ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2014 року Справа № 904/2930/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідач)

судді: Березкіної О.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: Гречко Д.В. представник, довіреність №1281 від 01.07.10;

від відповідача: Меркулова О.О. представник, довіреність №б/н від 21.05.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "К-П-1", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.14р. у справі № 904/2930/14

за позовом Приватного підприємства "К-П-1",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ СП",

про стягнення 114 208,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.14р. у справі №904/2930/14 (суддя Бєлік В.Г.) в позові про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по договору на встановлення строкового сервітуту користування частинами будинків для розміщення елементів телекомунікаційних мереж в розмірі 114208,43 грн. та стягнення з відповідача судові витрати - відмовлено.

Приймаючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів існування боргу позивача саме у сумі, яку вимагає він стягнути. Суд першої інстанції посилання позивача на розрахунок зроблений ним на підставі Положення про порядок розміщення телекомунікаційних мереж, мереж зв'язку та іншого слабо струмкового обладнання в житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Павлоград від 10.08.2011 року Виконавчим комітетом Павлоградської міської Ради рішенням №680 суд не прийняв до уваги, оскільки калькуляція зроблена в односторонньому порядку та підписана лише з боку позивача.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне підприємство "К-П-1" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.14р. у справі № 904/2930/14 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що рішенням виконкому Павлоградської міської Ради №23 від 09.01.2008 року ПП «К- П-1» визнано виконавцем послуг з утримання житлових будинків та прибудинкових територій. Апелянт відзначає, що до договору дійсно не укладено Додаток 1, який регулює вартість послуг, однак сторони фактично дійшли згоди щодо вартості послуг, що підтверджується фактом часткової оплати відповідачем послуг по договору сервітуту. Крім того, Додаток 1 було вручено уповноваженої особі відповідача під підпис, що було встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції.

Скаржник стверджує, що відповідач визнав свій обов'язок щодо оплати послуг по договору сервітуту, що підтверджується фактом отримання послуг та часткової оплати по договору. Крім цього, відповідач отримує послуги по договору сервітуту по цей час, вільно користуючись частина будинку для ведення своєї комерційної діяльності.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ СП" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.14р. у справі № 904/2930/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві зазначає, що станом на сьогоднішній день Додаток 1 до Договору сторонами підписано не було. Більш того, позивачем навіть не було розроблено та запропоновано відповідачу його проект для підписання. Натомість в апеляційній скарзі Позивач зазначає, що Додаток 1 до договору дійсно не укладався, однак сторони фактично дійшли згоди щодо вартості послуг, що підтверджується фактом часткової оплати Відповідачем послуг по договору. Крім того. Додаток 1 було вручено уповноваженій особі відповідача під підпис, що було встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції. Вважає, що доводи позивача не відповідають дійсності, оскільки, жодної оплати по вищезазначеному Договору Сервітуту відповідач не здійснював, виходячи з того, що ціна Договору не була узгоджена сторонами. А рахунки, які виставляв позивач і які були оплачені відповідачем не мають жодного відношення до даного Договору, так як стосуються зовсім інших правовідносин. Відповідач стверджує, що ніяких договорів після винесення Рішення № 680 між позивачем та відповідачем не укладалось, будь-які додаткові угоди до Договору Сервітуту теж не укладались. Крім того, в Рішенні № 680 зазначено, що Власник надає право користування об'єктом, шляхом укладення договору про користування частиною Об'єкту. В даному випадку, Власником об'єктів (будинків) є їх мешканці, оскільки вони є співвласниками багатоквартирного будинку, але ніяк не ПП «К-П-1», тому й договори повинні були укладатись не з ПП «К-П-1», а з мешканцями будинків. Тому, вважає, що ПП «К-П-1», взагалі, не може бути позивачем по даному питанню.

У судовому засіданні представники сторін надали суду додаткові усні пояснення по апеляційній скарзі.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:

Між Приватним підприємством "К-П-1" і Товариством з обмежено відповідальністю "Фрегат СП" було укладено Договір на встановлення строкового сервітуту користування частинами будинків для розміщення елементів телекомунікаційних мереж від 01.04.2011р.(а.с. 17-20)

Згідно до п.2.2.1. сервітут полягає у наданні підприємством права користування площами будинків для розміщення телекомунікаційних мереж, технічного обслуговування технічних телекомунікаційних засобів Відповідача з метою забезпечення телекомунікаційних послуг.

За умовами п. 5 Договору строк дії сервітуту встановлюється терміном в один рік, тобто Договір набирає чинності із 01.04.2011 року та діє до 31.03.2012 року.

За приписами п.8.3. Договору цей договір пролонгується на кожний наступний рік в разі, якщо одна із сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявить письмово про припинення його дії.

Згідно до п. 2.2.4 Договору Сервітут є оплатним.

У п. 3.1.1 Договору зазначено, що відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 4.1.Договору, за надання позивачем права розміщення телекомунікаційних мереж, технічного обслуговування технічних телекомунікаційних засобів відповідача з метою забезпечення телекомунікаційних послуг, останній вносить плату в розмірі та на умовах зазначених у Додатку №1 до договору.

За період з 27.09.2011 року по 17.02.2014 року за твердженням позивача у відповідача сформувалась заборгованість перед Позивачем в розмірі 114 208,43 грн.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків місцевого господарського суду обставинам справи.

Позивачем виставлені рахунки фактури на наступні роботи, прийняті відповідачем за актами приймання передачі:

- за користування житлового будинку за лютий 2012 року на суму 5 167,40 грн. (а.с. 96);

- за користування житлового будинку за березень на суму 3 454,64 грн.(а.с. 97);

- за користування житлового будинку за квітень на суму 3 343,20 грн. (а.с. 98);

- за користування житлового будинку за травень на суму 3 454,64 грн.(а.с.99).

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовід ношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимогати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначені підстави виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач не надав доказів того, що заборгованість яка утворилася у нього за вищезазначеними актами на загальну суму 15 419,88 грн. виникла поза межами відносин які виникли у нього з позивачем в межах договору на встановлення строкового сервітуту користування частинами будинків для розміщення елементів телекомунікаційних мереж від 01.04.2011р.

Відповідно п.3 ст.403 ЦК України особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Згідно до п. 2.2.4 Договору Сервітут є оплатним.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Колегія суддів вважає, що своїми підписами в вищезазначених актах приймання передачі робіт, сторони погодили як прийняття наданих послуг так і ціну за надані послуги, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, не надавши доказів погодження з відповідачем ціни за надані послуги за іншими актами приймання - передачі, відповідач не довів правомірність своїх позовних вимог, а тому в іншій частині позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України, колегія суддів змінює пропорційно задоволеним позовним вимогам і вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позову до місцевого господарського суду у розмірі 296,94 грн. і за подачу апеляційної скарги у розмірі 148,47 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "К-П-1" - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.14р. у справі №904/2930/14- скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ СП" на користь Приватного підприємства "К-П-1" суму заборгованості за надані послуги у розмірі 15419,88 грн. судовий збір за подання позову до місцевого господарського суду у розмірі 445,41 грн.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 03.11. 2014р.

Головуючий суддя М.О.Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.В. Чус