ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2740/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання безпідставною та протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (далі ІДАБК) про визнання безпідставною та протиправною відмову відповідача прийняти в експлуатацію отримані у спадщину об'єкти: житлову будівлю літ. "Л" та літню кухню літ. "М", а також з вимогою зобов'язати відповідача прийняти до експлуатації вищевказані об'єкти.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач отримав у спадок частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке включає самовільно побудовані об'єкти, у зв'язку з чим надав до ІДАБК декларацію про готовність зазначених об'єктів до експлуатації та пакет документів з метою прийняти в експлуатацію вказані об'єкти, проте, листом від 31 грудня 2013 року №01/11-12994 відповідач, на думку позивача, протиправно відмовив в прийнятті до експлуатації об'єктів: житлової будівлі літ. "Л" та літньої кухні літ. "М".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до ІДАБК з заявою про прийняття до експлуатації об'єктів по АДРЕСА_1, а саме: житлової будівлі літ. "Л" та літньої кухні літ. "М".

За результатами розгляду вказаної заяви про прийняття в експлуатацію об'єкта "будівництво житлового будинку (літ. "Л") та будівництво господарської будівлі (літня кухня (літ. "М"), за адресою: АДРЕСА_1", побудованого без дозволу на виконання будівельних робіт, а також доданих до неї документів, ІДАБК листом від 31 грудня 2013 року №01/11-12994 повідомила позивача, що під час перевірки декларації про готовність об'єкта до експлуатації виявлено, що її оформлено з порушенням вимог, установлених Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 19 березня 2013 року за № 95.

Також, в листі від 31 грудня 2013 року за №01/11-12994 ІДАБК просила позивача зазначити в п.7 декларації про готовність об'єкта до експлуатації документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт згідно ст.126 Земельного кодексу України (завірений органом, який видав, чи нотаріально), та роз'яснила, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом на право власності, договором оренди землі або договором суперфіцій.

Відмова ІДАБК в прийнятті в експлуатацію житлового будинку (літ."Л") та господарської будівлі (літня кухня (літ."М") за адресою: АДРЕСА_1 і стало підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ІДАБК в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, листом від 07 лютого 2014 року за №01/11-1312 відмовила позивачу в прийнятті в експлуатацію об'єктів за адресою: АДРЕСА_1 а саме: житлової будівлі літ. "Л" та літньої кухні літ. "М".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п.9 Розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію:

індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року;

збудовані до 12 березня 2011 року:

громадські будинки I і II категорій складності;

будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року за № 95 було затверджено Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (далі Наказ), пунктом 3.2 якого передбачено, що замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються:

два примірники заповненої декларації;

звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно);

засвідчені в установленому порядку копії:

документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт;

технічного паспорта.

Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).

Інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 3.1 цього розділу (п.3.3 Наказу).

Згідно до п.3.4. Наказу дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.

Замовник відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Так, з декларації про готовність об'єкта до експлуатації (п.7), як документ, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою, позивач зазначив рішення Ленінського районного народного суду м.Одеси від 16 травня 1983 року.

Разом з тим, з аналізу вказаного рішення можна дійти висновку, що останнім було розділено домоволодіння по АДРЕСА_1 та виділено 3/10 частини домоволодіння, які складається з житлового будинку під літерою "Б", вбиральні під літерою "В", сараю під літерою "Ж", хвіртки № 6, земельну ділянку площею 210 кв.м. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, в свою чергу, передали в спадок позивачу спадкове майно, що складається з частин домоволодіння з відповідної частиною надвірних господарчих споруджень, що знаходиться у АДРЕСА_1.

Також, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 26457410 від 18 червня 2010 року позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину реєстраційний номер 3-762 від 28 квітня 2005 року на праві приватної спільної часткової власності належить домоволодіння (частка 3/20), розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 28511254 від 27 грудня 2010 року позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину (реєстраційний номер 2-2578 від 07 грудня 2010 року) на праві приватної спільної часткової власності належить домоволодіння (частка 3/20), розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст.120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

В ході розгляду справи позивачем не було надано суду будь-яких оформлених відповідно до діючого законодавства документів, що підтверджують його право користування на земельну ділянку за вказаною адресою, встановлюють її площу та межі, а також доказів знаходження самовільно збудованих об'єктів літ. "Л" та літ. "М" саме на належній ОСОБА_1 земельній ділянці.

Отже, враховуючи, що позивачем під час подання декларації зазначено дані, які не узгоджуються з документами, що подаються разом з нею, а саме, як документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою позивачем вказано рішення Ленінського районного народного суду м.Одеси від 16 травня 1983 року, яке встановлює певний порядок користування земельною ділянкою в тому числі за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в той час, як відповідно до документації, поданої позивачем до ІДАБК, таким документом є свідоцтво про право на спадщину, на підставі якого у позивача виникло право власності на домоволодіння та перейшло від спадкодавців право користування земельною ділянкою під ним, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання безпідставною та протиправною відмову відповідача у прийняти в експлуатацію отримані у спадщину об'єкти: житлову будівлю літ. "Л" та літню кухню літ. "М", а також з вимогою зобов'язати відповідача прийняти до експлуатації вищевказані об'єкти є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик

Суддя: Суддя: О.А. Шевчук Л.Є. Зуєва