ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 149273/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Шинкар Т.І., Большакової О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 21 травня 2012 року у справі № 2-а-21/11 за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

12.06.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА, в якому просила зобов'язати суб'єкт владних повноважень - управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області сплатити недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.12.2007 року по 01.06.2009 року в розмірі 6908,27 грн.. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА Львівської області витрати на правову допомогу в сумі 500 грн..

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 21 травня 2012 року позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» - неправомірними. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА Львівської області нарахувати ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі, передбаченому ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та виплатити дану допомогу, з врахуванням проведених виплат. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА Львівської області на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 500 гривень. В решті позовних вимог - відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач мала право відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Яворівського районного суду Львівської області від 21 травня 2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за 2008-2009 роки допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена та виплачена вірно. Крім того, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» .

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 є працюючою, отже застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, являється матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 02.11.2007 року, виданим Івано-Франківською селищною радою Львівської області.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Однак, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зважаючи на обумовлене, виходячи з положень ч.7 ст. 9 КАС України, потрібно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), Відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення ст. 56, п.7 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, позивачу недоплачена грошова допомога повинна бути перерахована та виплачена з врахуванням вимог ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 22 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року (Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що 01.01.2008 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI).

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону №107-VI були внесені відповідні зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, змінами до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону №107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону №107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону №107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31.12.2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та № 10-рп/2008 відновлювали свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2001р. №1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на виконання ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінетом Міністрів України не визначалися.

З огляду на наведене, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 є застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 12.06.2008 року по 01.06.2009 року (згідно заявлених позовних вимог) поширювалися норми спеціального Закону (яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»), відповідно до ст. 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановами від 18 червня 2013 року у справі №21-209а13 та від 02 липня 2013 року у справі №21-208а13.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи видно, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ставилося питання про застосування строків звернення до суду, тому такий застосовується.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині щодо виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.06.2008 року по 01.06.2009 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА Львівської області в силу вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА Львівської області задовольнити частково.

Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 21 травня 2012 року у справі №2-а-21/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА Львівської області щодо не проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 12 червня 2008 року по 01 червня 2009 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Яворівської РДА Львівської області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 12 червня 2008 року по 01 червня 2009 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік та проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскаженню не підлягає.

Головуючий суддя М.Я. Макарик

Судді Т.І. Шинкар

О.О. Большакова