УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 р. Справа № 876/4490/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.

суддів Сапіги В.П., Онишкевича Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

представника апелянта Лаврика А.Р.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року у справі № 2а-481/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Зазначає, що 06 квітня 2011 року Львівським окружним адміністративним судом прийнята постанова, якою задоволено позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 в користь місцевого бюджету 18700 гривень несплаченого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Вироком Личаківського районного суду м.Львова встановлені обставини, що є підставою для перегляду постанови.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року заяву ОСОБА_2 задоволено, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року у справі за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Львова до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів і прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ДПІ у Шевченківському районі м. Львова відмовлено.

Позивач - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права і просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не спростував викладені у позові доводи податкового органу та не підтвердив виконання покладеного на нього обов'язку із сплати податку.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Відповідач та його представник заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Львівської області молодшого радника юстиції Шкрума В.М. від 07.07.2012 року визнано ОСОБА_2 потерпілим по кримінальній справі №181-0311, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України.

Крім того, у вироку Личаківського районного суду м. Львова від 13.11.2013 року, яким визнано ОСОБА_5, заступника начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України у Львівській області, винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, вказано, що на заяві ОСОБА_2 про реєстрацію транспортного засобу у графі «перевірено» є підпис уповноваженої особи, яка приймала документи для реєстрації та перевірила сплату податку з власників транспортних засобів.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року та відмовляючи позивачу у задоволенні позову, виходив з того, що обставини, вказані у даній заяві, існували при прийняті вказаного рішення, є обгрунтованими та підставними, оскільки мали значення для правильного вирішення справи, однак не могли і не були відомі заявнику на час розгляду справи. Крім того, ці обставини свідчать про належне виконання відповідачем обов'язку зі сплати податку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Спірні відносини на час їх виникнення регулювались приписами Закону України від 11.12.1991 № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», відповідно до ст.1 якого платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог ст.2 цього Закону, є об'єктами оподаткування.

Згідно положень ст.5 цього Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.

Перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу (ст. 3 вказаного Закону).

Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Згідно ч. 6 ст. 5 цього ж Закону, у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Відповідно до п. 8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Отже, реєстрація транспортного засобу не могла відбутися без сплати податку з власників транспортних засобів.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанії про те, що сплата податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації в Україні транспортного засобу, як безумовна підстава для такої реєстрації, була здійснена ОСОБА_2

Доводи апелянта про ненадходження коштів зі сплати даного податку до місцевого бюджету не спростовують висновків суду першої інстанції і суперечать Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Таким чином, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 253, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі № 2а-481/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Сапіга

Т.В. Онишкевич

Ухвала складена в повному обсязі 27.10.2014 року