип змагальності процесу та вищенаведені норми чинного законодавства , суд не може спиратись на доводи відповідача по справі , оскільки таким не надано жодного доказу на підтвердження заявлених ним в судовому засіданні обставин. Керуючись ст.ст. 4, 5, 14, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України

РІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 права користування житловим будинком , що Знаходиться по АДРЕСА_1 шляхом скасування його реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Зобов"язати ГУ Державної міграційної служби України в Закарпатській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 03.11.2014 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Леміш О.М.